Неділя, листопада 19, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Студентська наука

СНТ діє!

Для активних та зацікавлених

 

 

Марина Алімова - майбутній психолог, четвертокурсниця. Вона активно займається науковою діяльністю на посаді голови СНТ рідного факультету:

- Я займалася науковою діяльністю ще у школі. На факультеті спочатку писала до факультетської газети, а коли перші курсові було захищено, я точно зрозуміла, що моє  - то наука. Студентське наукове товариство має голову, секретаря та активістів, які відповідають за роботу гуртків та клубів (наприклад гуртки теоретичної психології, прикладної, клінічної психології та психотерапії, плюс клуб математичних методів та кіноклуб). Є люди, які все організують, а вже брати участь у різних заходах може кожен. Ще ми займаємось конкурсами наукових робіт, намагаємося шукати міжнародні проекти та висвітлюємо різні можливості у нашій групі в соціальній мережі «В Контакті». Гуртки мають дуже різну тематику, тому я більш орієнтуюся на тему кожного окремого засідання. А в кіноклубі намагаюся брати участь, якщо там показують гарні фільми. Ми намагаємось розвивати співпрацю. У квітні готуємося провести велику Міжнародну конференцію «Вектори психології -2014».

- Марино, а хто і що  тебе надихає?

-  Наш факультет - як велика родина, працювати тут приємно. А надихає, підтримує та дає мені сил мама. Вона сама психолог,  я можу покластися на неї.

- Які свої роботи ти вважаєш найкращими?

- Найкраща десь попереду. Я працюю із Любов’ю Миколаївною Яворовською, займаюсь вивченням копінг-стратегій (це ті моделі, стратегії поведінки, що використовують люди у стресових ситуаціях).

- Ти мрієш стати практикуючим психологом,  чи викладачем?

- В ідеалі, я б хотіла поєднати ці дві сфери. Викладач, що має практичний досвід, може більше дати своїм студентам.

- Важко поєднувати посаду голови правління СНТ факультету та навчання?

- У мене ще зі школи «жага дії».  Мені потрібно жити швидко, динамічно, бо інакше починаю нудьгувати. Отримую  підвищену стипендію.

- Що дає студентові СНТ?

- Великий досвід організаційної діяльності. Плюс ти знаєш усе найактуальніше та найсвіжіше зі світу науки. Ну і, звичайно ж, - нові знайомства! І отримуєш задоволення від того, що робиш!

О. ЯКОВЧЕНКО.

 

 

 

 

Наука вводить в азарт!

 

 

Пропоную подивитись на роботу СНТ очима одного з активних його учасників - студентки групи ГЦ-52 геолого-географічного факультету,  Тетяни ОЗЕРСЬКОЇ.

Зі Студентським науковим товариством Каразінського університету Тетяна познайомилася ще на другому курсі.  Дебют був доволі успішним: почесне для «початківця» V місце. «Згодом у мене навіть з'явився азарт. Такі емоційні переживання дуже затягують», - розповідає Тетяна. І дівчину запросили до складу команди наукового товариства геолого-географічного факультету.

«У коло моїх наукових інтересів входять промислові та міські агломерації, районне планування, геоурбаністика. Ці теми - основоположні в моїх роботах», -  розповідає молодий науковець. «Працюю під керівництвом доктора географічних наук, професора, завідувача кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства Людмили Миколаївни Нємець, а також кандидата географічних наук, доцента кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства Ганни Олександрівни Кулєшової».

Найближчим часом на Тетяну чекає захист дипломної роботи магістра. У неї на рахунку - перше місце  на очному турі VII Університетського конкурсу студентських наукових робіт у грудні 2013 р. На ньому студентка виступила з роботою «Суспільно-географічні особливості розвитку міських агломерацій (на прикладі Харківської міської агломерації)». Окрім позитивних емоцій Тетяна отримала і приємний бонус: додаткові бали, які можна було додати до залікових та екзаменаційних оцінок під час зимової сесії.

«Для мене Студентське наукове товариство - це колектив дружніх, амбіційних, цілеспрямованих особистостей. Ми ставимо перед собою певну мету та загальними зусиллями її досягаємо. Нема нічого приємнішого за те відчуття, коли розумієш, що ти залучений до спільної справи», - зізнається Тетяна.

Студентка вміло поєднує наукову та академічну діяльність. Вона сумлінно навчається: склавши зимову сесію на «відмінно», сподівається на аналогічний результат весняної сесії.

Таня ділиться планами: «За умови успішного захисту дипломної роботи магістра я планую подавати документи до аспірантури за спеціальністю «Економічна та соціальна географія» на кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства».

 

Кристина НОВІКОВА.

 

 

 

 


 

Молоді фізики - в науці

 

 

Для студентів фізико-технічного факультету СНТ є не лише стежкою в майбутнє, а й справжньою школою життя, школою виховання в собі вченого, лідера та творчої особистості. Про СНТ на фізико-технічному факультеті нам розповідає його голова, четвертокурсниця групи ТЛ-41 Марія РОМАНОВА:

- Ми успішно проводимо конференції і наукові зустрічі разом із фізичним, механіко-математичним, радіофізичним факультетами, факультетом комп’ютерних наук та ін. Так, проводили конференцію "Актуальні проблеми фізики", брали участь у "Ночі науки". А 12-14 лютого на нашому факультеті пройшла зимова школа з фізики високих енергій, де доповідали фахівці Лабораторії лінійного прискорювача одного з найкращих вищих навчальних закладів Франції та світу - Університету Париж–Південь 11 (L'universite Paris–Sud 11). Це були вчені, які здійснюють науковий супровід експериментів на Великому адронному колайдері.

- Скільки ж студентів задіяні в такій великій науковій роботі?

- У нас кожен студент факультету є членом СНТ.  Уся діяльність СНТ сприяє тому, що в наших учасників прокидається уявлення про світову науку. Проводимо багато семінарів, які читають передові фахівці наукових центрів. Такі заходи формують у студента особистість справжнього вченого, адже вони увесь час знаходяться у цій атмосфері. Куратором нашим є Станіслав Валентинович ДУДІН, заступник декана з наукової роботи. Більш того, вся адміністрація факультету підтримує нашу діяльність. У нас все тримається на ентузіазмі на підтримці адміністрації. Діяльність СНО підтримує і ХФТІ, центр розвитку юних дарувань, адже їх активними помічниками є наші студенти. А університет преміює кращих наших юних науковців! Це Віталій ЛІСОВСЬКИЙ, четвертокурсник, капітан команди Всеукраїнського турніру юних фізиків, Дмитро РУБАНОВ, третьокурсник, переможець Міжнародної олімпіади з теоретичної механіки, Денис КАРПОВ, переможець університетського конкурсу студентських наукових робіт, автор наукових публікацій. Талановитих студентів у нас багато!

- А які у вас плани?

- У квітні - традиційні Каразінські читання. Запланована грандіозна Міжнародна конференція для молодих учених, де візьмуть участь представники з 21 країни. Також на нас чекає Всеукраїнський конкурс наукових робіт.

Євгенія ПРОРВІНА.

 

 

 

 

 

 

Філософія - спосіб життя!

 

 

Філософія - незвичайна наука. Вона вабить до себе своєю таємничістю та своєрідністю. Ірина ЗОРЧЕНКО, п’ятикурсниця філософського факультету, ось уже не перший рік працює на науковій ниві, вивчає, досліджує, намагається пізнати всі сторони такої науки, як філософія. Ірина постійно бере участь в олімпіадах, конкурсах, конференціях, наукових семінарах, що їх всіх перерахувати складно, вийде чималий список.

Що ж привело Ірину на філософський факультет?

- На філософський факультет я прийшла абсолютно свідомо, точно знаючи, куди й навіщо йду. Спочатку я вчилася на психологічному факультеті, але прослухавши загальний курс лекцій з філософії, у мене відбулася активна і часом навіть хвороблива ломка шкідливих стереотипів, ілюзій, помилок, пасивно засвоєних думок. Це було своєрідним очищенням. А для себе особисто я зрозуміла, що не зможу ось так просто розлучитися з філософією простим "закриттям" іспиту та відпочинком на канікулах.

- Що вас приваблює в філософії?

- Філософія - це доброчинна найпотужніша радіація: один раз опромінитись нею - і вже не зможеш повернутися до колишнього життя. Метафора, пов'язана зі світлом та опроміненням, спонтанна, але не випадкова: філософія дійсно несе світло, вона просвітлює, звільняє від зайвих речей, загартовує, робить сильнішим. Мені близька концепція П'єра Адо, суть якої в тому, що філософія - це духовні вправи, так би мовити турбота про себе.  Мені б хотілося підкреслити, що наукова діяльність у філософії не може зводитися до зазубрювання дат життя філософів або хрестоматійного відтворення їх вчень. Філософія не може обмежуватися якимось обсягом.

- Що для вас означає бути філософом?

- Бути філософом - не означає відсидіти на кафедрі з 9.00 до 18.00. Філософія - безперервний процес, а філософ - це насамперед, спосіб життя, а не професія. Проте з того, що я сказала, не слід думати, що люди, які обрали філософію своїм професійним заняттям, можуть бути вільні від вивчення дат життя або специфіки вчень. Якщо філософія - це те, що не має меж, то історія філософії - це вже наука, що вимагає скрупульозності, точності, глибоких знань, могутньої, нелюдської ерудиції, причому у всіх галузях знань.

- З чого починалася ваша наукова діяльність на філософському поприщі?

- Мені здається неможливим якось виміряти наукову діяльність. Звичайно,  усе починалося з участі в олімпіадах, конкурсах, конференціях, наукових семінарах. Маю багато дипломів, усі їх і не перерахую. Якщо говорити про недалекі мої досягнення, то в 2013 році посіла перше місце на Всеукраїнській олімпіаді з філософії.

- А які теми досліджуєте?

- Проблема волі у філософії І. Канта, А. Шопенгауера і Ф. Ніцше. Вчення про фікції Г. Файхингера. Проблема утопії як тоталітарної побудови.

- Які можливості дає ваш факультет для потужної наукової діяльності?

- Перш за все, з гордістю хочу сказати, що філософський факультет дає найкращу базу знань. Він дає освіту, яка за своєю структурою найбільш наближена до ідеалу «класичної освіти». Завітайте до нас у гості і подивіться розклад: тут є все: і «Основи вищої математики», і «Вступний курс в астрофізику», і «Давньогрецька мова», і «Латинь», «Етика», «Естетика», «Історія науки і техніки», «Основи фізики та біології», «Історія літератури і мистецтва», «Іноземні мова», «Релігієзнавство», «Психоаналіз», «Логіка», «Конфліктологія», «Право», «Соціологія», «Економічна теорія». І я вже не кажу про наші спеціальні дисципліни. Очевидно, що таким найширшим охопленням нам дають можливість отримати дійсно універсальне, всеохопне знання. Ця можливість є, і нею слід користуватися.

- Наука під силу не кожному, що ви вбачите у своїй діяльності?

- Наукова діяльність зводиться до безперервного освоєння нового, до зрушування кордонів свого впертого невігластва, до боротьби зі своїм незнанням. Чим більше освоюєш, чим більше вмієш, тим краще розумієш власну обмеженість. Варто не втрачати азарт і спортивний інтерес у добуванні нових знань і умінь. У цьому нам прекрасно допомагають викладачі, на чиї  світлі образи хочеться рівнятися: вони невтомно подають нам приклад унікальної сили мислення, ерудиції, інтелектуальної охайності, сумлінності, вміння виразно, яскраво і коротко висловлювати свої думки. Я дійсно, приходячи на факультет, кожного разу стикаюся з таким невгамовним ентузіазмом і альтруїзмом наших викладачів, що вже це викликає бажання займатися наукою,  як мінімум, для того, щоб відповісти взаємністю.

О. БОБРИК.