Субота, вересня 23, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ювілейне досягнення

Ювілейне досягнення

 


 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Оголошено результати Всеукраїнського шкільного турніру юних винахідників і раціоналізаторів, що проходив у Києві: 1 місце - Харківська гімназія № 47,  2 місце - збірна Дзержинського району м. Харків, 3 місце - збірна Київського району м. Харків. Капітаном команди-переможниці є студент другого курсу фізико-технічного факультету Каразінського університету, член команди призерів VI Міжнародного студентського турніру фізиків (м. Лозанна, Швейцарія).

 

Згода породжує перемогу

 

Учні Харківської гімназії № 47 удруге вибороли золото фінального етапу Всеукраїнського шкільного турніру юних винахідників та раціоналізаторів, що проходив 10 листопада у м. Києві. Для альма матер це перемога особлива, адже керував командою-переможницею Борис ПЕТРОВ, другокурсник фізико-технічного факультету (група ТП-21). Борис - один із перспективних юних науковців. Він член команди, яка виборола друге абсолютне місце на  VI Міжнародному студентському турнірі фізиків, що проходив у м. Лозанна, Швейцарія.

- Борисе, як другокурсник став тренером?

- Я - випускник 47-мої. Раніше і сам брав участь у турнірі юних винахідників. Коли вступив до університету, все одно цікавився змаганнями, тож минулого року допомагав команді з підготовкою. Цього року школа запропонувала мені стати викладачем гуртка «Методи експериментальної фізики» та керівником команди юних винахідників.  Моїх «підшефних» п’ятеро: Ярослав Моря (капітан), Гліб Селіхов, Єгор Якушев, Богдан Павлов та Катерина Парфенюк. Більшість із них навчаються у десятому та одинадцятому класах. Наймолодший - восьмикласник Богдан.

На «командних боях» школярі по черзі виступали в трьох іпостасях. Вони розглядали 17 заздалегідь запропонованих задач із точки зору винахідників (пропонуючи вирішення проблеми), патентознавців (що оцінювали новизну рішення, порівнювали його з аналогами та прототипами) та технологів (що визначали собівартість, раціональність та ергономічність запропонованого пристрою). Під час бою кожна команда почергово «приміряла» одну із цих ролей. Переможців визначили за сумою набраних балів. Серед найцікавіших завдань, на думку Бориса, «Знову Енергозбереження» (винайти спосіб або пристрій, який би дозволяв економити електроенергію в кімнаті), «Економія енергії в транспортних засобах» (запропонувати для велосипеда акумулятор механічної енергії, що дозволяв би використовувати її в момент розгону велосипеда), «Холодильник з підручних засобів» (запропонувати власну конструкцію простого холодильника, який працював би за рахунок «дармової» енергії та знижував температуру тіл принаймні на 2-3 К), «Осцилограф» (запропонувати пристрій, який би давав змогу демонструвати одночасно як процес так і результат додавання коливань) і «Таймер» (запропонувати  конструкцію приладу який би здійснював відлік часу, що залишився до моменту закипання чайника). Вони описують дійсно важливі проблеми, які потребують вирішення.

- Як воно, бути тренером, коли ще й сам нещодавно був у шкільній формі?

- Мені самому цікаво займатися «хитрими» задачками та допомагати іншим знаходити правильні шляхи їх вирішення. Бути тренером команди, що посідає призові місця - незрівнянне відчуття. В університеті багато викладачів скеровують у вирішенні не пов’язаних з їх предметом питань, лояльно ставляться до студентів. Особливо мені допомагав Олександр Вікторович Гапон, старший викладач кафедри теплофізики та молекулярної фізики фізико-енергетичного факультету. Він багато розповідав про деякі особливості навчання на спеціальності, допомагав з пошуками обладнання для експериментів та їх постановкою.

…Для Катерини Парфенюк Всеукраїнський шкільний турнір юних винахідників та раціоналізаторів став чудовим досвідом, який варто продовжити наступного року. «Під кінець турніру навіть не хотілося від’їжджати! Тут ми вчимося працювати у команді, стикаємося із різноманітними задачами, для вирішення яких необхідна і фізика, і хімія з біологією», - говорить Катя.

Ярослав Моря стверджує, що кожен член команди був генератором ідей: «Такі змагання розвивають уміння швидко мислити та приймати рішення, збагачують навички риторики. Під час підготовки дізнаєшся багато нового, що, звичайно ж, знадобиться у подальшому житті».

Каразінський університет має безпосереднє відношення до міського етапу турніру, адже цього року журі очолили декани механіко-математичного та фізико-технічного факультетів проф. Г.М. Жолткевич та проф. І.О. Гірка.

 

О. ЯКОВЧЕНКО.