Четвер, листопада 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Сила коріння

Річниця фізичного кабінету

 

«Історія фізичних кабінетів є одним з найважливіших

питань історії вітчизняної фізики взагалі"

Академік С.І. Вавілов

У березні в аудиторії імені К.Д. Синельникова відбулася лекція, присвячена 212-й річниці заснування фізичного кабінету. Студенти та викладачі мали змогу ознайомитися з історією фізичного кабінету від перших днів і  до сьогодні. Лекцію прочитав доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Павлович Пойда. Він люб’язно погодився поділитися з читачами нашої газети найцікавішою інформацією зі своєї доповіді.

Отже, фізичний кабінет було створено в один час з нашим університетом, але Василь Назарович Каразін ще за рік до його відкриття почав купувати прибори. Взагалі своїм існуванням фізичний кабінет завдячує трьом особистостям: В.Н. Каразіну, С.О. Потоцькому та професору фізики А.І. Стойковичу. У листопаді 1803 р. С. Потоцький перебував у Відні та під час балу познайомився з австрійським підданим, випускником Геттінгенського університету, сербом за національністю А.І. Стойковичем, і відразу підписав з ним умови вступу в Харківський університет на кафедру фізики. У січні 1804 р. А.І. Стойковича було обрано деканом відділення фізичних та математичних наук. З відкриття університету та до свого звільнення він викладав теоретичну й експериментальну фізику, а у 1806-1807 рр. ще й сільське домогосподарство.

У 1808 р. у фізичному кабінеті було 127 приборів. Частина з них замовлялася у Петербурзі, деякі робилися на місці, наприклад, було придбано декілька приборів у професора Гута (ваги, два алкоголометра, два гігрометра). Такою значною кількістю обладнання фізичний кабінет завдячує саме професору А.І. Стойковичу, який ним завідував. Відомий історик Д.Н. Бантиш-Каменський, який відвідав Харківський університет у травні 1808 р., згадував: « … З мінералогічного кабінету пішли ми до фізичного, який складався з чотирьох великих шаф, з яких перший включав у себе повітряні машини, другий електричні, третій фізичні, а четвертий оптичні. Окрім цих шаф, в іншій кімнаті знаходилося ще багато електричних машин, з яких  одна дивовижного розміру. В цій же кімнаті можна було побачити різні дорогі підзорні труби  та дзеркала».

Велику увагу комплектуванню фізичного кабінету приділяв і його наступний завідувач В.І. Лапшин. За час його роботи кабінет був приведений до ладу і значно поповнений різноманітними приладами.  До кінця 1859 року у кабінеті було 456 приладів. Варто додати, що у фізичному кабінеті Московського університету до 1854 року було 405 приладів, а в Петербурзькому університеті в 1868 році  - 587 приладів.

У кінці ІХ на початку ХХ століття фізичний кабінет завдяки діяльності професора О.П. Грузинцева, який завідував кафедрою фізики в Харківському університеті у 1904 - 1914рр.,  перетворився на фізичну лабораторію. Професор О.П. Грузинцев доклав багато зусиль для створення демонстраційного музею, фізичного кабінету і фізичного практикуму. Професор Г.О. Лемлейн, який працював у 1902-1906 рр. в університеті асистентом кафедри фізики,  у своїх спогадах., так описував фізичний кабінет: “Увесь фізичний кабінет тоді розміщувався на першому поверсі старої будівлі у шести невеликих кімнатах. Лаборантська, точніше майстерня - дуже маленька  кімната, площею приблизно 20 м2, біля вікна - невеликий токарний верстат, поряд на стіні - дошка з набором слюсарно-столярного інструменту; у протилежної стіни - масивний стіл для лаборанта. У сусідній дуже маленькій кімнаті знаходились невеликий газовий двигун Отто Дітца,  динамо-машина постійного струму для освітлення залу засідань Ради, маленький альтернатор для дослідів у лабораторії та демонстрацій в аудиторії і зовсім на порозі лабораторії - компресор до машини Лінде».

Значний внесок в удосконалення фізичного кабінету та розвиток фізики взагалі зробив Микола Дмитрович Пильчиков == основоположник радіотелекерування та електрофотографії, людина дивовижно обдарована, вчений з надзвичайним талантом, дослідник властивостей Х-променів, радіоактивності, геомагнетизму, метеорології, оптики, в доробку якого десятки відкриттів та винаходів світового значення. Він працював в університеті на кафедрі фізики у 1884-1894 рр. Крім виконання обов’язків професора та ведення наукових досліджень, з 1881 року він брав діяльну участь у житті кількох наукових товариств. Багато енергії і сил віддавав товариству фізико-хімічних наук при Харківському університеті: виступав з доповідями, виконував обов’язки вченого секретаря, розпочав видання праць Товариства. Серед колекції приборів фізичного кабінету й сьогодні зберігається прибор з його особистим автографом.

Суттєвого розвитку кафедра зазнала за часів завідування нею професора В.М.Андронова. За його ініціативою та завдяки його значним зусиллям у 1988 році на кафедрі вперше з’явились високоякісні відеокамери, відеомагнітофони та телевізори фірми «Panasonic», а також  електронно-обчислювальна техніка. Це дало можливість розпочати відеозйомку та впровадження в навчальний процес лекційних відеодемонстрацій з фізики, супроводжувати лекції відеофільмами науково-навчального та документального спрямування. На кафедрі під керівництвом професора В.М. Андронова активно і успішно розроблявся і впроваджувався метод інтерактивного відео.

У 1992 році на кафедру експериментальної фізики з фізико-технічного факультету перейшов працювати доктор фізико-математичних наук Володимир Дмитрович Єгоренков. Під час роботи на кафедрі він зробив вагомий внесок в роботу Навчально-експериментальної лабораторії лекційного демонстраційного експерименту. Під його науково-методичним  керівництвом у лабораторії було відновлено низку відомих, але незаслужено забутих класичних лекційних демонстрацій, а також поставлено нові навчальні експерименти. В.Д.Єгоренков ідентифікував багато старовинних фізичних приладів, які зберігаються у демонстраційному музеї, опублікував у співавторстві низку статей щодо методики  проведення  та історії лекційного демонстраційного експерименту.

На даний момент кафедра експериментальної фізики, історія якої тісно пов’язана з історією фізичного кабінету Харківського університету, має у своєму складі Навчально-експериментальну лабораторію лекційного демонстраційного експерименту. Ця навчальна лабораторія кафедри була створена у 1984 р., а її завідувачем був призначений Валійов Б.М, який й до сьогодні обіймає цю посаду. Він активно займається профорієнтаційною роботою серед учнів загальноосвітніх шкіл міста Харкова та Харківської області, а також інших регіонів України. Часто виступає перед учителями фізики, школярами та абітурієнтами, супроводжуючи  свої виступи показом ефектних  демонстрацій.

Зараз колекція демонстраційних фізичних приладів, а також різноманітних демонстраційних установок, які використовуються у Навчально-експериментальній лабораторії для показу лекційних демонстрацій, становить  понад 1700 штук. Усі демонстрації поділені на такі тематичні групи: Механіка, Механіка рідин і газів, Електрика і магнетизм, Коливання і хвилі, Молекулярна фізика, Оптика, Будова речовини. Лектори, які читають лекції із загальної фізики, мають можливість використати  понад 600 натурних демонстрацій та велику  кількість відеофільмів і відеофрагментів із різних розділів фізики.

 

Л. ЩЕРБАК.