П'ятниця, листопада 17, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Їсти чи не їсти?

Їсти чи не їсти?


ВІД РЕДАКЦІЇ. Нещодавно профспілкова організація університету і профспілка студентів, аспірантів та докторантів університету прозвітували про свою роботу протягом року, серед багатьох питань важливе місце в обговоренні посіло питання харчування в університеті. Увесь навчальний рік 2010 -2011 профспілки університету, адміністрація опікувалися громадським харчуванням у стінах альма матер. Редакція газети теж тримала проблему під своєю пильною увагою. Завершуючи робочий рік, ми з наші кореспонденти вирішили надати вам, шановні читачі «картину проблеми», вам вирішувати -  їсти чи не їсти в університеті, що їсти, за якою ціною, якої якості і де. Особливо при сьогоднішньому «галопі» цін на продукти.
Профспілки піклуються про «університетський обід»
Олег Федорович ТИРНОВ, голова ППО університету: «Стан громадського харчування розглядався на спільному засіданні наших двох профкомів в березні 2010 р. Комісія також підготувала матеріали до засідання ректорату. Для забезпечення зворотного зв'язку між відвідувачами і керівництвом підприємств громадського харчування підготовлені та розміщені в пунктах харчування книги скарг і пропозицій, на сайті профкому проводиться анкетування на предмет якості громадського харчування в університеті».
Ситуація громадського харчування в університеті знаходиться також під контролем ревізійної комісії профспілкової організації студентів, аспірантів та докторантів ХНУ імені В.Н. Каразіна. Із початку навчального року ревізійна комісія проводила щотижневі перевірки пунктів громадського харчування в університеті з метою покращення їх роботи та контролю цінової політики.
На сьогодні у всіх пунктах громадського харчування спостерігається тенденція до підвищення цін. Переважно, причиною такого зростання є об'єктивне погіршення економічної ситуації у країні загалом. Проте, деякі підвищення цін не завжди були доцільно обґрунтовані.
Попередній моніторинг  (у період з 09.12.2010 по 18.03.2011) показав що більшість цін на основні товари не змінилась чи зазнала незначного підвищення. Також з меню         ФО-П Малишев зникли деякі основні гарячі страви: борщ український та картопляне пюре.
З 21.03.2011 відбулось значне підвищення цін на більшість страв у всіх пунктах громадського харчування університету. Ревізійна комісія встановила, що дане підвищення цін було спричинено об'єктивними зовнішніми економічними причинами, зокрема підвищенням закупівельної вартості продуктів харчування.

Для більш адекватної оцінки рівня цін в пунктах громадського харчування університету комісія додатково порівняла їх з цінами в інших вузах Харкова (ХНМУ, ХНАМГ, ХНПУ). Міжвузівське порівняння цін показало, що  вартість комплексного обіду в головному корпусі ХНУ становить близько 20 грн.; у ХНМУ — 18 грн.; ХНПУ — 15 грн.; ХНАМГ — 13 грн. 
Протягом цього навчального року ревізійна комісія приймала і розглядала скарги та пропозиції щодо харчування в університеті. Основний перелік скарг: неналежна якість страв та продуктів харчування; погане виконання професійних обов’язків персоналом пунктів харчування; повільне обслуговування клієнтів; відсутність чи постійна нестача вільних столиків, за якими можна попоїсти.
Від 17.03.2011 до комісії було подано письмові скарги студентів радіофізичного факультету, у яких йшлося про різке підвищення цін та деякі випадки неналежного обслуговування студентів у пункті громадського харчування “Бункер” (на 7-му поверсі,  фізичній стороні головного корпусу). Ці скарги було розглянуто, та прийнято відповідні заходи щодо їх вирішення.
Внаслідок перевірки пожежною інспекцією, а також у зв’язку з невиконанням постанови ректорату (від 06.12.2010 р.) ФО-П «Бєлєвцова» була заборонена випічка через відсутність відповідного обладнання та санітарно-гігієнічних умов (головний корпус, фізична сторона, 5-й поверх).
Надалі ревізійна комісія планує провести переговори з власниками пунктів громадського харчування в університеті з метою домовитись про завчасне попередження  студентів про заплановане підвищення цін, якщо таке має місце через об’єктивні причини.
Біля пунктів громадського харчування, які знаходяться на території університету, продовжують функціонувати водонагрівачі для надання студентам та співробітникам університету можливості безкоштовно користуватись окропом для приготування гарячих напоїв. В усіх пунктах громадського харчування наявні «Книги скарг та пропозицій», які є доступними для кожного охочого. До того ж на сайті студентського профкому діє форум з питань цінової політики та якості обслуговування в пунктах громадського харчування.
Відповідальним у студентському профкомі за перевірку якості університетського харчування є Антон ПАСІСНИЧЕНКО, аспірант соціологічного факультету, – саме він очолює ревізійну комісію первинної профспілкової організації з весни минулого року.
– Антоне, хто входить до складу комісії з перевірки університетського харчування?
– Оскільки питанням харчування в університеті від імені профкому студентів, аспірантів і докторантів займається ревізійна комісія нашої первинної профспілкової організації, то склади цих двох комісій ідентичні. Комісія складається з трьох чоловік: з мене та моїх колег – Ярослава ШКАБУРИ, студента історичного факультету, і Наталі ВОЛОБУЄВОЇ, студентки хімічного факультету. Ми залучаємо в разі потреби додаткові "сили". Але це не завжди можливо і завжди тимчасово.
– А чи в змозі профком самостійно оцінити якість їжі?
– Усе залежить від того, як оцінювати. Наша комісія цілком компетентна в питаннях моніторингу цін, оцінки якості та кількості харчування. Безумовно, жоден з членів комісії не має особливих знань в галузі громадського харчування, але це й непотрібно для того, щоб розглядати питання, які стоять на порядку денному.
– Антоне, поділіться з читачами: як виглядає механізм перевірки?
– Механізм перевірки залежить від її цілей. Останнім часом ми звертали увагу, в першу чергу, на ціни в точках харчування. Механізм полягає у тому, щоб добути чинне меню, копія якого засвідчується або директором, або адміністратором, або працівником точки харчування, відразу ж перевірити відповідність цін вказаних на прилавку і в меню, а потім віддати меню на аналіз для порівняння з попередніми (чи не подорожчало що, чи не вийшло / додалося щось до асортименту тощо). У процесі подібних "моніторингів" ми здійснюємо візуальну перевірку точок харчування на предмет відповідності елементарним гігієнічним нормам, наявність серветок, книг скарг і пропозицій, видачу чеків тощо. Окрім цього, нам доводиться розглядати конкретні скарги студентів, тобто приділяти особливу увагу окремим випадкам у тих чи інших точках харчування.
– Офіційна статистика свідчить про те, що ціни в Каразінському вищі, ніж в інших ВНЗ міста. Чому?
– Дійсно, наші дані свідчать про те, що ціни на основні пункти меню Каразінського виявляються вищими. Проте тут потрібно враховувати ряд нюансів, як, наприклад, широта асортименту в точках харчування, наявність конкуренції всередині вузу між різними "їдальнями" тощо. Інформація, з якою Ви мали можливість ознайомитися, була представлена на конференції профкому (31 квітня 2011), де привернули увагу і студентів, і адміністрації, і особисто ректора. У результаті чого, Віль Савбанович запросив провести більш широкий моніторинг цін, який би включав більшу кількість ВНЗ міста. На даний момент ведемо збір необхідної інформації для проведення порівняльного аналізу. Але, якщо говорити по суті, то головна відмінність між вузами щодо харчування полягає в тому, в якому становищі перебувають у них самі пункти харчування. У нашому випадку власники точок харчування укладають з університетом договір про надання відповідних послуг на комерційній основі з наданням їм площі університету. Тобто наш університет не має "своїх" точок харчування і лише запрошує зовнішніх підприємців для вирішення питання харчування осіб, що навчаються, і співробітників.
У деяких інших ВНЗ (проте далеко не в усіх) харчування надається точками, які перебувають на балансі навчального закладу. Це означає, що вуз надає не тільки площу для розміщення точки харчування, а й робочі місця, відповідає за закупівлю продуктів, а отже й більшою мірою впливає на підсумкову вартість і вихід страв у їдальнях.
Який із підходів більш ефективний? Можу сказати, що обидва випадки пов'язані як із низкою переваг, так і цілим списком труднощів і незручностей.
«Сьоме небо»
- таку назву дали студенти кафешці на сьомому поверсі. Чи дійсно там усе по-райськи ми вирішили дізнатися в господині закладу Євгенії Геннадіївни САФОНОВОЇ.
Зараз приміщення кафе має прекрасний вигляд: оригінальний інтер’єр, затишна атмосфера, приємна музика… Е. Г. Сафонова: «Ще студенткою нашого університету, я зрозуміла, що з харчуванням так не повинно бути. Мені хотілося, щоб студенти та викладачі мали змогу смачно підкріпитися в нормальних умовах. І ось у 2000 р. моя мрія реалізувалася. Якщо ви завітаєте до «Сьомого неба», то матимете змогу скуштувати перші та другі страви, салати, здобу, напої. Дуже популярна окрошка, пельмені, соки та йогурти, а також випічка. Готуємо ми смачно, підтвердженням цього є те, що залишків практично не залишається.
За словами Євгенії Геннадіївни у закладі – найвищий асортимент. Мука першого сорту, якісні фрукти, овочі.  Ба й навіть посуд французький! Кожного місяця страви проходять експертизу в санстанції і навіть воду для миття посуду перевіряють. За останній час ми ні на копійку не підняли ціни. Хоча це необхідність, адже наші витрати трохи чи не перевищують прибутки. Але нас контролює профком університету. Змушені підкорятися, попри те, що компенсація відсутня. У подальшому заклад планує урізноманітнити меню, можливо, з’явиться солянка. Університет – це мій другий дім. Я дуже сильно дорожу своєю роботою. Тому хитрувати, працювати не якісно та погано – не в моїх інтересах».

Якість на першому місці!
Кав’ярня «Бункер». Напевно, немає такого студента, який хоча б раз там побував: чи-то перекусити, чи то з друзями за чашечкою чаю потеревенити, чи пару прогуляти, чи до семінару «колективно» підготуватися – «Бункер» виконає будь-яку вашу забаганку. Але, не зважаючи на всі позитивні «функції» кав’ярні, її відвідувачі багато що не влаштовує. ми вирішили вислухати обидві сторони.
І. О. ЛЕОНОВА, директор кафе «Бункер»: «Головне завдання нашої організації – підняти продаж, але не за рахунок нереальної націнки, а за рахунок того, щоб нагодувати якомога більше студентів. Наш безпосередній власник – сам випускник університету. Що стосується якості продуктів, то у нас усе, як вдома: дешевих, неякісних продуктів немає. Для нас якість завжди була і є на першому місці. Все, що залишилося з минулого дня, ми списуємо. В зал виставляємо тільки свіжоприготовані страви».
– Інно Олександрівно, яким чином Ви ведете цінову політику?
– У нас досить невелика націнка. Одну ціну ми намагаємося тримати якнайдовше, тому що за рахунок великого товарообігу ми здатні себе забезпечити. Ціни формуються наступним чином: собівартість сирих продуктів плюс наші витрати. Взагалі-то націнка у підприємствах громадського харчування повинна бути не менше 70 %. Тобто, якщо пиріжок коштує 2 грн, то плюс 70 %  націнки (зверху ще 1 грн 40 коп.). Це закони економіки – в іншому випадку немає сенсу взагалі працювати! У нас націнка складає близько 100 %, з урахуванням високої оренди, плата за електроенергію. Насправді, це не багато. Наприклад, будь-яке кафе на вулиці має близько 300 – 400 % націнки, а ресторани –  взагалі до 600 %.
– Розкажіть, як слідкуєте за якістю продукції?
– У нас працює шеф-повар, яка підписує посадову інструкцію, у якій прописані всі її обов’язки. Вона приймає товар, сировину. Якщо та поганої якості, то шеф-повар має приймати це на свою відповідальність. Але у нас така домовленість: якщо ми отримали погану сировину, неякісний продукт, то в зал ми його не подаємо ні в якому разі, а списуємо. Кухарі слідкують за цим пильно. До того ж, я часто проводжу власну дегустацію їжі: можу у будь-який момент взяти блюда з роздачі, нікого про це не попереджуючи. Також у нас працює технолог, який також відповідає за якість продукції. Щодня вона відвідує усі наші пункти харчування (і студентський, і викладацький зали, і «Бункер» у північному корпусі), знімає пробу будь-якої продукції. В основному страви ми готуємо невеликими порціями, щоб не прокисало.
- Чи прислухаєтесь до думки клієнтів? Як спілкуєтесь з ними?
– Ми неодноразово проводили анкетування наших клієнтів. А у 2009 році провели масштабний аналітичний звіт, соціологічні дослідження роботи кафе «Бункер»., після чого ми постаралися максимально врахувати побажання клієнтів щодо якості обслуговування, асортименту меню і т. д.
Керівництву кав'ярні також є на що поскаржитися – «вандалізм» відвідувачів просто вражає!
– На початку цього навчального року ми закупили 600 салатників по 7 грн, – розповідає Інна Олександрівна. – Це сума доволі вагома. Зараз із цих 600 салатників залишилося максимум 250 – менше, ніж за пів року їх просто розікрали! У день студентський зал відвідує близько 1000 студентів. За кожним не вслідкуєш. От і маємо те, що маємо.
Смачна робота на четвертому, п’ятому і шостому поверхах.
Аромат пиріжків. До цього буфету на запах прийшло багато студентів. Ще на підготовчих курсах у перерві ми бігали за пиріжками з капустою і хот-догами до Алли Гарольдівни, яка їх продає на п’ятому поверсі. Виявилось, що в університетському буфеті вона працює вже 26 років.
Тоді у Харківському університеті було декілька точок з їжею та напоями та одне кафе на другому поверсі, там де зараз знаходиться університетський музей. Галина Петрівна БЕЛЄВЦОВА, раніше відповідальна за ситість університетських робітників та студентів, зараз обслуговує п’ятий і шостий поверхи фізичного крила та четвертий хімічного крила. Їжу сюди постачає кондитерська КП “Горка” та Харківська державна академія культури імені І. Котляревського. На прилавках завжди широкий асортимент, який постійно змінюється. Наприклад, у лютому почали привозити нову випічку: закриту піцу, гарячий бутерброд з сиром та куркою, а з шинкою, лист з джемом, сочник з сиром, корзинку з вишнею або мармеладом. Весною та восени на прилавках з’являються різні овочі та фрукти. Також тут можна з’їсти перші, другі блюда, різні котлети, капусту жарену з яйцем, шніцель, плов та салати. До речі, салати коштують від 2,50 грн за порцію, що не може не радувати своєю низькою ціною.
Алла Гарольдівна КОВАЛЬОВА за свої 26 років роботи у буфеті бачила багато студентів та викладачів. Найчастіше вони стають постійними клієнтами і називають добру продавщицю “тьотя Алла”. На День випускника університету колишні студенти заходять до буфету на 5 поверсі і питають : “Ви пам’ятаєте мене?”
- А як же їх не пам’ятати, якщо вони кожен день приходять, вітаються і купують щось смачненьке? Я навіть знаю який студент, що попросить, - розповідає Алла Гарольдівна.
Юлія ГАВРИЛОВА, студентка історичного факультету, постійний покупець пиріжків: «Дуже смачно! Підходимо до буфету, а Алла Гарольдівна вже знає, що ми купимо».
Дійсно, звичайну воду можна просто попросити, а якщо захочеться чай або каву випити, то на четвертому і шостому встановлені баки, які підігрівають воду. Сам наливаєш і забираєш. Деякі студенти приходять вже з пакетиками чаю. Економно і смачно!
Коментар дегустаторів
О. ЗАГОРУЙКО, третьокурсниця юридичного: «Я рідко ходжу в «Бункер». Не подобається обслуговування, атмосфера, та і ціни «кусаються».
Ю. ЛИТВИНОВА, четвертокурсниця філфаку: «Мені там подобається. Приємна атмосфера, доволі нормальні страви. Часто туди заходжу з друзями».
А. ЗАХАРОВ, другокурсник мехмату: «Як для студентської столовки, там доволі високі ціни. Все інше мене влаштовує».
Д. ХИЖНЯК, четвертокурсниця філологічного факультету: «Я постійно відвідую «Сьоме небо», часто з подругами. Тут надзвичайно затишно та дійсно класно. Навіть коли немає місць, ми чекаємо. Тут працює приємний продавець, який завжди позитивно налаштований. Загалом, замовляємо напої, солодощі, піцу. Буває, в суботу працюю в нашій бібліотеці, і я завжди заходжу до «Сьомого неба»».
К. ТЕСЛЕНКО, група ЛК-31: «Мені подобається «Сьоме небо». Я тут буваю кожен день після першої пари. Полюбляю салати, соки… Приваблює те, що тут дешевше, аніж в «Бункері»».


«Університетський обід» куштували А. ЧАЛА, А. КУТАС,
В. ЖЕДЕНКО, Т. ВАСИЛЕЦЬ, М. ШАЛІМОВА.