Четвер, вересня 19, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Усе для читачів!


ВІД РЕДАКЦІЇ. Хочеш – бери книгу додому, хочеш – працюй у читальному залі, а з технічними моментами розберуться працівники ЦНБ. Для зручності читачів в університеті існує як абонемент наукової та художньої літератури, так і численні читальні зали.
Про роботу абонемента «Харківському університету» розповіла заступник директора ЦНБ Олена Григорівна БАБІЧЕВА.
– Абонемент обслуговує абсолютно всі категорії читачів: викладачів, науковців, співробітників університету, аспірантів, студентів усіх курсів. Це абонемент, через який читачі можуть брати додому навчальну, художню, наукову літературу, за умови, що в ЦНБ є більш ніж один примірник книги, яку запитують. Якщо ж примірник один, ним читачі можуть скористатися в читальному залі. Студенти можуть брати літературу додому на місяць із правом подовження терміну користування, якщо на неї немає запитів з боку інших читачів, викладачі, наукові працівники – на три місяці. Кількість книг, які отримують студенти на абонементі – 15 примірників, викладачі та науковці можуть брати стільки літератури, скільки їм потрібно для роботи. Жодна бібліотека не видає так багато книг одразу. До того ж, студенти отримують підручники на навчальних абонементах та до 15 примірників можуть замовити в читальний зал. Абонемент наукової і художньої літератури працює в автоматизованому режимі з 1998 року. Процеси видачі, повернення літератури, продовження терміну користування проходять швидко та якісно за допомогою комп’ютерів, сканерів та технології штрихкодування. Завдяки автоматизації читачі мають можливість цілодобово через Інтернет переглядати електронний каталог, підбирати та замовляти необхідну літературу. Через Інтернет також надається доступ до власного електронного формуляру читача, який містить інформацію про поточні видачі та терміни повернення літератури. Для електронного замовлення літератури в бібліотеці встановлено комп’ютери у залі електронного каталогу, традиційного каталогу, на абонементі та в усіх читальних залах.
– А якою є структура абонементу наукової і художньої літератури?
– Абонемент входить до структури відділу наукової та художньої літератури, яким завідує С. І. КОРСІКОВА. У структурі відділу також сектор нових надходжень літератури, за який відповідає З. І. ВОРОНІНА, сектор культурно-просвітницької роботи, який курує Р. І. ГОЛУБОВА, та служба міжбібліотечного абонементу, яким опікується Й. С. СТРАШНЮК.
– Скажіть, будь ласка, хто обслуговує каразінських читачів?
– Послугами абонементу користується близько 15 тисяч читачів. Щорічно книговидача на абонементі складає до 200 тисяч примірників, протягом року ми нараховуємо понад 100 тисяч відвідувань. У відділі наукової і художньої літератури усього 14 працівників. Щодня обслуговують читачів співробітники абонементу Т. В. СТАЦЕНКО, О. М. ПЕТРОВА та К. ЛИСКОВА.
– Олено Григорівно, а з якими труднощами стикаються працівники абонементу наукової і художньої літератури?
– Робота на абонементі дуже відповідальна і потребує від співробітників високого професіоналізму не тільки у виконанні бібліотечних процесів, а й знань, необхідних для роботи з людьми з різними характерами, настроєм, запитами. Головні труднощі пов'язані з заборгованостями, адже не вчасно повернена книга – це не задоволена потреба іншого читача. Для попередження заборгованостей ведеться велика робота, проте ми розраховуємо на свідомість усіх читачів і дотримання ними Правил користування бібліотекою, адже в університеті особливий контингент – виховані та інтелігентні люди.
Є ще одна велика проблема. Книги, які замовляють читачі на абонемент та до читальних залів з центрального книгосховища доставляє механічний книгопідіймач, який сполучує вісім поверхів. Цей книгопідіймач працює у бібліотеці 50 років, щоденно він переміщує тисячі книг і все частіше виходе з ладу. Тоді працівникам бібліотеки доводиться самостійно переносити книги з сьомого до чотирнадцятого поверху. Бібліотеці вкрай необхідно новий та сучасний такий механізм, бо без нього неможлива доставка книг.
– Що нового планується?
– У першу чергу, ми плануємо автоматизувати обслуговування на абонементах навчальної літератури. Це стане насправді великим кроком уперед, адже тоді всі пункти обслуговування ЦНБ будуть працювати в єдиному автоматизованому режимі і, головне, це вплине на якість та оперативність обслуговування читачів особливо під час масової видачі та повернення літератури на початку та вкінці кожного навчального року .
А про те, в якому режимі працюють читальні зали, газета «Харківський університет» розпитала завідуючу відділом читальних залів Ларису Борисівну КОРОТКОВУ.
– Ларисо Борисівно, відділ читальних залів – це що?
– Це комплекс читальних залів, що диференціюються за різними ознаками: за категоріями читачів (студентські та викладацькі), за галузями та комплексами наук (гуманітарні, природничих наук, права та бізнесу), за видами документів (книги та періодика). Крім того, існують спеціалізовані читальні зали при відповідних відділах: при науково-бібліографічному відділі, при інформаційному центрі «Вікно в Америку», зали каталогів (традиційний та електронний) тощо. Усього в ЦНБ 12 читальних залів, і всі вони працюють у режимі відкритого доступу.
У залах читачам доступно близько 52 тисяч книг (це без урахування спеціалізованих!). У читальних залах каразінці можуть скористатися найновішою та найактуальнішою літературою, в них зосереджено фонди, що користуються підвищеним попитом. Щорічно читальні зали обслуговують близько 70 тисяч читачів, щоденно – близько 500.
– А чи багато людей виконує такий великий об`єм роботи?
– Якщо не враховувати спеціалізованих залів, усього 15 працівників ЦНБ, по двоє в залі. До того ж, у кожному залі є старший працівник, це зазвичай людина, що вирізняється діловими якостями. Саме він відслідковує статистику та відповідає за документацію. У читальному залі №1 – це Н. І. ЗАВГОРОДНЯ, у читальному залі №2 – С. В. ЧАПАЄВА, у читальному залі №4 – А. Г. МИНКО, у читальному залі №6 – О. А. ФІЛІНОВИЧ, а у читальному залі №9 – завідуюча сектором періодичних видань Н. І. БУЦЕНКО, мій заступник і права рука, що працює багато років сумлінно та ініціативно.
– Ларисо Борисівно, а проблеми виникають?
– Виникають щоденні, буденні труднощі, як і у будь-якій роботі з людьми. Постійно треба бути в тонусі й формі, адже передатися може як добрий настрій читачів, так і поганий. Інколи навіть виникають досить нестандартні ситуації. Це настільки висока психологічна напруга, що ми між собою говоримо про кімнату психологічного розвантаження.
Звичайно, виникають труднощі коли, наприклад, станція електронного каталогу виходить із ладу. Комп’ютерна техніка застаріла та потребує оновлення. До того ж програма, з якою ми працюємо, не встигає за вимогами часу та розвитком процесів обслуговування користувачів. Тому для бібліотеки вкрай необхідне придбання нової версії програмного забезпечення.
– Які перспективи розвитку читальних залів?
– Основні перспективи пов'язані з освоєнням нових приміщень у північному корпусі. Для відкриття залів, чекаємо лише ремонту. Викладачам і студентам незручно бігати з корпусу в корпус. До того ж, у північному можна відкрити зали відповідно до факультетів, що там розташовані. Це буде зручно для читачів. Тож, у ЦНБ усе для читачів!


А. КУТАС