Четвер, листопада 14, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Від Єкатеринбурга до Тирасполя…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Саме таку географію мала Міжнародна студентська наукова конференція «Географічні дослідження: історія, сьогодення, перспективи», традиційно присвячена пам’яті проф. Г. П. ДУБИНСЬКОГО. Конференція проходила протягом трьох днів. У цій конференції взяли участь понад сто студентів та аспірантів України, Росії, Білорусі та Молдови. Учасники конференції працювали на секційних засіданнях, на пленарному засіданні вони підбили підсумки конференції, а також, як справжні георгафи, вирушили у навчально-ознайомчу «експедицію» до Полтави, селищ Диканька та Проні. Наш кореспондент А.ЧАЛА вирушила разом з ними.
В перші дні роботи конференції студенти напружено працювали, ділилися досвідом із закордонними гостями. Віліна Анатоліївна ПЕРЕСАДЬКО, завідувач кафедри фізичної географії та картографії: «Така широка географія конференції – це результат майже двадцятирічного досвіду проведення конференцій на нашому факультеті, результат копіткої праці наших студентів. Ця конференція не тільки дозволяє обмінюватися досвідом, а ще й допомагає зав’язувати дружні стосунки з закордонними вузами».
На тертій день конференції учасники вирушили до Полтави…Шляхом ми спілкуємося із організаторами та учасниками конференції та згадуємо події двох попередніх днів, коли студенти та аспіранти представляли на розсуд загалу власні наукові пошуки та їх результати.
Доц. Ю. І ПРАСУЛ: «Ця конференція має велике значення для студентів не тільки через те, що тут вони тренуються доводити власну думку, зацікавлювати аудиторією, працювати у науковій сфері, переймають досвід, а ще й тому, що для багатьох учасників ця конференція є своєрідним звітом щодо виконаної роботи за попередній рік. Цього року студенти та аспіранти мали змогу представити свої досягнення у таких чотирьох напрямках: Фізична географія та геоекологія, Географічна картографія. геоінформатика і кадастр, Методика викладання географічних дисциплін і менеджмент освіти, Рекреаційна географія, краєзнавство і туризм».
Віталій БОНДАРЕНКО, четвертокурсник геолого-географічного факультету альма матер: «Я завжди беру участь у подібних конференціях, мені це дуже подобається: по-перше. це справжній науковий досвід, по-друге. живе, цікаве спілкування з однолітками, цікаві поїздки. Цього року я презентував на конференції роботу за темою «Розробка атласу ХНУ імені В. Н. Каразіна». Ця тема сьогодні дуже актуальна, адже всі ми були колись абітурієнтами, брали участь у конференціях, що проводяться на базі інших ВНЗ, і всі ми знаємо, як складно буває орієнтуватися в університеті, а подібний атлас допоможе у цьому».
…Олександра ЛОШКАРЬОВА, студентка МДУ ім. Ломоносова: «Я щорічно беру участь у цій конференції. Цього року тема моєї доповіді «Картографічні методи дослідження в етнографічному вивченні Ловозерських тундр» Участь у конференції – це можливість обмінятися досвідом та розказати іншим про особливості мого краю, про багатство його природи».
Катерина ШНУРІК, призер Всеукраїнського конкурсу на кращу наукову роботу, учасниця конференції: «Я розробила атлас природної і культурно-історичної спадщини Харківської області. Як показали дослідження, йому немає аналогів ні в Україні, ні в країнах СНД. Завдяки конференції я змогла поділитися власними думками власним досвідом з колегами а також перейняти їх досвід».
… У Музей історії Полтавської битви – події, яка стала причиною для створення міста Полтава, події, яка назавжди прославила це місто. Особливо довго стоїмо перед панорамою битви, оглядаємо зброю та одяг тогочасних солдатів…У прославленій гоголівській Диканьці оглядаємо місця, оспівані генієм у його безсмертних творах. На хуторі Проні, що під Диканькою знайомимося з об’єктом етно-туризму – штучно створеним хутором в суто українському стилі. з відтвореними хатками, колодязями, піснями, шинком… На цьому хуторі нас зустріли справжні українські козаки, що співали нам українських пісень, демонстрували військове козацьке мистецтво, катали нас на справжніх возах, запряжених кіньми…
Сп’янілі від свіжого заміського повітря, ми вирушаємо до метушливого Харкова, дорогою продовжуємо обговорювати події конференції. Олена СІННА, аспірантка геолого-географічного факультету університету: «Подібні конференції допомагають нам обмінюватися досвідом, підтримувати зв’язки із закордонними колегами, бути в курсі інновацій у нашій професії. Взагалі така практика найцінніша, саме під час такої роботи кожен стає справжнім професіоналом».…У Харкові, втомлені, але задоволені спілкуванням, спочатку, біля Південного вокзалу, наш автобус покидають Москвичі, а потім і всі інші учасники виходять якомого ближче до власних домівок…Враження від конференції точно залишаться у її учасників надовго, головне, щоб цих вражень вистачило до наступного року, і у наступному році ми зустрілися знов…


А. ЧАЛА, наш спецкор.