Вівторок, вересня 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Каразінські читання

Історичний факультет


Днями відбулась 63-тя Міжнародна конференція молодих вчених «Каразінські читання (історичні науки)», організована історичним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківська національна академія міського господарства, Харківській національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. В роботі конференції взяли участь 290 студентів, аспірантів та молодих вчених, що представляли більш ніж 50 наукових та освітніх закладів різних міст України, Росії, Білорусії та Польщі.
Вітання учасників на пленарному засіданні, урочисте покладання до пам'ятника засновнику Харківського університету Василю Назаровичу Каразіну, презентації нових історичних видань, засідання 18 секцій – все це відбувалось в рамках конференції. Переможці отримали почесну грамоту, книги з призового фонду і можливість публікації власної статті у фаховій збірці наукових праць «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії». Були й окремі нагородження: премію імені Марина Дринова за кращу доповідь з болгаристики отримала студентка В. СВИРИДЕНКО, премію імені А. І. Епштейна - П. ЄРЕМЄЄВ, премію інституту Конфуція за кращу доповідь з питань сходознавства – Є. МАТЯШ, премію східноукраїнського центру стратегічних досліджень за найкращу доповідь-дослідження з актуальних проблем нової та новітньої історії країн Азії та Африки – П. УЛАХ. Також були нагороджені стипендіати премії дослідницької фундації імені Олега Ольжича: І. ВИНОКУРОВ, К. ЄРЕМЄЄВА, С. ПЕТРОВ та Д. ШАЛИГІНА.
В рамках конференції проходив IV Регіональний конкурс наукових робіт «Гендерна політика очима української молоді: слобожанський вибір».


Частинка дорослої науки


Як організована робота СНТ на фізико-технічному факультеті? Про це розповідає заступник декана ФТФ з наукової роботи, куратор СНТ факультету Сергій Гнатович КОНОНЕНКО:
- Ми маємо досить незвичну організацію Студентського товариства: наші студенти працюють не за секціями, а індивідуально на кафедрах факультету. Вже на перших курсах вони долучаються до справжньої, серйозної науки. Наше СНТ – невеличка частина дорослої науки. За минулий рік наші студенти та їх керівники встигли напрацювати аж 38 наукових статей, які всі були опубліковані.
Голова СНТ фізико-технічного факультету – СКРЕСАНОВА Ірина, аспірантка кафедри медичної та біологічної фізики.
- Скажіть, чи проводяться на ФТФ Каразінські читання?
- Окремої такої конференції наш факультет не організовує, але ми завжди беремо участь у Каразінських читаннях, які проводяться в межах загальноуніверситетських Каразінських читань. Ми на факультеті маємо власні традиційні конференції: студентська наукова конференція «5 хатки», «Міжнародний семінар. Плазменна електрика та нові методи прискорення» (щорічно у серпні), «Міжнародна наукова конференція фізико-хімічні основи формування та модифікації мікро- та наноструктур» (щорічно у жовтні). Зараз студенти вже починають готуватися до серпневої конференції.


Хімічний факультет


Це була Друга Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів «Хімічні Каразінські читання -2010», повністю організована силами двох аспіранток хімічного факультету Олени ПОСТУПНОЇ та Наталії ЛЕОНОВОЇ. Зареєстрованих учасників було 149 осіб. Поділитися своїми досягненнями приїхали представники з 15 міст України, в тому числі і з Харкова, кількість учасників якого сягала 65 осіб, та один з Москви.
Хімічний факультет представив чотири секції: аналітична, неорганічна, органічна та фізична хімії. Відбулися екскурсії містом, до Музею Університету та Музею Природи. Найкращі доповіді були відзначені дипломами.


Наука – це обов’язковість


Студентське Наукове Товариство на фізичному факультеті. Слово заступнику. декана з науки КРИЛОВСЬКОМУ В.С.: «У нас студенти займаються оригінальними науковими дослідженнями, які потім і представляють перед публікою на наукових конференціях. Починаючи з першого курсу вони представляють результати своєї власної роботи. Така практика не лишається безрезультатною, бо вже на курсі п’ятому або четвертому, вони стають учасниками та призерами міжнародних конференцій. Наприклад, ХОТКЕВИЧ Н. – п’ятикурсниця, стипендіат стипендії Президента України, ПУЛЬКІН А. – четвертокурсник, стипендіат стипендії Прем’єр-міністра України, посів перше місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з фізики, С. Кофанов– четвертокурсник, стипендіат стипендії ім. акад. І. М. Ліфшиця, М. Соляник – четвертокурсниця, посіла перше місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук… Більшість студентів мають публікації в серйозних наукових журналах. Подібна наукова робота – це шлях до аспірантури та у велику науку. Згодом студенти беруть ініціативу у власні руки, самостійно організовують конференції та публікують довідники з описами усіх проведених досліджень. За 2009 рік молодими вченими було захищено п»ять кандидатських дисертацій, у співавторстві зі студентами було опубліковано 11 статей у наукових виданнях.
Така робота – це повноцінні наукові дослідження і сучасна наука або кроки до вступу в науку.


У радіофізиків


Доц. А. М. ЦИМБАЛ, заступник декана з наукової роботи радіофізичного факультету: «Традиційно навесні до Дня радіо ми проводимо студентську наукову конференцію. Ця традиція діє у нас на факультеті уже понад 30 років. Можна вважати, що вона проходить у рамках Каразінських читань. Як і на кожному факультеті, у нас діє Студентське наукове товариство. Наші студенти доволі активно беруть участь у науковому житті факультету. На завершальному турі Всеукраїнської конференції з фізики свої роботи представили троє наших студентів. За останній рік студентами і співавторстві з викладачами написано близько 30 наукових статей.
– Кого ж, по вашому, можна назвати членами СНТ?
-У нас це десь 10-15 % від складу всього факультету. Власне професію учених обирають досить таки мало студентів. Це ті люди, які з самого початку вирішили присвятити себе науці. На факультеті діють наукові гуртки, студенти пишуть реферати.. Але я б не назвав це наукою. Це так би мовити, перші кроки до науки. А ті люди, які дійсно беруть участь в експериментах, займаються практичними дослідженнями, це уже ближче до науки. До конференції, присвяченої Дню радіо на кафедрах пройшли відбіркові тури, де були визначені кращі студентські роботи. На загальнофакультетську конференцію були представлені кращі доповіді.
Яна ВОЛЬВАЧ, другокурсниця радіофізичного факультету, новопризначений голова СНТ факультету: «СНТ шукає людей, які прагнуть займатися наукою і направляє їхню роботу в необхідне русло. Зараз у нас на факультеті йде оновлення СНТ. Я, як новий голова, входжу в курс справи.
– Які плани будуєте на майбутнє?
– Найближчим часом до 50-річчя від винайдення лазера плануємо провести так зване лазерне шоу для школярів, студентів молодших курсів, студентів інших факультетів. Все це буде проходити у вигляді лекції, де ми розповімо про лазер та продемонструємо його можливості. Зокрема буде проведено конкурс на найкращий малюнок за допомогою лазера, переможці якого будуть нагороджені лазерними указками. Захід буде проводитися за підтримки Оптичного товариства США, яке виділило лазер для проведення практичної частини заходу.


Каразінська філософія


У квітні філософський факультет та його Студентське наукове товариство провели Міжнapoдну нayкoву кoнфepeнцію cтyдeнтів тa acпіpaнтів «VIІ Xapківcькі студентські філocoфcькі читaння». Конференція працювала за одинадцятьма секціями: «Онтологія, логіка, феноменологія», «Історія філософії», «Марксистські практики та сучасність», «Філософська та культурна антропологія», «Етика», «Філософія та теорія культури», «Медіа-філософія», «Релігієзнавство та філософія релігії», «Філософія історії: український та світовий контексти», «Соціальна філософія та філософія політики», «Валеософія та валеоетика». У межах конференції працювали три тематичні круглі столи: «Історія філософії», «Культурологія», «Марксистська філософія».


Особливості на ФКН


Студентське наукове товариство факультету комп'ютерних існує лише рік, але вже за цей короткий строк воно встигло згуртувати навколо себе більше ста молодих науковців. Сергій Ігоревич ШМАТКОВ, заступником декана з наукової роботи факультету, розповів про особливості студентської науки на ФКН.
– У нас формально немає розподілу на секції. Існують лише певні напрямки наукової роботи на факультеті в цілому: математичне моделювання фізичних процесів, моделювання інформаційних процесів у розподілених системах і безпека інформаційних систем і технологій. Студенти працюють на трьох випускаючих кафедрах: кафедра моделювання систем і технологій, кафедра теоретичної та прикладної системотехніки та кафедра безпеки інформаційних систем і технологій. Саме вчені цих кафедр і очолюють відповідні напрямки наукової роботи студентського товариства.
Особливих привілеїв для молодих науковців на факультеті немає. Основний привілей науковця – це власне заняття наукою. Морально ми, звичайно, заохочуємо студентів: вони отримують почесні грамоти за певні досягнення. А матеріальний стимул - у вигляді безкоштовних публікацій найкращих робіт в університетському «Віснику».
У травні на факультеті проходитиме перша наукова конференція «Комп'ютерне моделювання в наукоємких технологіях», присвячена десятиріччю ФКН.


Два життя студентської науки на філфаці


Студентське наукове товариство філологічного заснували майже одночасно з Харківським університетом. Але на довгий час студентську наукову традицію перервали. Відновити її вдалося лише у 2004 році. Сьогодні в СНТ філфаку 24 фіксованих члени. Ці студенти – актив СНТ, люди, які безпосередньо допомагають в організаційній діяльності товариства. Проте існує велика кількість студентів, які не є фіксованими членами, але періодично відвідують засідання та секції. Четвертокурсниця Олена ПРОХВАТИЛОВА, голова СНТ.
– Зараз діють дві секції: секція мовознавства і секція літературознавства та журналістикознавства. Якщо ситуація із активністю студентів зміниться на краще, можна буде розглянути питання про створення інших секцій. Фактично принцип формування секцій може збігатися із принципом розподілу на кафедри. Мене обрали головою у жовтні 2009 року. І одразу довелося відчути на собі той вантаж, що покладається на відповідального за певну організацію. Наукою складно сьогодні зацікавити сучасну молодь. Мені подобається працювати, отримувати досвід організаторської роботи, спілкування з людьми, навчитися шукати виходи з неоднозначних ситуацій. Налагоджуємо інформаційну структуру на факультеті; оновлюємо інформації на сайті; проводимо День науки; Круглий стіл, присвячений проблемі "Герої – антигерої сучасної літератури". Цікава традиційна конференція "Кирило-Мефодіївські читання"; фестиваль сучасної поезії "Текстура" тощо. Ми намагаємося проводити якомога більше засідань секцій, кілька разів на місяць. Провели круглий стіл "Василь Стус: життя як творчість" зі старшим викладачем Г. О. САВЧУКОМ; плануємо другу частину. А ще наші студенти мають можливість брати участь у міжфакультетських конференціях та обговореннях. Так, ми представляли філфак на конференції "Голодомор 1932-1933 років: пам’ять поколінь". Виступали на конференції, присвяченій пам'яті ЧАЕС.
Успішно пройшли у квітні «Каразінські читання».


А. КАНТ, М. ШАЛІМОВА, В. ЖЕДЕНКО, В. ДЕНИСЕНКО, А. ЧАЛА.