Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Заходь із миром, 2019!

Кожне досягнення – свято!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Родина доцента Людмили Олександрівни ІВАНЕНКО, начальника управління якості освіти, зустрічатиме 2019 в особливій атмосфері, адже символ наступного року – Жовта Земляна Свиня. Під цим знаком народилася і Людмила Олександрівна, і її донька Наталія.

Сама Людмила Олександрівна вважає: «Якщо вірити, то все обов’язково здійсниться. Наприклад, кандидатську роботу готувала 6 років. Однієї новорічної ночі я написала на аркуші бажання про те, щоб захист пройшов вдало. Встигла під бій курантів повністю спалити папірець, кинути його в келих з шампанським та випити. Через три місяці захистила дисертацію за спеціальністю 13.00.02 «Теорія та методика навчання». Цьогоріч моя Наталія закінчила соціологічний факультет за спеціальністю «Медіакомунікації» та поїхала на роботу до Києва. Сподіваюся, що Новий рік зустрінемо разом. Люблю новорічну атмосферу. Панує відчуття якогось дива, магії. Готуємо ялинку та прикрашаємо все гірляндами. Це, насамперед, сімейне свято, тому хочеться задовольнити кулінарні смаки всіх членів родини. Наталія полюбляє Кіш Лорен – французький відкритий пиріг з пісочного тіста і простої начинки. Для цієї страви вже купила гриби та заморозила їх».

Людмила Олександрівна не уявляє святкування Нового року без своєї другої родини – колективу Управління якості освіти. До речі, перед Новим роком збираються представники з різних центрів Управління та разом згадують, що цікавого сталося. Людмила Олександрівна готує лотерею, прикріплює до цукерок чи печива побажання: «Минулого року ми інсценували казку «Ріпка», де головною героїнею була Ялинка. Також люблю будь-яке свято за те, що можна потанцювати. Я 15 років ходила на ансамбль народного танцю. Коли рухаюся, то відчуваю енергетичне відновлення. Поки йду вранці на роботу, то слухаю музику і подумки пританцьовую».

Людмила Олександрівна з особливою теплотою згадує: «У дитинстві мама шила мені новорічні костюми: Берізки, Лисички, Снігуроньки, Баби-Яги. Я і досі збираю фігурки Баб-Яг. Своїй доньці також готувала різноманітні вбрання, але улюбленою у неї була зелена оксамитова сукня – Ялинка. Разом з Наталею залюбки дивимося мультфільми. З останніх найбільше нас вразив „Коко“».

Аналізуючи ті позитивні моменти, які трапилися в її житті у 2018 році, Людмила Олександрівна зауважує: «Кожна подія в університеті є важливою. У травні підтвердили сертифікат відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» німецької сертифікаційної агенції TUV Rheinland Cert GmbH, готуємося до зовнішнього аудиту. В Управління багато функцій та обов’язків, тому реалізація кожного пункту – це вже досягнення, так зване невеличке свято».

К. МОСЬПАН.