Четвер, вересня 19, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університетська зупинена мить

«За заслуги» нагороджено


Заслужений викладач Малого каразінського університету , Заслужений вчитель України С. О. ЛІФИЦЬ отримав державну нагороду-орден «За заслуги» ІІІ ступеня за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність, високий професіоналізм. Інтерв»ю з Сергієм Олександровичем читайте в наступних номерах.


М. ШАЛІМОВА.




Тіссенівські читання



16 вересня вперше в Україні в Харківському університеті відбулися Тіссенівські читання, організовані Німецьким історичним інститутом (м. Москва) та історичним факультетом. У Тіссенівських читаннях, що проводяться за підтримки фонду Фрітца Тіссена, традиційно беруть участь визнані в науковому світі історики. Зокрема, на таких форумах у Москві виступили Лотар Галль, Уте Фреверт, Ганс Моммзен, Андреас Каппелер та інші.
Цього разу перед студентами та науковцями м. Харкова виступив професор Міхаель Штолльайс. Відомий історик права понад 30 років викладав у Франкфуртському університеті імені Й. В. Гете, з 1992 р. по 2009 р. був директором Інституту європейської історії та права імені Макса Планка у Франкфурті-на-Майні.

 

Книжковий дарунок


14 жовтня о 13:30 в залі засідань ученої ради відбулася урочиста церемонія передачі книг домом російського зарубіжжя ім. Солженіцина харківському університету ім. Каразіна.
Одним з основних напрямків роботи будинку Солженіцина є програма книжкової допомоги бібліотекам факультетів (відділень) славістики і російської мови зарубіжних університетів, центрам російської мови і культури. Цього разу нашому університетові дісталася рідкісна колекція книг присвячених історії Росії, російської культури, історичної та культурної спадщини російської еміграції. На церемонії була присутня велика кількість студентів та викладачів університету. Те, що робить будинок Солженіцина є неоціненним даром, як підкреслив перший проректор Ю.В. ХОЛІН.


В. ДЕНИСЕНКО.

 

До 150-річчя К. І. Рубинського


відбулась презентація книги Н. М. БЕРЕЗЮК, головного бібліографа ЦНБ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, «К. І. Рубинський: бібліотекар, бібліотекознавець, бібліограф (1860-1930)». Книгу видано за підтримки Асоціації випускників, викладачів і друзів ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Костянтин Іванович Рубинський вважався на початку ХХ століття бібліотечної справи, стояв у витоків вітчизняного бібліотекознавства, його української школи. 40 років свого життя Костянтин Іванович присвятив Харківському університету, університетській бібліотеці. 20-ті роки перекреслили долю бібліотекознавця, який не сприйняв нових вимог до наукових бібліотек. Ім’я К. І. Рубинського на довгі десятиліття пішло в непам’ять. Майже через століття воно повертається в історію.
Ніна Михайлівна: «Створення цієї книги – найяскравіший період мого життя, роботи. Сьогодні я розлучаюся з хорошим і мудрим другом, розлучаюсь з надією, що дослідники Харківського університету повернуть у бібліотекознавство творчий доробок одного з талановитих вихованців Костянтина Івановича Рубинського».
До читачів праці І. К. Рубинського доходитимуть також у зручному електронному вигляді.


М. ШАЛІМОВА.



«Перспективні напрямки розвитку цивільного права»


Саме під такою назвою пройшла Міжнародна науково–практична конференція на юридичному факультеті університету. Конференція була присвячена п’ятиріччю відкриття кафедри цивільно–правових дисциплін факультету. У конференції взяли участь представники Імператорських університетів, які починали працювати по статуту 1804 року: Санкт-Петербурзький, Казанський, Московський. У рамках конференції презентували видання «Сторінки харківської цивілістики» у двох томах – унікальне видання, до цього в Харкові подібного ніхто не писав. Перший том присвячений кафедрі цивільно-правових дисциплін, а у другому зібрані праці всіх цивілістів від початку створення університету 1804 року. Окрім вище названих Імператорських університетів, приїхали гості з Білгородського, Самарського, Саратовського, Дагистанського, Воронежського, Томського, Київського, Хмельницького, Львівського, Одеського та інших університетів. На відкритті конференції був присутній проф. Ю. В. БАУЛІН, суддя Конституційного суду України.
Доц. І. В. ВЕНЕДИКТОВА, зав. каф. цивільно–правових дисциплін: «Підготовку конференції ми почали практично рік тому. У конференції взяли участь представники найбільших цивілістичних шкіл України, Росії і Молдови. Як бачите, географія конференції була дуже широкою. Під час конференції ми з колегами намітили достатньо багато шляхів загального розвитку. За результатами конференції ми підготуємо спец випуск університетського вісника серії «Право», в якому будуть зібрані всі статті учасників конференції».
– Плани на подальшу роботу маєте?
– Подібні заходи проводяться не дуже часто, оскільки необхідно відчути потребу і спроможність зібрати кращих представників наукової спільноти, щоб не просто обговорити наукові і законодавчі проблеми, а й намітити реальні шляхи для їх вирішення. Надалі, я думаю, ми просто робитимемо свою справу, працюватимемо з нашими студентами і аспірантами (цього року на кафедрі вперше проводився набір до аспірантури), готувати навчально-методичне забезпечення і продовжувати робити кроки в науці, як кожен із членів кафедри в своєму науковому напрямі, так і спільні наукові завдання.


В. ЖЕДЕНКО.