Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

До Університету через простори Інтернету

 

Вступна кампанія-2012. Інтерв'ю в номер

 

До Університету через простори Інтернету

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо аналізувати цьогорічну вступну кампанію. Своїми враженнями ділиться директор Центру комп’ютерних технологій, головний відповідальний за роботу з ЄДЕБО від університету Олег Леонідович ШИЛО.

–  Олегу Леонідовичу, як давно абітурієнти мають змогу подати електронну заяву на участь у конкурсі до вищого навчального закладу через мережу Інтернет?

–  Уже другий рік є така можливість завдяки  ЄДЕБО –  єдиній державній електронній базі з питань освіти і електронного вступу. У минулому році вона працювала експериментально. Цьогоріч  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту вирішило ввести ЄДЕБО в повноцінну експлуатацію.

–  А навіщо вона потрібна?

–  Завдяки ЄДЕБО абітурієнт може дистанційно подати заяву в будь-який вищий навчальний заклад країни. Головна мета бази –  це зменшення паперової тяганини і черг в приймальних комісіях, економія часу та коштів на дорогу до вузу. Також зменшується кількість питань щодо правдивості та прозорості поданої заздалегідь інформації.

–  Які головні відмінності між вступними кампаніями у 2011 та 2012? Чи відчувається прогрес у порівнянні з минулим роком?

–  Того року в системі було дуже багато помилок, недопрацювань і неточностей…  Цього ж –  врахований негативний минулорічний досвід, тому дійсно відчутний прогрес, хоча досі є над чим працювати. У 2011 р. ми прийняли 2200 електронних заяв. Їхню цьогорічну кількість важко визначити, але можу сказати, що кожна шоста заява із загальної кількості, а це 24 тисячі, –  електронна.

–  Розкажіть про цьогорічну «електронну» вступну кампанію.

–  Готуватися до неї ми почали ще у квітні. Цей період часу було присвячено розгортанню системи, наповненню адміністративного модуля. Далі проводили поступове тестування паралельно із розробкою модулів системи. Потрібно було підготувати операторів, які б обробляли інформацію. Їх було 68, але цієї кількості, відверто кажучи, ще замало. Зі стартом вступної компанії почалися дійсно важкі дні. На початку липня наш університет навіть входив до трійки навчальних закладів за кількістю електронних заяв. Був день, коли ми зареєстрували півтори тисячі заяв.  Варто відзначити, що це дуже клопітка робота, особливо у період нестерпної спеки. Було важко, як фізично, так і морально. Інколи здавалося –  це ніколи не закінчиться, але рятувала думка про те, що маємо досвід, і вступна кампанія в нашому закладі завжди проходила добре.

–  Відзначте позитив та негатив…

–  Звичайно, система «Електронна заява» полегшує життя абітурієнтам, і, можливо, певним чином зменшилися черги у прийомних комісіях, вступний процес став більш прозорим та комфортнішим, але нашої роботи при цьому не зменшилося. Завдяки абітурієнтам маємо для себе проблему так званих «липових» заяв, відчувається брак комп’ютерної культури вступників. Проблемою є відсутність постійного окремого приміщення для роботи. Слід визнати, що система важка в експлуатації. Нашим головним завданням було зрозуміти, як організувати правильно і ефективно роботу. Певна річ, були як організаційні, так і технічні проблеми, але ми намагалися вчасно їх усунути.

–  Як вважаєте, чи можливо у майбутньому взагалі перейти лише на дистанційний електронний вступ, як, наприклад, у багатьох західноєвропейських навчальних закладах?

–  Важко прогнозувати, але я більш схильний до того, що ні. У нашій країні дуже велика кількість пільгових категорій та існують й інші нюанси.

Розмову вела наш кор. Т. ВАСИЛЕЦЬ.