З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ. Повернувся із 20-ї ювілейної антарктичної експедиції Андрій Юрійович Утєвський, доцент кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету. Андрій Юрійович Утєвський - вихованець університету, 35 років займається підводним плаванням, на професійному рівні вивчає підводний світ Антарктики, на території якої провів одну зимівлю та чотири повномасштабні сезонні експедиції. Відомий в Україні та за її межами фахівець у галузі гірудології та паразитології, відкрив низку нових видів антарктичних п’явок, має медаль НАН України за успіхи в антарктичних дослідженнях. Як Вам і обіцяли, пропонуємо інтерв’ю з університетським ученим.
- Експедиція була сезонною та тривала приблизно 100 днів. Поїхав 5 січня та повернувся до Києва 17 квітня. Учасників експедиції зустрічали представники Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України. 20 квітня відбулася офіційна урочиста зустріч з Міністром освіти і науки України Лілією Михайлівною Гриневич та із заступником Міністра Максимом Віталійовичем Стріхою, представниками Національної Академії наук України. Мені вручили медаль АН «20 років станції Академік Вернадський». Під час експедиції я займався чотирма проектами. Перший з них полягав у створенні морських охоронних районів, які будуть знаходитися під протекторатом України. До 2020 р. нам потрібно зареєструвати п’ять таких районів. Три з них вже зроблені. Проводилися морські дослідження, створено докладні описи флори та фауни. Занурювалися під воду два члени експедиції, один з них - я. Ми зробили по 25 занурень кожен!
Другий проект полягав у дослідженні ґрунтоутворення в Антарктиці. Відомо, що вона раніше була тропічним континентом, з кліматом, схожим з Південною Америкою, але після переміщення ближче до полюса виявилася ізольованою різними течіями і стала замерзати. Це відбулося ще 30 мільйонів років тому, але на певних її ділянках ще відбувається локальне ґрунтоутворення. Я привіз колекцію із 47 зразків місцевого ґрунту та вже у стінах нашого університету продовжу свої дослідження. Мені потрібно вивчити мінеральну компоненту та визначити роль, яку відіграють місцеві тварини та рослини в утворенні антарктичного ґрунту. Дослідження ґрунтів Антарктики ми проводимо спільно з університетським НДІ хімії. Зараз ми продовжимо роботу над хімічним і морфологічним аналізом цих примітивних ґрунтів. Це досить перспективний напрямок.
Третій з проектів пов’язаний з дослідженням антарктичного біорізноманіття на молекулярно-генетичному рівні. Його мета - вивчення філогенії різноманітних об’єктів та реконструкція еволюційних процесів, які призвели до формування унікальної біоти Антарктики. У дослідженнях нам дуже допомогли фірма «POLYGEN» та Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», які надали нам у користування необхідні реактиви та обладнання. Ми змогли розгорнути в рамках станції молекулярно-генетичну лабораторію, що сталося вперше. Там на місці, в Антарктиці, я мав змогу виділяти ДНК та РНК та привіз їх у замороженому стані в Україну, де ми будемо продовжувати свої дослідження. За допомогою аналізу РНК ми зможемо дізнатися, які процеси відбуваються у примітивних антарктичних ґрунтах. Тобто проекти, якими я займався, з одного боку різні, але при цьому взаємопов’язані між собою. Наприклад, під час танення льодовиків фрагменти ґрунтів потрапляють у воду та донні організми ними харчуються. Спостерігається чіткий екологічний зв’язок!
Четвертий проект тісно пов’язаний з пінгвінами, ми встановлювали фоторегістратори, які робили вісім знімків на добу. Це дозволить краще дослідити особливості активності цих птахів, їх харчування та поведінки, пов’язати цю інформацію з метеорологічними умовами та виявити певний зв’язок. Робота відбувалася в межах міжнародного проекту, започаткованого рік тому та в якому беруть участь науковці США, Аргентини, Польщі та України. Його мета - спостереження за колоніями пінгвінів протягом антарктичної зими за допомогою фото- та відеокамер. На відміну від літнього періоду, в міжсезоння (березень-грудень) ніхто не відстежує, як вони живуть, чим харчуються. Автоматичні фотокамери вже встановлено на трьох островах, в тому числі на острові Галіндез, де розташована станція «Академік Вернадський». Пінгвіни там всюди.З приводу взаємин із людьми можу сказати, що все залежить від виду, у кожного своя психологія. Прямо біля станції живуть пінгвіни Дженту, які абсолютно спокійно реагують на людей. Більш того, нещодавно одне з гнізд вони поставили прямо біля входу на станцію, і повз нього постійно проходять люди. Спостерігати за ними, звичайно, дуже цікаво.
- Як плануються завдання експедиції?