П'ятниця, вересня 22, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Шевченківські дні

Сила традицій


ВІД РЕДАКЦІЇ. На відзначенні 211-ої річниці відкриття Харківського університету ректор академік В.С.Бакіров у своїй знаковій доповіді «Тарас Шевченко і Харківський університет» зупинився і на творчості лауреата Державної премії  України імені Т.Г.Шевченка, вихованки Каразінського університету письменниці Оксани Дмитрівни ІВАНЕНКО. А ми сьогодні вам повідомляємо: Оксана Дмитрівна  ще й ювілярка року 2016!

Неповторною казкаркою була Оксана Іваненко. Вона написала десятки творів для дітей і дорослих, серед яких казки, вірші, оповідання, повісті, романи, літературно-критичні статті. Письменниця здійснила також чимало перекладів. За своє тривале і плідне життя (92 роки) за свою дитячу літературну творчість письменниці  була відзначена багатьма нагородами, та найвищою стала присуджена у  березні 1986 року Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1986; за книгу «Завжди в житті»).  За заслуги у розвитку української літератури її нагороджено трьома орденами «Знак пошани» і орденом Дружби народів. «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка); Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка у 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році − аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Працювала вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка, у видавництві «Молодий більшовик», у 1947-1951 роках − у журналі «Барвінок». У 1939-1957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті. Померла в Києві 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.