П'ятниця, серпня 14, 2020

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Д.А.Ушакову – 100!

Д.А.Ушакову – 100!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Золотою Зіркою Героя Дмитро Андрійович УШАКОВ був нагороджений за Дніпро. Пам»ять про прекрасну людину, ветерана Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу  доц. Д.А.Ушакова жива і сьогодні в університетському колективі.… Зберігається пам’ять, теплі згадки про скромну і чесну людину, яка без перебільшення була легендою Каразінського. У  жовтні 2019 р. Дмитру Андрійовичу виповнюється 100 років.


…Він був справжнім трудівником війни і зовсім не випадково – одним з 11657 Героїв. Народився Д. А. Ушаков 23 жовтня 1919 р. у селі Архангельське Бєлгородського повіту Харківської губернії. Батьки були звичайними хліборобами, але значення освіти розуміли добре. Тому в 1937 р. Д. Ушаков закінчив 10 класів Новотаволжанської середньої школи.  19-річному Дмитрові Андрійовичу довелося з серпня 1938 р. до грудня 1939 р. очолювати неповну середню школу в селі Неклюдово. Таке стрімке кар’єрне зростання пояснювалося шквалом репресій, який пройшовся  керівними кадрами освіти. Дмитро став студентом-заочником Курського педагогічного інституту, закінчив курси з підготовки вчителів. У грудні 1939 р. Дмитро Ушаков – курсант Чернігівського військово-інженерного училища. Готували молодих інженерів прискорено: у травні 1941 р. лейтенант Д. А. Ушаков прибув до військової частини і прийняв командування саперним взводом.

…  Далі були понад 2 тис. км доріг війни. У серпні 1941 р. Дмитро Андрійович отримав тяжке поранення, лікувався до грудня 1941 р. У квітні 1943 р. його призначено командиром 48 окремого інженерно-саперного батальйону. Майор Д. А. Ушаков - максимально зібраний командир, здатний передбачити хід подій. Вольовий, розумний, турботливий молодий 24-річний комбат користувався у  солдат повагою, (солдати часто були старші за нього).  … 26 жовтня 1943 р. за успішне виконання бойового завдання – наведення переправи через Дніпро,  Д. А. Ушакова нагороджено орденом Леніна і медаллю «Золота Зірка» за № 1383 (з 20-ти подань на звання Героя задовольнили лише два).  30 грудня 1944 під Будапештом, Дмитро Андрійович був втретє  поранений. Довелося в кінці 1945 р. прощатися з однополчанами і виходити до запасу. Дмитро Андрійович у роки війни ТРИЧІ проходив з боями рідним Харковом. І сьогодні ще  де-ін-де зустрічаються на харківських спорудах написи: «Розміновано. Мін немає»… Вічна слава героям!

По війні вирішив стати журналістом, вступив на  відділення журналістики  філологічного  Харківського університету ім. О. М. Горького. Навчався так само завзято, як і воював: на другому курсі 12 грудня 1949 р. одержав посвідчення «Почесний відмінник Харківського державного університету». У додатку до диплому від 10 липня 1952 р. – лише «п’ятірки». Після закінчення у 1956 р. аспірантури працював викладачем, доцентом  Був постійним дописувачем  нашої університетської газети.  Дмитро Андрійович все життя служив для університету еталоном чесності, високих професійних і моральних якостей. Працював  в Каразінському  понад півстоліття. Четвертого листопада 2011 р. Дмитро Андрійович відійшов у вічність. Пам’ять про нього живе у серцях його рідних і знайомих; його ім’я носить одна з вулиць селища Архангельське; 20 серпня 2013 р. у Харкові з’явилася меморіальна дошка в його честь. У селищі Шебекіно у травні 2017 р. закладено кленову алею на честь 12 Героїв Радянського Союзу, в тому числі – Дмитра Андрійовича Ушакова.

 

Проф. В. СЕМЕНЕНКО,  кафедра українознавства філософського факультету.