Середа, листопада 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Пам’ять

 

Пам’ять

Євген Вікторович СИМОНОВСЬКИЙ

Несподівано пішов від нас Євген Вікторович Симоновський – талановитий фотограф, обдарована та щира людина, добрий друг і надійний колега. Понад 40 років він присвятив музею історії університету, завдяки йому ми маємо фотолітопис університетського життя. Він устигав всюди. Посвячення у студенти, дні факультетів, відкриття наукових конференцій, спортивні змагання, університетські урочистості, прийоми іноземних гостей та багато інших сюжетів за 1980-ті, 1990-ті, 2000-і роки Ви можете побачити на його світлинах, які зберігаються у музеї історії. Випускник історичного факультету університету, він все життя присвятив нашій Alma mater, вважав своєю рідною домівкою, знав майже усіх, від знаних професорів до лаборантів. Був доброзичливим, чуйним, мав розвинуте почуття прекрасного. Ми завжди будемо пам’ятати Вас, Євгене Вікторовичу!

Колектив музею, історичний факультет висловлює щире співчуття рідним і близьким.

Наталія Федорівна ПОРТНОВА

Відділ діловодства та контролю за виконанням документів з глибокою скорботою повідомляє про передчасну смерть начальника відділу Наталії Федорівни ПОРТНОВОЇ. Наталія Федорівна сорок шість років свого життя присвятила університетові. Закінчила економічний факультет. Трудову діяльність розпочала з посади діловода, з 1989 року працювала начальником відділу.
Наталія Федорівна була вимогливим, але водночас добрим, відповідальним керівником, професіоналом своєї справи. Для колективу стала справжнім наставником. Вона могла вирішити будь-яку проблему, завжди приходила на допомогу, цінними були її поради. Вона була щасливою жінкою:  поряд були люблячі чоловік, доньки та шестеро онуків.
Світла пам'ять про Наталію Федорівну Портнову навічно залишиться в наших серцях.
Колектив відділу  діловодства та контролю за виконанням документів.

Валентина Олександрівна КОРНІЛОВА

Пішла із життя на Хрещення. Кажуть, лише найсвітліші люди ідуть від нас у вічність у такі великі свята. Валентина Олександрівна дійсно була світлою, щедрою на людяність, доброю, людиною. Її не можна було не любити і не шанувати. Десятки років відданих рідному університету, насичені добрими справами, сотнями учнів, які сумують сьогодні по всій Україні і далеко за мехами держави. Адже Валентина Олександрівна останні роки постійно працювала із іноземними студентами.
Тут, на філологічному по війні трудився її брат, Віталій Олександрович Мосєнцев. Тут виріс прекрасного науковця і викладача її син… Сьогодні вони разом, там, у вічності…
Хай наша світла пам»ять про В.О.Корнілову і її близьких, прекрасних вихованців Харківського університету, вічно живе у наших серцях.
О.НОВИКОВА.