Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

СНТ діє!

СНТ діє!

 

Винахідливі фіз-енергівці


Доц. Р. В. СУХОВ, заступник декана з наукової роботи фізико-енергетичного факультету:

— Починається науковий шлях фіз-енергівців з третього курсу, коли студенти розподіляються по кафедрах та обирають наукових керівників. Найбільш близько ознайомитись із науковим життям студенти мають можливість під час проходження дипломної практики, бакалаврської та магістерської. Оскільки специфікою нашого факультету є прикладна тематика, студентська наука у нас — це створення та модернізація різноманітних пристроїв, обладнання, це втілення власних ідей. Наука сьогодення неможлива без сучасних методів дослідження, програмування та електроніки. З метою ознайомлення студентів з реальними завданнями, що постають перед сучасними науковцями, на факультеті діє студентська лабораторія з програмувальної електроніки. Студенти нашого факультету творчі та здібні. Минулого року нинішній п’ятикурсник Олексій Лінник винайшов зарядний пристрій для мобільного телефону, який працює від вогнища. Це дослідження лягло в основу його бакалаврської роботи. Сьогодні четвертокурсник Леонід Машкевич також розробляє свій пристрій. І це тільки два приклади. Наші учні активно беруть участь у різноманітних конференціях, публікують тези. Хочу відзначити нинішніх третьокурсників. Дуже талановита молодь! Із 39 студентів — 36 отримують стипендії. Допитливі, активні, наше майбутнє.


М. ГРЕК.

 

Студенти рухають науку!


СНТ — це можливість кожного студента самостверджуватися, це шлях до вершини гори, де з упевненістю зможеш сказати: «Я — науковець». Рада СНТ філософського факультету: Пилип Тесленко (голова товариства), Ольга Дударева (секретар), Олександр Беша, Борис Філоненко, Ярославна Панфілова. А також аспіранти: Валерій Петров, Ілля Ільїн, Герман Семикозов. Хто може краще розказати про товариство, як не його голова Пилип Тесленко.

— Згадайте, з чого ж все починалося?

— СНТ філософів з’явилося практично одразу після відкриття самого факультету. СНТ виросло із потреб самих студентів, було організоване ними ж за допомогою підтримки нашого декана Івана Васильовича Карпенка. Першим головою був обраний Максим Фаломеєв.

— Чим же можете похвалитися сьогодні?

— Досить швидкими темпами СНТ факультету з неформальних семінарів і обговорень трансформувалося в цілісний та працездатний підрозділ студентського самоврядування. Уже в 2003 р. була проведена перша студентська конференція «Каразінські філософські читання». Старт був успішним. У конференції взяли участь 60 чоловік. А далі Каразінські читання стали візитною карткою філософського факультету. На минулорічних читаннях вже взяли участь понад 170 студентів та аспірантів з України. Були доповідачі з Росії, Польщі. Крім того, пройшли круглі столи та презентації молодіжного релігієзнавчого товариства Київського педагогічного університету імені Драгоманова. Поступово розвиваються контакти з подібними організаціями інших вузів. Серед них КНУ імені Т. Г. Шевченка, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Києво-Могилянська академія й Острозька академія, Таврійський та Луганський національні інститути, філософське товариство СПбГУ.

— Діяльність СНТ обмежується лише конференціями?

— Звичайно, ні. Члени товариства неодноразово виборювали почесні призові місця на Всеукраїнських конкурсах наукових робіт і Республіканських олімпіадах. Так, Єгор Фунтусов, посів друге місце на Всеукраїнській олімпіаді з філософії в 2010 р., Олександр Беша — друге місце в 2012, Борис Філоненко — друге місце на Всеукраїнській олімпіаді з релігієзнавства в 2012, а також Пилип Тесленко — перше місце на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт з філософії в 2012 р. Крім того, традиційною та постійною є діяльність студентських семінарів, спеціальних колоквіумів для першокурсників. Отож, Студентське наукове товариство дає поштовх до розвитку, самовдосконалення.


О. БОБРИК.

 

У хіміків


Хімія — наука, в якій ще багато невідомого. Завдання розкрити усі її таємниці до кінця лежить на плечах нового покоління вчених, які виховуються і в нашому університеті. А хто краще виховує у студентів любов до науки, як не студентське наукове товариство! СНТ хімічного факультету було першим серед подібних товариств у нашому університеті. У 1936 році його заснував молодий дослідник, майбутній професор кафедри органічної хімії Борис Маркович КРАСОВИЦЬКИЙ.

Заступник декана з наукової роботи, куратор студентського наукового товариства Андрій Олегович ДОРОШЕНКО:

— На нашому факультеті студентські наукові гуртки відсутні. Студенти, які прагнуть займатися науковою роботою, обирають галузь самостійно, знаходять викладача та починають досліджувати цікаві їм теми. Коли вони роблять свої маленькі відкриття та дійсно щось винаходять, то беруть участь у внутрішньоуніверситетському конкурсі. Журі оцінює їх роботи і рекомендує до участі в наступних етапах. Щороку ми маємо два-три призових місця на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Також студенти мають змогу зареєструватися та взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції «Хімічні Каразінські читання», які відбуваються щороку.

— Якщо студенти роблять все самостійно, то чим тоді займається СНТ?

— Впродовж останніх років студентське наукове товариство хімфаку очолює Богдан ДЕРЕКА, нині студент 5 курсу. Але зараз його обов’язки виконує третьокурсник Дмитро КОЛОДЕЗНИЙ. По-перше, СНТ займається організацією конференцій, семінарів, екскурсій. По-друге, на кожній кафедрі працюють представники товариства, які спостерігають за роботою студентів, консультують їх та повідомляють про різноманітні конкурси та наукові конференції в Україні та за її межами. На наших «Каразінських читаннях» діють секції фізичної, аналітичної, органічної та неорганічної хімії. Студентів найбільше приваблює органічна хімія, адже вона включає фармацевтичну галузь, з якою у майбутньому більшість із наших студентів мріють пов’язати своє життя. Також їм цікава аналітична хімія, яка потрібна скрізь — і на виробництві, і в медичних закладах.

— З якими іменитими вченими СНТ організовувало зустрічі?

— Ми можемо похвалитися зустрічами з професорами Христианом Райхардтом (Німеччина), Еріком Воте (Швейцарія), Робертом Марксом (Ізраїль), Єжи Блажеєвським (Польща).

— Які нагороди отримують студенти?

— Кращі роботи друкуються у збірнику тез «Хімічні Каразінські читання». Переможці «читань» отримують дипломи, премії. Переможці всеукраїнських конкурсів отримують гранти. Минулого року на всеукраїнському етапі конкурсу молодих науковців переміг наш Богдан Дерека. Він отримав грант і зараз навчається та займається науковою роботою в Женеві. А Юлія МИРГОРОДСЬКА опановує хімію поверхнево-активних сполук у рамках магістральної програми університету Ніцци.


Л. ГРУБНІК.

 

Кафедра англійської мови


факультету іноземних мов успішно провела ІІ Міжнародну студентську наукову конференцію «Academic and Scientific Challenges in the 21st Century». 135 учасників представляли університети України та Росії: ХНУ імені В. Н. Каразіна, Харківський університет будівництва та архітектури, Харківський автодорожній університет, Юридичну академію ім. Я. Мудрого, Медичний університет, Бєлгородський технологічний університет ім. В. Г. Шухова та ін.

Конференція стає традиційною — проходить уже другий рік поспіль, розширюється географія учасників та зростає їх кількість. Три мови були робочими на конференції: англійська, французька, німецька. Незабаром побачить світ збірка наукових статей, представлених студентами на науковому форумі. Приємно відзначити, що конференція успішно виконує поставлене завдання: стимулює молодь із активною громадянською позицією використовувати іноземні мови як найпоширеніший засіб міжкультурного співіснування всесвітнього наукового товариства.


К. АЛІНКІНА.