П'ятниця, квітня 26, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Розмова про вічне

Розмова про вічне

 

Наше здоров’я

 


Часи змінюються, змінюються і погляди на світ, і життєві цінності та орієнтири. Та наперекір епохальним змінам, деякі речі все ж залишаються вічними, і у плині людського прогресу грають роль незламного двигуна. І цей двигун для людства - це здоров’я. Адже тільки здорова - і фізично, і психічно, і духовно - людина здатна подолати будь-які перепони на своєму шляху, досягти своєї мети та творити справи на користь людству. Про вічність здоров’я та його значення для сучасної людини розмірковує доктор медичних наук, професор, декан медичного факультету Віктор Миколайович САВЧЕНКО.

- Чому здоров’я вічна тема?

- Народившись, людина є вічною. Так, кожен індивід не є вічним, він має визначений строк свого фізіологічного життя. А людство - вічне. Нехай будь-хто з нас подивиться на своє генеалогічне дерево: у кожного є бабуся, прабабуся… Їх, може, вже й нема, але ми генетично втілились, ми є продовженням роду, і матимемо своїх дітей, онуків, правнуків. Життя людства - вічне, а отже вічне і його здоров’я.

- Що є здоров’я власне для людства?

- У давньослов’янських народностях поняттю «здоров’я» приділялася велика увага. Використання слова «здоровий» по відношенню до людини було не більше ніж метафорою. Наші предки асоціювали здоров’я з деревом, і в буквальному перекладі слово «здоров’я» означало «зроблений із доброго дерева». Пізніше здоров’я стали порівнювати із дубом. Звідти пішли і відомі нам вислови: здоров, як дуб, міцний, як дуб… Відомі з давньоруських часів вітання «Здоров!», «Здрастуй!» з’явилися з побажань бути твердим і міцним, як лісове дерево. У давні часи здоров’я не сприймалося як особистісна характеристика кожної людини. «Здорова» людина «здоров’я» не потребувала, тому не виділяла його як особливу прикмету чи поняття. Це був скоріше дар. «Здоров’я» необхідно було «прикласти до хворого», тоді як дійсно здорова людина була «міцна, як дерево», і про здоров’я не задумувалась.

- А чим воно є для нас?

- Нині ми зовсім по-іншому розуміємо поняття здоров’я. Для нас здоров’я - це стан будь-якого живого організму, при якому він цілком та всі його органи здатні повноцінно виконувати функції життєдіяльності. І зараз кожен мешканець земної кулі так чи інакше турбується про своє здоров’я, апелює до нього як до власного багатства, подарованого батьками та природою. 7 квітня людство відзначило Всесвітній день здоров’я, а 10 жовтня - Всесвітній день психічного здоров’я. Фізичне та психічне здоров’я йдуть в тандемі, невід’ємно один від одного. Тому сучасна людина має звертати увагу не тільки на стан свого фізичного тіла, а й на свою душу, свої думки.

- А що є здоров’я для окремої людини?

- Кожна людина має власне ставлення до свого здоров’я. Проте жоден із нас не повинен забувати, що він є цементуючою частинкою суспільства. Тому здорова людина - здорове суспільство. А тим паче, якщо казати про здорового студента! У студента - все попереду, завдяки державі він отримує необхідні знання, тому в майбутньому він має пустити всі свої вміння та навички на користь держави та суспільства. А якщо студент не буде здоровий - не буде тієї віддачі, яка потребується від нього. Кожен із нас - господар свого здоров’я. І найголовніше - вміти раціонально, правильно використовувати життя, яке дали батьки. Людина ставить перед собою великі цілі, але досягнути їх може лише здорова людина.


Євгенія ПРОРВІНА.