Середа, вересня 20, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

Наука в його житті


ВІД РЕДАКЦІЇ. На радіофізичному з’явився ще один доктор фізико-математичних наук в «скарбниці» факультету. Доц. О. Ю. БУТРИМ отримав підтвердження із ВАКу. Захист пройшов ще восени. Наш кореспондент А.СПАСІБКО зустрілася із  Олександром Юрійовичем.

Олександр Юрійович,  кафедра теоретичної радіофізики: «Наука прийшла в моє життя ще на третьому курсі університету. Тоді моїм куратором був професор кафедри радіофізики Олег Олександрович ТРЕТЬЯКОВ, потім — професор Микола Миколайович КОЛЧИГІН. Перша наукова робота вийшла вже за рік потому. Сьогодні маю  90 наукових публікацій.

— Олександре Юрійовичу, яку проблему Ви досліджуєтеєте у своїй докторській роботі?

— Дисертація присвячена дослідженню кола питань, об'єднаних концепцією розкладання електромагнітних полів в суперпозицію просторових конфігурацій — «мод», причому перегляд здійснюється в тимчасовій області, що дозволяє ефективно розглядати широкосмугові процеси. Створено новий науковий напрям дослідження хвилеводних систем з поперечно-неоднорідним заповненням в різних конфігураціях шляхом побудови модових розкладів в тимчасовій області на основі загального підходу часткового поділу змінних в рівняннях Максвелла. Виявлено і досліджено явище поширення імпульсної поверхневої хвилі в діелектричному хвилеводі, описана структура такої хвилі і фізичні механізми її формування.

— Чому Ви досліджували саме цю тему?

— Тематику застосування «методу модового базису» до широкосмугових завдань поширення імпульсних сигналів в хвилеводах на нашій кафедрі теоретичної радіофізики створив професор Олег Олександрович Третьяков ще в 1990-х. Студентом третього курсу в 1998 році я прослухав спецкурс проф. О.О. Третьякова з цієї теми, захопився питанням, і в своїй дипломній роботі в 2000 р. вже, фактично, заклав основу розширення цього методу на широкий клас задач з поперечно-неоднорідними хвилеводами. Це вилилося в кандидатську дисертацію, яку я захистив у 2005 році, а подальше розширення досліджень на ще більш широке коло завдань призвело до підготовки у нас на кафедрі ще чотирьох кандидатських дисертацій протягом наступних років, в керівництві якими я брав безпосередню участь.  Як підсумок, до захисту моєї докторської дисертації, узагальнив всі свої результати, отримані в рамках цієї тематики.

— Скільки років Ви працювали над докторською роботою?

— Докторська дисертація включає в себе нові результати, отримані протягом 10 років після захисту кандидатської. Безпосередньо підготовкою дисертації в рамках докторантури в ХНУ я займався з 2011 по 2014 рр.  Захист відбувся 16 жовтня 2015 р.на спеціалізованій раді при нашому Університеті.  Опонентами виступали член-кореспондент НАНУ Петро Миколайович Мележик (директор Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова в Харкові), професор Олександр Георгійович Нерух, завідувач кафедри вищої математики в ХНУРЕ,  доктор фізико-математичних наук та Дозіслав Богданович Куриляк з Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенко у Львові. Варто зазначити, що проф. О. Г. Нерух опонував свого часу ще мою кандидатську дисертацію.

А.СПАСІБКО.