П'ятниця, квітня 26, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Люди. Події. Століття.

Перший ректор!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо презентувати нову рубрику «Ректори». Пам’ятно, як з нагоди святкування 200-річчя Університету, в музеї історії альма матер вперше державний архів Харківської області запропонував каразінцям насправді непересічну експозицію – «Історія Харківського університету ХІХ-поч. ХХ ст. в документах його професорів». Виключність цієї події підкреслювалася не лише круглою датою, а й тим, що бажаючі могли долучитися до витоків історії альма матер протягом лише одного дня. Але всі бажаючі, в тому числі і наші кореспонденти,  встигли побачити  історичне диво на власні очі.


У експозиційних стендів одразу ж переносишся у 29 січня 1805 року: з портрету пильними очима в тебе вдивляється перший ректор Харківського Імператорського  університету  –  Іван Степанович РИЖСЬКИЙ. Його портрет  відкривав виставку. Від подій двохсотлітньої давності відділяло лише музейне скло. Особиста справа професора Імператорського університету.  Пожовклий папір… Почерк, що може належати лише вольовій та впевненій в собі людині. І лише таблички із вказівками щодо експонатів, надруковані на комп'ютері, повертають відвідувачів у ХХІ століття. Але щойно погляд падає на портрет першого ректора університету, ХХІ століття відходить на задній план…

Відкриття Харківського університету стало найвизначнішою подією 1805 року для Харківської губернії і не лише. Здавалось би логічним, аби цю церемонію проводила та людина, яка цьому університету віддала всю  душу, – КАРАЗІН.  Проте на той момент Василь Назарович  знаходився у своєму маєтку в с. Кручик без права його залишати. Василя Назаровича звинуватили в перевищенні повноважень та перевитраті коштів. Тому на церемонії відкриття університету 29 січня Височайшу грамоту зачитує професор словесності Іван Степанович Рижський. І на першому ж засіданні Вченої ради, на наступний день після відкриття  університету,  його було обрано ректором.

Цієї честі професора було удостоєно за значний внесок у розбудову майбутнього університету. І.С. Рижський приїхав до Харкова у квітні 1804 р. за запрошенням попечителя Харківського навчального округу графа С.О Потоцького і одразу ж взявся за справу. Він очолює створений тим самим Потоцьким особливий комітет з облаштування університету. До справ комітету відносилися перебудови і прибудови в двох будівлях, відведених під університет, складання списків та впорядкування отриманих із Петербурга книг та інструментів, облаштування друкарні, ботанічного саду, підготовчого до університету класу, прийом студентів, завідування університетськими сумами, турботи про наймання ремісників, зв'язок з різними установами тощо. Показав себе на цій посаді професор максимально вдало.


І.С. Рижський народився 18 вересня 1759 р. у м. Рига, у сім’ї священника.  Освіту отримав у Псковській Троїце-Сергіївській семінарії. Викладав Іван Степанович з 1779 по 1786 рр. риторику,  поезію,  історію і філософію.  В 1786 р. був призначений викладачем Санкт-Петербурзького Гірського училища. Упродовж 10 років  викладав там латину, географію та логіку.  У травні 1802 р. за наукові труди професора було обрано членом Російської Академії наук. Людина напрочуд різнобічна, учений з йому  притаманний не лише талантом організатора, а й непересічних здібностей до науки: його «Досвід риторики», «Вступ до кола словесності», «Наука віршування» стали справжніми бестселерами свого часу. А його  «Введение в курс словесности» та «Опыт риторики» тривалий час були підручниками в Харківському, Московському та Казанському університетах.

…Середнього зросту, сутулий,  достатньо повний, тримався завжди з гідністю, але без гонору. Так характеризували сучасники Івана Степановича. Помер на 50-му році життя від  нервового запалення абсолютно бідною людиною. Університет 15 березня  1811 р.  призначав суму на поховання.  На похоронах ректора, біля  свіжої могили, було висловлено стільки прекрасних слів про першого ректора Харківського Імператорського університету… Панахиду служив архієрей із 12 священниками. У соборі професори вимовили три промови: латиною, російською і французькою мовами.  В 1811 р. у Харкові була видана брошура: "Известие о жизни и смерти профессора Императорского Харьковского Университета Ивана Степановича Рижского", яка містила біографію ректора, опис похорону. А над могилою Рижського, біля Каплуновської церкви в Харкові, поставлений  мавзолей.

Ректором І.С. Рижського обирали двічі:  1805-1806,  1808 -1811 рр.. Іван Степанович Рижський своїми талантами та порядністю заслужив до себе повагу найширших кіл тогочасної інтелігенції.  Світла йому пам'ять та земний уклін…

О. ДЕУС