Неділя, листопада 19, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Рейтинг кафедр

Рейтинг кафедр

Заслужене перше місце


Перше місце у рейтингу серед кафедр природничо-математичного профілю у минулому навчальному році посіла кафедра матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету. Її завідувач академік НАН України, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Микола Олексійович АЗАРЄНКОВ погодився розповісти нам про кафедру. Проф. М. О. АЗАРЄНКОВ:

– Минулого року кафедрі матеріалів реакторобудування виповнилося 50 років. Вона ровесниця фізико-технічного факультету. Її засновником став відомий вчений, член-кореспондент АН УРСР Віктор Євгенович Іванов, який тривалий час був директором Харківського фізико-технічного інституту. Головним завданням кафедри є підготовка фахівців, що здатні на високому науковому рівні здійснювати дослідження, розробку та модернізацію конструкційних і функціональних паливних матеріалів для ядерної техніки, для реалізації різноманітних ядерно-фізичних процесів в енергетичній, військовій, космічній та суміжних галузях. Інколи ми кажемо, що кафедра вивчає та створює матеріали для використання в екстремальних умовах: високих тисків, температур, радіаційного впливу, механічних навантажень

За часів незалежності України діяльність кафедри набула нових рис. До традиційних напрямків роботи з модернізації АЕС, розробки нових реакторних матеріалів, утилізації та захоронення відпрацьованого палива, розвинення ядерно-паливного циклу України, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи додались роботи зі створення функціональних та конструкційних матеріалів для металургії, хімії, машинобудування, приладобудування, медицини, зв’язку, екології. Кожна з перелічених галузей потребує нових специфічних матеріалів для здійснення сучасних технологічних процесів. У новому тисячолітті до низки напрямків науково-освітньої діяльності кафедри додалися наноматеріали та нанотехнології – найсучасніша галузь розвитку науки та техніки. Наша кафедра знаходиться у корпусі, який розташований у селищі П’ятихатки. Навчально-науковий корпус, гуртожиток та їдальню, що складають комплекс, за власні кошти побудував Харківський фізико-технічний інститут. Тоді ж завдяки В.Є. Іванову кафедра матеріалів реакторобудування була укомплектована унікальним обладнанням, частиною якого ми користуємося і досі.

– Розкажіть, будь ласка, про викладацький склад кафедри.

– Наша кафедра за останні 10-15 років повернулася до первинного принципу формування викладацького складу. Зміст цього принципу полягає в тому, що на кафедрі працюють штатні викладачі: проф. В. М. Берєснєв, доц. С. В. Литовченко, доц. В. Г. Кириченко, доц. В. О. Чишкала, доц. В. Є. Семененко, які забезпечують базову спеціальну підготовку. А інші – науковці Харківського фізико-технічного інституту, працюють за сумісництвом і здійснюють професійну підготовку, максимально наближену до виробничих умов. Зараз у нас на кафедрі викладають 6 професорів з ХФТІ, академік, три члени-кореспонденти НАН України та чотири доцента. Навчається на нашій кафедрі п’ятеро аспірантів. Наша модель навчального процесу така: від науки до освіти. Нові результати наукових досліджень одразу доповнюють лекції та лабораторні роботи.

На базі Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій ННЦ «ХФТІ» НАНУ працює філія кафедри. Її очолює директор цього інституту, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Віктор Миколайович Воєводін. Студенти кафедри, починаючи з третього курсу, мають змогу працювати на обладнанні ХФТІ, під керівництвом провідних вчених та спеціалістів. Вони проходять там навчально-ознайомлювальну та виробничу практики, проводять науково-дослідницьку роботу, виконують курсові та дипломні роботи.

– А скільки наукових праць співробітників кафедри було опубліковано у минулому році?

– 47 наукових статей, з них 28 таких, що входять до науково-метричної бази даних «Scopus» (це бібліографічна та реферативна база даних та інструмент для відстеження цитування статей, опублікованих у наукових виданнях). Крім того, було видано два великих наукових посібника «Ядерна енергетика» та «Ядерно-фізичне матеріалознавство сплавів цирконію», чотири монографії, три з яких видано у закордонних видавництвах. Була зроблена 31 доповідь на міжнародних конференціях. Співробітники кафедри отримали шість патентів, два результати наукових досліджень з кераміки та керамічних композитів були запроваджені у виробництво. Минулого року захищено три кандидатські дисертації.

– Миколо Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, про студентську науку.

– Ми надаємо перевагу індивідуальній формі роботи зі студентами. Кожен студент, починаючи з 3-го курсу, має власного наукового керівника. Переважна більшість студентів нашої кафедри мають від 2 до 10 публікацій у професіональних матеріалознавчих виданнях. З наукових публікацій, виконаних співробітниками нашої кафедри за минулий рік, чверть написана у співавторстві зі студентами, аспірантами. Наші студенти постійно беруть участь у конференціях, конкурсах, де їх високо оцінюють. Ось тільки-но у березні 2013 р. Катерина Артюшенко посіла друге місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з фізики. У цьому році дипломну роботу Сергія Володимировича Старостенка визнали як одну з найкращих. Цей випускник рекомендований до аспірантури.

– Миколо Олексійовичу, як Ви оцінюєте перше місце в рейтингу?

– Зазначу, що природничі факультети, кафедри були, є і завжди будуть гордістю Харківського університету. У нас багато дуже потужних кафедр, які є продовженням наукових шкіл. Тому вибороти високе місце у змаганні кафедр дуже непросто. Наша кафедра не вперше посідає перше місце і знає, як це важко зробити. Це досягнення всього колективу кафедри. Ми постійно взаємодіємо з колегами із Бєлгородського, Сумського, Харківського політехнічного та інших університетів, у нас багато з ними спільних наукових публікацій. Так, співавторами згаданого вище посібника «Ядерна енергетика» є шість науковців, з них три академіка і один член-кореспондент НАН України. Важливим також є те, що крім базового бюджетного фінансування наукових робіт наша кафедра в останні 10 років щорічно заробляє близько 100-300 тис. грн. виконанням робіт за господарськими договорами.

Раніше на нашій кафедрі не було такої кількості публікацій, монографій, посібників. Але проф. В. М. Береснєв подав всім приклад, почавши писати книги, решта за ним підтягнулися. Зараз на кафедрі сформовано творчі колективи з написання підручників та монографій для забезпечення навчального процесу. Це дуже добре, тому що наші викладачі справжні експерти, їм є що сказати науковому товариству. Про їх кваліфікацію, наприклад, свідчить те, що доценти В. Г. Кириченко і С. В. Литовченко завершують роботу над докторськими дисертаціями.

– А що для Вас особисто значить кафедра?

– Коли у 1996 р. після 20 років завідування кафедрою проф. Є. П. Нечипоренко вирішив скласти повноваження, він сам і керівництво фізтеху запропонувало мені взяти участь у конкурсі на завідувача. Я довго вагався, бо займався тоді дослідженнями у плазмі і проблеми ці були для мене «рідними». І все ж заяву я подав і не жалкую про це. Я опанував нові наукові напрямки, маю змогу спілкуватися з видатними представниками фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій. Тепер кафедра для мене рідний дім. Тут працюють люди, з якими приємно і необтяжливо працювати. Кафедра для мене – це улюблена робота. У нас на кафедрі дуже дружня атмосфера. І ми цінуємо це.


Людмила ЩЕРБАК, четвертокурсниця відділення журналістики, «Творча майстерня» викладача О. НЕРУХ.