Літня практика-2017

На фізико-енергетичному…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Четвертокурсники фізико-енергетичного успішно виконали літню практику. В її рамках вони відвідали енергопарк "Восток" компанії «БУРЕНЕРГО», завод «Турбоатом», Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України, компанію «GlobalLogic», Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України, інжинірингову компанію «Золотое сечение», Харківську ТЕЦ-5 та ін. Про підсумки літньої практики розповідає її керівник Наталія Олександрівна ОРЛОВА.

Доц. Н. О. ОРЛОВА: «Це була перша навчально-ознайомча практика студентів. Під керівництвом своїх кафедр вони виконали ряд індивідуальних завдань. Цікавою частиною літньої практики стали екскурсії. Ми відвідали завод «Турбоатом». Побували в їхньому музеї, де представлені сучасні макети турбін, дізналися історію підприємства, познайомилися з продукцією, побачили цех, де нам розповіли поетапно, як збирається турбіна. Студентам випала можливість відвідати енергопарк «Восток» компанії «Буренерго», партнера фізико-енергетичного факультету. Підприємство знаходиться в с. Солоницівка, на його базі розташований парк сучасних приладів індивідуального електро- та теплогенерування до складу якого входять: вітрогенератор, сонячна електростанція, теплові колектори та багато іншого. Також студенти відвідали інженерний центр інжинірингової компанії «Золотое сечение», виставковий зал інноваційного обладнання, де розміщувалися теплові насоси, сонячні колектори та батареї. Про ці та інші подорожі четвертокурсники написали в своїх звітах і щоденниках практики».

Таїсія ЄРОХІНА.

Біологи в Гайдарах

Про місяць, проведений у Гайдарах, нам розповів доктор біологічних наук, професор Дмитро Андрійович ШАБАНОВ.

Основна практика першого та другого курсу проходить на біостанції в с. Гайдари. Вона розташована 50 км від Харкова на березі річки Сіверський Донець на території Національного природного парку «Гомольшанські ліси». На цій території представлені майже всі типи ландшафтів, характерні для лісостепу України. На біостанції студенти проводять чотири тижні, половину часу вони присвячують вивченню ботаніки та зоології.

«Цього року ми зробили так, що єдиною базою для практики була тільки біостанція. Раніше ми намагалися зробити альтернативний варіант у Харкові, проте притримуємося думки, що практика має бути «в полі», адже біолог «неможливий» без вміння працювати в польових умовах. Студенти, з одного боку, знайомляться з флорою та фауною, а з іншого, - виконують навчально-дослідницькі роботи. Багато робіт після практики перевтілюються в різноманітні виступи на конференціях, статті, хоча це не є частиною практики. Зараз другокурсниця Катерина Степаненко їде на конференцію зі вже опублікованою статтею, роботу над якою вона почала ще під час практики.

Останні роки ми намагаємося зробити так, щоб навчально-дослідницька робота була головною складовою оцінки студента. Ці роботи захищаються на загальній конференції з практики, і для багатьох студентів - це перша можливість виступу перед аудиторією. Кожного року рівень робіт студентів підвищується, саме в такі моменти ми, викладачі, відчуваємо, що змогли їх чомусь навчити», - розповідає Дмитро Андрійович.

А. СПАСІБКО.

Подорожуємо Україною, співаємо пісень біля вогнища…

ВІД РЕДАКЦІЇ: Практика для студентів факультету ГГРТ - це цікаві подорожі, в яких приємне поєднується з корисним!

Практика зазвичай триває 42 дні й поділяється на три етапи: підготовчий, польовий та підсумковий. Першачки кафедри гідрогеології та кафедри геології одержують перші практичні навички з дисципліни «Загальна геологія». На другому курсі на них чекає виробнича практика на базі в с. Кам’янка Ізюмського району, де гідрогеологи проводять геофізичні й гідрогеологічні дослідження і навчаються бурити свердловини, а геологи ведуть пошуки корисних копалин, вивчають особливості проведення геологічних зйомок, відвідують геологічні пам'ятки. Третьокурсники проходять польову практику на об’єктах гідрогеологічних та інженерно-геологічних вишукувань інституту ДП “УКРНДПНТВ” в м. Харків та його околицях.

Студенти ж першого курсу кафедри соціально-економічної географії й регіонознавства та кафедри фізичної географії та картографії проходять навчально-природничу практику, яка складається з соціально-економічного та фізико-географічного етапів, зокрема: відвідують підприємства м. Харкова і знайомляться з їх технологічним процесом (хлібозавод «Кулиничі», ВАТ «Пивзавод «Рогань»», харківський аеропорт, українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пірана», комунальне підприємство Харківського метрополітену та багато інших), потім навчаються проводити фізико-географічні дослідження на навчальній базі в с. Гайдари Зміївського району, де вивчають природно-територіальні комплекси, починають працювати з метеорологічними та геодезичними приладами, виконують топографічні зйомки, розраховують витрати води у річці, копають ґрунтовий профіль тощо. Під час цієї практики для студентів організовують вечірні розваги - конкурс на кращого топографа, творчі завдання на кшталт представити екзотичні країни, збираються біля вогнища співати пісні під гітару.

Найбільш захоплюючою є практика на 2 курсі - студенти мають можливість подорожувати Україною, перетинати найближчі кордони. Цього року один з керівників практики доц. П.А. Вірченко проклав зі студентами групи ГЦ- 22 великий маршрут Україною - Київ, далі завітали до Кам'янець-Подільського, потім був Хотин, Чернівці, Львів, Рахів, гора Говерла, географічний центр Європи, Хуст, Берегово, Мукачеве, Ужгород, замки Закарпаття (Невицький, Чинадієвський, Шенборнів), озеро Синевір, водограй Шипіт, гора Гимба, центр реабілітації бурих ведмедів. Схожий маршрут також був у студентів кафедри фізичної географії та картографії.

Виробнича практика третьокурсників проходить в Укргідрометцентрі, Обласній станції туристів, НДІ геодезії та картографії, обласному управлінні статистики, ДНВП «Картографія», туристичних фірмах тощо.

Д. ГОЛУБ.

Терапія, хірургія, педіатрія...

ВІД РЕДАКЦІЇ. Університетська практика... Вона дає змогу перевірити свої знання у повсякденному житті та відкрити щось нове. Практика у студентів медичного факультету - особлива!

Асистент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії Мадона Отарівна ГОГІЯ: «Цього року я відповідала за практику 5 курсу англомовних студентів. За цей час студенти детальніше ознайомилися з практикою у таких напрямках: терапія, хірургія, акушерство та гінекологія, педіатрія. На кожну практику виділено 1 тиждень, заняття розпочиналися о 9 ранку і тривали приблизно до 1500. Наприкінці практики студент отримував чотири оцінки за кожен цикл, сума яких являла собою підсумковий результат. На нашій кафедрі проходять практику на 4 та 5 курсах. За цей період вони мають змогу втілити у життя навички, які здобули на теоретичних заняттях. Наприклад, на практиці з хірургії студенти ознайомлюються з шовним матеріалом та відпрацьовують навички його застосування. Також практикуються в накладанні пов’язки у тому числі і гіпсових, розбираються в клінічних захворюваннях, ознайомлюються з асептико-антисептиковою поведінкою в операційному блоці, обробкою пацієнта, правилами введення ін’єкцій, навчаємо накладати хірургічні вузли тощо. Здається, що це просто, але насправді такі навички потрібно відпрацьовувати декілька тижнів, щоб робити все якісно та швидко. Часто ті, хто успішно проходять практику та планують залишатися в медицині, пізніше ходять з нами на нічні чергування. Дехто навіть асистує під час операцій. Найактивніші студенти продовжують приходити протягом року. Саме на практичних заняттях студенту найпростіше зрозуміти, який напрямок йому цікавіший, з якою галуззю медицини він планує пов’язати своє життя».

Алькхарабшех Лайт, студент 6 курсу медичного факультету: «Для мене найцікавішими стали заняття з хірургії та терапії, адже я дізнався багато нового. Ми вимірювали артеріальний тиск, ставили електрокардіографію, читали ЕКГ-криву. Також вивчали медичну етику та деонтологію, догляд за хворими та його роль у структурі загально-терапевтичних заходів, відпрацьовували навички опитування хворого, проводили медогляд. Мадона Отарівна - дуже гарний керівник з практики. Дуже вдячний за тепле та щире ставлення до нас. Вона дає натхнення працювати, в кожній ситуації все докладно пояснює. Також вдячний таким людям, як Каміль Єліясовіч Шамун, Ганна Ігоровна Гула, Олена Тимошенко, Євгеній Голубкін».

К. КУПЕР.

На факультеті комп`ютерних наук - «відмінно»!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ділилися враженнями про практику третьокурсники кафедри безпеки інформаційних систем і технологій факультету комп`ютерних наук. За результатами звітної конференції вона стала успішною для усіх 24 студентів групи.

Наразі з кафедрою безпеки інформаційних систем і технологій співпрацює дев`ять державних та приватних установ. Студенти практикуються у Національному науковому центрі «Інститут метрології», приватному акціонерному товаристві «Інститут інформаційних технологій», Інституті радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, Центральному конструкторському бюро «Протон», Головному центрі спеціального контролю Національного космічного агентства України, ТОВ «ТСТ ЕКСПЕРТ», «Велтон. Телеком», «Завод кольорових металів», «Клауд Воркс». Вони можуть застосовувати свої знання у найрізноманітніших галузях: від космічних та кліматичних технологій до безпосередньої розробки програм для захисту інформації.

Професор кафедри І. О. ГРОМИКО, відповідальний за проходження практики: «Кожне із підприємств має свої особливості. Наше співробітництво підтверджено не лише офіційними документами, а і багаторічним зв`язком. До вибору партнерів підходимо вкрай свідомо. Вони обов`язково мають спеціалізуватися на Information Technology (ІТ) - інформаційних технологіях, програмуванні. Ми також розуміємо, що ера «IT» незабаром трансформується в еру «Data Technology» (DT). Тому завідуючий кафедрою доктор технічних наук Сергій Геннадійович Рассомахін концентрує зусилля колективу викладачів не лише на методах захисту інформації, але і на навчанні студентів основам самої філософії програмного захисту даних. І це підтверджено фактичним станом справ - наші студенти виявилися для установ - аж ніяк не тягарем, а, навпаки, корисними співробітниками, яких ті радо зустрічають».

Владислав ПОДГАЙКО, староста групи, разом із шістьма колегами практикувався у приватному акціонерному товаристві «Інститут інформаційних технологій»: «Складно знайти студента, який до третього курсу ще не спробував себе у тій чи іншій професійній сфері. Проте цього разу ми отримали можливість поглибити знання та уміння саме з нашої спеціальності - налагодження безпеки інформаційних та комунікаційних систем. Ми займалися питаннями центру сертифікації ключів, отримали навички адміністрування, реєстрації та сертифікації. Мали достатньо можливостей і для наукової роботи. Наприклад, у співавторстві зі співробітницею інституту, я написав статтю для четвертої Міжнародної науково-практичної конференції з проблем інфокомунікацій (секція - наука та технології). Продовжив займатися темою, яку розвиваю практично з першого курсу (постквантовими алгоритмами, які розробляють із урахуванням класичних)».

З Інститутом інформаційних технологій кафедру та факультет поєднують роки спільної праці. Ігор Олексійович ГРОМИКО: «Один із засновників інституту, доктор технічних наук, професор Іван Дмитрович ГОРБЕНКО, викладає на нашій кафедрі дисципліни, які безпосередньо стосуються криптографічного захисту інформації. Уявіть: літо, практика завершилася… Заходжу до комп’ютерної аудиторії 316, і бачу Івана Дмитровича у оточенні студентів: досліджують довірчий центр. Коли студенти та викладачі захоплені своєю справою, формалізм практично неможливий».

Наcтупного року на практику піде вже дві групи третьокурсників. І бази здатні прийняти таку кількість наших студентів-практикантів! Більше того, вони пропонують їм подальше працевлаштування.

О. ЯКОВЧЕНКО.

Польовий сезон археологічних практик

Літня практика для першокурсників історичного факультету - невід’ємна частина навчального процесу, адже це чудова можливість зрозуміти, чи хочеш ти у подальшому займатися археологією. Спека, польові умови, розкопки, 5-10-кілометрові відстані, які доводиться долати пішки… Але все це для студентів стає дрібницями, коли вони самостійно знаходять артефакт, якого ще не торкалася рука людини!

Практика тривала упродовж трьох тижнів на різних археологічних об’єктах України таких як Більське городище (Котелевський район, Полтавська область), с. Верхній Салтів (Вовчанський район) та с. Війтенки (Валківський район). Керували практикою доц. І. Б. ШРАМКО, директор Музею археології, доц. В. В. СКИРДА, кафедра історіографії, джерелознавства та археології та проф. М. В. ЛЮБИЧЕВ, керівник Германо-Слов'янської археологічної експедиції.

Більське городище

Цього року практику у Більському городищі проходили 18 студентів. За словами Ірини Борисівни Шрамко, група була дружньою та згуртованою, адже саме від цього залежить чергування, злагоджена робота колектива під час розкопок… Три тижні практики видалися дуже насиченими: екскурсії по оборонній системі городища, цікаві лекції, перші розкопи, спостереження за стратиграфією, ведення польових щоденників, камеральна обробка знайдених артефактів, вертикальна та горизонтальна зачистка та інші навички. Ірина Борисівна: «Більськ - особлива археологічна пам’ятка, площа якої складає близько п’яти тисяч гектарів. Зазвичай ми копаємо на Східному та Західному укріпленнях, а цього літа працювали й на курганному могильнику "Скоробір". Більське городище цікаве тим, що кожний польовий сезон надає важливу інформацію і дарує унікальні знахідки. Наприклад, на одному зольнику (скупчення попелу, насичене речовими залишками) можна віднайти декілька тисяч предметів матеріальної культури! При дослідженні ділянки міжзольного простору на Західному укріпленні знахідок було небагато, але є й дуже унікальні. Так, було знайдено рідкісні наконечники стріл, бронзові й залізні вироби, виконані у звіриному стилі (ніж із зооморфним руків’ям, бронзова бляшка)».

Влітку разом з архітекторами студенти мали взяти участь у відтворенні землянки VI ст. до н. е., відкритої у 1996 р. Інша група у складі експедиції працювала на могильнику "Скоробір", який виявився не менш щедрим на знахідки за попередній рік. «В одному із курганів були знайдені бронзові бляшки, оформлені у звіриному стилі, бронзові наконечники стріл та орнаментований сіроглиняний посуд, що є дуже рідкісним для нашої території. В іншому кургані одна частина могильної камери виявилася ритуально-сакральною. Тут знаходились декілька предметів культового призначення. У кутку могильної камери стояла грецька амфора. Біля західної стінки могили знайдений колчан з металевими наконечниками стріл, на якому й були виявлені золоті бляшки у вигляді пантери», - розповідає Ірина Борисівна.

Олександр МАРЧЕНКО, студент групи ІС-11: «Мені дуже пощастило з експедицією і керівництвом - люди, які в будь-якій ситуації підтримають. Колектив був дружнім, працювалося весело й легко, а прекрасна природа Більського городища просто надихала на роботу».

Верхній Салтів - унікальний катакомбний могильник

Долучитися до середньовічної культури VIII-X ст. н. е. приїздили 25 студентів-першокурсників. Практика тривала з 19 липня по 5 серпня у с. Верхній Салтів, де в 1900 р. було відкрито своєрідний катакомбний могильник. На сьогодні досліджено вже понад 800 катакомб, більшість з яких були колективними. Валерій Володимирович СКИРДА: «Цього року разом зі студентами ми «розкрили» шість катакомб. Матеріал, який представлений, крім кісток людей, це прикраси (сережки, браслети, різні підвіски), рідко траплялася зброя (бойові сокири, списи, шаблі), а ще керамічний посуд, тим паче для цього періоду гончарна кераміка на нашій території була найбільше розвинена у представників Салтівської культури. На думку деяких дослідників, слов'яни, які жили на Лівобережжі Дніпра, гончарний круг перейняли від носіїв цієї культури».

Германо-Слов'янська археологічна експедиція

На території унікального археологічного комплексу пізньоримського часу у с. Війтенки практику проходили 13 першокурсників. Найактивнішими та працелюбними виявилися староста групи ІС-13 Дмитро Євтушенко, а також Анастасія Пасько, Діана Сапроненко та інші. Проф. М. В. ЛЮБИЧЕВ, керівник Германо-Слов'янської археологічної експедиції: «Цього року під час практики унікальною знахідкою було поховання жінки. Відбулася кремація та збереження праху у спеціальній посудині, поруч з якою також поклали дерев’яну скриньку з крамом. Звичайно, дерево не збереглося, а от у скриньці знайшли підвіски у формі відерець, ніж та бритву. Причому деякі відерця були зроблені у вигляді розетки, що є великою рідкістю. Також у могильнику були глиняні грона (прясельця), які одягали на дерев’яне веретено. Наявність пряселець - ознака того, що поховання було жіночим. Не менш цікавим видалося дитяче поховання, яке було досить інвентарним. З нами на розкопках була О. Г. Козак, біолог, геопатолог, яка встановила, що вік похованої дитини - півтора року, а також визначила, на що хворіла ця дитина. Інвентар був багатим і різноманітним: мініатюрний посуд (глечики, вази), поліхромні намиста, що є рідкістю для нашої території, фібули, гребінь - все, як у дорослої людини».

ВІД РЕДАКЦІЇ. Чекаємо на відкриття виставки у Музеї археології, яке відбудеться 24 листопада.

А. ОРЛОВА.

Social buttons

Загальноуніверситетська газета№ 7 (4016) вівторок 8 квітня 2014 р.