Понеділок, листопада 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Факультет у неї в душі

Факультет у неї в душі

Рівно 22 роки тому в редакції газети «Харківський університет» сиділа сором’язлива абітурієнтка геолого-географічного факультету, яка тільки-но на відмінно склала вступні іспити. Про неї тоді написали замітку під назвою «Ми врятуємо людство»… Дівчинку звали Аня Тітенко. Тепер вона знову стає героїнею газетної  шпальти, але уже як Анна Валеріївна Тітенко – декан екологічного факультету… «Вона завжди посміхається! Весела! Відкрита до спілкування! Гарний викладач! Демократичний керівник!», - повторювала мені, кореспонденту газети, кожна людина, яку я зустрічала на екологічному факультеті…
Уперше, я побачила її на концерті, присвяченому дню факультету. «Ті, хто знає, що факультет у нього в душі, всі тут. Для когось перший, для когось – останній, але все одно святковий день!» - говорила вона, виступаючи на сцені. Ані папірця в руках, ані завчених на пам'ять шаблонних фраз – усі слова від серця! Оплески довго не вщухали! Бути деканом молодого факультету (екологічний факультет був заснований проф. В. Ю. Некосом  у 2007 р.) – справа нелегка і не кожному під силу. А окрім посади декана, Анна Валеріївна ще виконує обов’язки  завідуючої кафедрою екології  та неоекології, і чудово впорається зі своєю роботою!
Н. О. Калініченко, методист екологічного факультету, говорить: «Декан – це перш за все організатор, керівник, і якості, якими він має володіти,  - це вміння слухати, бачити майбутнє колективу, факультету, вміння зробити колектив міцнішим. І Анна Валеріївна має усі ці якості! Але найбільше у ній мені подобається мудрість і велика любов до факультету, як до рідної домівки. Факультет у неї в душі. Це і допомогло їй стати деканом!»
І. Польова, група ДЕ-32, студентський декан екологічного факультету: «Анна Валеріївна завжди намагається вирішити будь-яку проблему. Чуйна, відповідальна. І на лекціях її дуже приємно слухати, уміє зацікавити студентів. Ми разом організовували день факультету…»
У затишному куточку відпочинку екологічного факультету розмовляємо зі студентами: виявляється, декан не лише гарний декан, а ще й прекрасна танцівниця, партнерка. Минулого року до дня факультету було оголошено конкурс бальних танців. Кожна танцювальна пара складалась із викладача та студента. Свій танок представила і Анна Валеріївна зі студентом Алішером Батирхановим.
А. Батирханов,  група ДЕ-41:  «З нею завжди приємно працювати: і на лекціях, і готуючись до змагань із бальних танців. Ми готувались до конкурсу півтора місяці. На першій репетиції – соромились, але згодом посмілішали і в результаті поставили чудовий класичний танок з досить складними підтримками. Посіли І місце. Отримали подарунок – кубок , і я настояв, що приз має забрати вона. А потім, через декілька днів Анна Валеріївна покликала мене до себе й подарувала такий самий кубок. Сказала, що у мене вже є, нехай і в тебе буде. Гадаю, вона придбала такий самий. Це дуже приємно!»
До речі, вислів «демократичний викладач» - це також про декана екологічного факультету! Хлопці та дівчата розповіли, як нещодавно прийшли на консультацію в недоброму гуморі. Студенти були незадоволені своїми результатами з колоквіуму, викладач – незадоволена результатами студентів. Щоб уникнути конфліктної ситуації, Анна Валеріївна сказала написати усе, чим вони незадоволені, на аркушах паперу… Шукали і знайшли компроміс.
М. Тверітнікова, ДЕ-42: « Якщо береться за якусь справу, сама виконує її на 100%. Ні від кого такої віддачі не вимагає, але таких заохочує. Вона завжди перемагає у студентських опитуваннях про викладачів, уміє відволікти, розрядити обстановку. Якось я пішла на олімпіаду з екології, чесно скажу - не готувалась, але відповіді з предметів Анни Валеріївни написала автоматично…»
І. Бодак, ДЕ-41: «Один з найкращих спеціалістів нашого факультету. Вона не те що любить,  а просто обожнює свій предмет».
А. Качайло, ДЕ-41: « У нас вона викладає ґрунтознавство, екологічну експертизу, геохімію, основи екологічного підприємництва. Запам’яталась посмішкою!»
Т.Усатий, магістр екологічного факультету: «Як науковий керівник моєї дипломної роботи, А.Валеріївна завжди допомагала обрати мені правильний шлях. Виконання, звичайно, лягало на мої плечі, вона ж – контролювала. Допомагала у підготовці, радила, де знайти матеріал, як визначитись із темою. Усе на рівні  співробітництва. Постійна бесіда, постійний контакт…»
Сама доц. А. В. Тітенко усі «компліменти» від викладачів та студентів заперечує: «Насправді я нічого не встигаю! Усі від мене чогось хочуть і чомусь думають, що я зможу… Але я ще не дуже досвідчений декан, бо пройшло ще не так багато часу. Складність роботи полягає у тому, що все розписано по хвилинах. Кожного року я виїжджала зі своїми студентами на практику до с. Гайдари… А в цьому році мені порадили, щоб я відправила когось замість себе. Ну як я так можу зробити? Я весь рік викладала студентам свій улюблений предмет «ґрунтознавство», а тепер не поїду?! А я все одно поїду, як робила до цього із року в рік! По закінченню університету залишилась на кафедрі через те, що у студентів завжди є імпульс життя, тонус…У молодих теж є чому повчитись. Нові вихованці – нові ідеї, натхнення… З першим курсом – одна аура, з четвертим – інша, вони вже як колеги. Робота в університеті – це робота практичного психолога!»
А я сиділа навпроти усміхненої, життєрадісної Анни Валеріївни й з кожною секундою все чіткіше усвідомлювала – факультет знаходиться в надійних руках!

А. КАЛІНІНА, наш спецкор.