Четвер, серпня 24, 2017

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

№ 9 (4069) вівторок 25 квітня 2017 р.

Магістр-2017

Випускник - наша гордість!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна «ставить на крило» нинішнього  червня  висококваліфікованих фахівців: 2158 бакалаврів, 252 спеціаліста та 776 магістрів. Вітаємо!

Дмитро РУБАНОВ:


«Вже працюємо за фахом» Дмитро закінчує кафедру математики та інформатики, група МФ-61. Диплом бакалавра отримав з прикладної фізики на фізико-технічному факультеті. А далі вирішив, що поєднання фізики та інформатики допоможе йому вирішувати проблеми на стикові цих двох галузей. За час навчання у Каразінському брав участь у безлічі олімпіад з фізики та теоретичної механіки. А другий курс магістратури хлопець проходив вже у Ніцці (Франція). Диплом написав на тему: «Методи статистичної фізики в розподіленому машинному навчанні». Його науковий керівник − Костянтин Авраченков, професор французького національного інституту інформатики і автоматики, де Дмитро проходить практику. Під час практики Дмитро брав участь в підготовці двох статей до міжнародних конференцій, став співавтором публікації у журналі Physical Review. Про викладачів ХНУ: «На фізико-технічному факультеті за відмінну організацію лекцій та вміння зробити складні речі простими для розуміння мені запам’яталися І. Адаменко, О. Леонов, В. Сліпко. На мехматі, з тих, хто у мене викладав, − проф. Г. М. Жолткевич за структурування лекцій і вміння зацікавити своїм предметом». Про плани на майбутнє: «Мрію пройти аспірантуру в тому ж інституті, де зараз проходжу практику. Вважаю, що професія програміста, яку дає кафедра, затребувана, адже значна частина моєї групи вже працює за фахом».


Євгеній СЕМЕНКО: «Ми отримуємо освіту європейського рівня»

Євгенія СЕМЕНКА називають кращим випускником-2017. За роки студентства він розкрив свій потенціал на повну: має успіхи і у навчальній, і у науковій та адміністративній сферах.  Із вересня 2016 року здобуває магістерський ступінь не тільки дистанційно у Каразінському, а і в Університеті Ніцци − Софії Антиполіс, тож тимчасово живе у Франції. Про існування англомовної програми для комп`ютерників дізнався завдяки співробітникам Міжнародного відділу. Від факультету порекомендували найсерйозніших студентів, і от, після додаткового тестування та хитромудрого збору документів двоє одногрупників (Євгеній СЕМЕНКО та Ольга Продан) полетіли до незнайомої для них країни.
«…Було  багато різних думок. Полегшення від того, що все ж вдалося здійснити задумане. Передчуття того, що рік принесе незабутній досвід. Усвідомлення, що попереду тяжка робота, адже необхідно з гідністю представити Університет та Факультет», − розповідає Євгеній. − «Міжнародники» мають багато практичних завдань (лабораторні проекти, персональні роботи). Я помітив, що студентам із інших країн набагато складніше навчатися, ніж каразінцям. Просто знання, які ми отримали на перших-четвертих курсах, дозволяють бути більш ніж конкурентоспроможними».
За роки навчання у Каразінському Євгеній встиг спробувати себе у ролі програміста Інституту Інформаційних Технологій, був і на «фрілансерських» хлібах. Проте основні сили віддавав науці, навчанню та організаторській роботі. На сьогодні має близько десяти наукових публікацій. Робив наукові дослідження спільно із дипломним керівником проф. І. Д. Горбенко та доц. О. А. Замулою.  На рідному факультеті пройшов шлях від рядового студента до студентського декана.
…Євгеній  тільки-но повернувся до рідного університету. Як сувенір привіз із собою комікси, за допомогою яких намагається вивчати французьку, та, звичайно ж, магнітики. Зізнається, що скучив за факультетом, університетом, адже за шість років він устиг стати його другим домом.
Марина ЛОГВИНОВА: «Смак студентського життя»

Випускниця факультету геології, географії, рекреації та туризму Марина ЛОГВИНОВА до вибору університету і спеціальності підходила серйозно − Каразінський і ГГРТ обрала, бо захоплювалась географією та подорожами. Три роки поспіль очолювала Наукове товариство факультету. Марина має   19 публікацій. Пишається вона і тим, що її група виборола І місце в університеті у конкурсі «Краща студентська група». Студентські роки найкращі.
…Практик на «геофаці» було дуже багато. На першому курсі у с. Гайдари Зміївського району. На другому курсі практика була найкрутішою: столиця України, старовинне місто Львів, Чернівці, фортеця у Кам'янці-Подільському, Хотин,  Закарпаття, Найбільшим щастям було побачити природні об'єкти (ми ж географи!): озеро Синевир, водоспад Шипіт, піднятися на гору Пікуй, на полонину Боржава та багато ін. Практика в Криму (Феодосія, Коктебель, Новий Світ, Судак) : сонце, море, гарний настрій.
…Географія вона уся цікава, тому важко виділити основні інтереси. Напевно найбільш цікавить регіональний розвиток, інвестиційна привабливість та конкурентоспроможність регіонів. Диплом бакалавра був пов'язаний із рідним Чугуївським районом. Магістерська робота «Економіко-географічна характеристика галузі рослинництва Харківської області». З викладачами дуже пощастило, оскільки всі вони великі професіонали своєї справи. Особливо вдячна завідувачу кафедри соціально-економічної географії проф. Л.М. Нємець, заступнику декана та куратору П.А. Вірченко, своїм науковим керівникам проф. К.А. Нємець, доц. Ю. І. Кандибі та проф. О.О. Жемерову.
Уже майже 3 роки працює у школі № 2 міста Харкова вчителем географії та економіки, має класне керівництво над 6-м класом, потроху знайомить дітей з нашим університетом і мріє, що вони будуть навчатися у найкращому ВНЗ України. Коли  приходять студенти нашого факультету на педагогічну практику, згадує завжди як проводила свій перший урок…
Оксана ПІДОПРИГОРА: «Без філології себе не уявляю»

Шестикурсниця спеціальності «Українська мова і література» Оксана ПІДОПРИГОРА відчула любов до філологічної науки ще в дитинстві: «Подобалося конструювати нові слова, навчатися доносити свої думки, намагатися зрозуміти інших. У старших класах дізналась, що професор Олена Матушек, архієпископ Ігор (Ісіченко), вчителька з моєї школи Жанетта Шатілова, люди Великого Розуму, закінчували наш філологічний факультет. Це вплинуло на мій вибір.
У своїй бакалаврській роботі досліджувала жанр молитовних вінців в українській бароковій літературі. Науковим керівником став архієпископ Ігор (Ісіченко), професор кафедри історії української літератури, доктор філологічних наук. За час навчання публікувалась у англомовних збірниках університету, брала участь в організації читань і конференцій на факультеті, цьогоріч отримала відзнаку «Кращий літературознавець» у Всеукраїнській студентській олімпіаді зі спеціальності та диплом «за харизму та високу культуру ведення дискусії» на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. На заключному етапі Міжнародного конкурсу імені Тараса Шевченка посіла ІІ місце.
В університетському хорі я з першого місяця свого навчання. Хорове мистецтво приваблює мене не менше, ніж наука. А ось в церковному хорі я співаю приблизно з 14 років. Музика завжди була невід'ємною частиною мого життя, тому я без неї, як і без філології, себе не уявляю».

За програмою подвійних дипломів

Анна ОГЕР закінчує хімічний факультет. Пише дипломну роботу «Дослідження фотохімічних властивостей сенсибілізатора D205, використовуваного в сонячних батареях, експериментальними і розрахунковими методами» під керівництвом проф. О. М. Калугіна,  а також колег-французів Мьян Франсуа-Олександр і Ідрісса Абденасер.
Дівчина  проходила навчання за програмою подвійних дипломів. В університеті Лілль 1 була і практика на унікальному обладнанні для часу-дозволеної спектроскопії. «В університет Лілль 1 я вчилася протягом 2015/16 навчальних років, що відповідало моєму першому році магістратури в ХНУ».
У майбутньому Аня планує продовжити наукову діяльність, а саме навчання в аспірантурі та подальше викладання. Серед університетських викладачів вона пам’ятає майже кожного, адже всі вони викладали унікально.
Професія, за словами Анни, не є дуже затребуваною, але її наукова тематика актуальна сьогодні, оскільки пов’язана з енергетикою. А вдосконалення такого девайса, як сонячна батарея третього покоління може принести величезну користь для всього сучасного суспільства.

Краща випускниця медичного

Аби стати справжнім професійним лікарем, потрібні не лише знання, а й щире серце. На медичному факультеті Анна МІТЦЕЛЬ стала кращою випускницею 2017 року. Дівчина змогла гарно поєднати як обов’язки старости  групи ВІ-61, так і громадську та наукову діяльність. Обіймала посаду голови профспілкової організації студентів медичного факультету. Була серед організаторів конференцій.  Нагороджена дипломом першого ступеня за наукову працю у секції з неврології, брала участь у другому етапі Всеукраїнської олімпіади та школи з медичної генетики. Успішно закінчила курс Всеукраїнської ради реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги − «Базова підтримка життя», де отримала сертифікат викладача-інструктора. Про свою любов до медицини та Каразінського університету дівчина розповіла нашій газеті:
«Як і багато інших, хто обрав цю професію, під час навчання в школі з задоволенням вивчала біологію, особливо цікавила генетика. У 2011 році успішно склала ЗНО, проходила за рейтингом в різні медичні ВНЗ України, але зупинилася на медичному факультеті ХНУ імені В. Н. Каразіна. Коли зайшла всередину будівлі, то відчула велич справжнього університету. Влітку між другим і третім курсом провела літні канікули в хірургічному відділенні однієї з міських лікарень Харкова. В моїй родині багато лікарів, тож я вдячна батькам, що підтримали мене у виборі і всіляко допомагали. Вже на 6 курсі вибрала терапію. Після закінчення навчання буду проходити інтернатуру в Харківській міській клінічній лікарні №27».
Магістр Ксенія СЕМЕНІХІНА: «Психологія руйнує стереотипи»

З першого курсу Ксенію вирізняв живий інтерес до багатьох галузей психології. Цінним досвідом була робота на волонтерських засадах у службі психологічного консультування для дітей переселенців, практика у психологічній службі університету, викладання для студентів третього і четвертого курсів факультету психології. Зараз Ксенія працює у технічній студії «Винахідник»: «На цьому життєвому етапі я дійсно насолоджуюся взаємодією з дітьми. Настільки сонячні, безпосередні!». Робота навчанню аж ніяк не заважає: цього року Ксенія перемогла у номінації "Іноваційність розробки наукової роботи" і посіла четверте місце серед магістрів під час Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Теоретична та прикладна психологія". А минулого року у тому ж змаганні увійшла до 10 найкращих студентів України, здобувши перемогу у прикладному турі олімпіади.
«Навчання на факультеті організовано нестандартно, і це чудово! Особливо вдячна своєму науковому керівнику Л. М. Яворовській, деканові факультету Н. П. Крейдун та заступнику декана з виховної роботи С. Г. Яновській. Незабутніми були лекції та практичні заняття В. А. Федосєєва, Ю. А. Гімаєвої, Н. П. Крейдун, О. А. Невоєнної, О. Є. Поліванової, В. М. Павленко, Н. М. Терещенко».
Марк ОЛЕКСІЄНКО: «Мехмат − престижний»

Відмінник навчання − студент факультету математики та інформатики Марк Олексієнко навчається на кафедрі теоретичної та прикладної інформатики, у групі МФ-61. Хлопець зазначає, що факультет надав йому неймовірну можливість взяти участь у програмі обміну студентами з університетом-партнером Ніцци-Софії Антиполіс у Франції. Практику проходить і сьогодні в науково-дослідницькому інституті ІНРІЯ у Франції: «Тут я ретельно дослідив роботи, що стосуються моєї тематики та почав практично реалізовувати деякі алгоритми. Хоча практика завершиться лише в кінці серпня, я задоволений роботою та сподіваюсь на гарні результати», − розповідає студент.

Валерія ДАЛЕВСЬКА: «Є бажання рухатися далі»

Валерія за фахом «Міжнародні економічні відносини», бакалаврат закінчила з червоним дипломом. «Я обрала професію ще в 9 класі. Почала вивчати англійську. У мене завжди було добре з математикою, ближче до випускного класу вирішила, що потрібно вивчати міжнародну економіку. Не шкодую про вибір», − пояснює Лера. − Найголовніше, що я отримала за роки навчання − це вміння та усвідомлення того, що дійсно важливо, а що − ні. Перевірила міцність своїх переконань і непохитність принципів, і що для мене є пріоритетом. Навчилася планувати свій час, коли довелося поєднувати роботу і навчання. І, звичайно, я придбала щось дуже цінне і, можливо, краще за ці роки − вірного друга. Які плани на майбутнє?  Я знову перед вибором. Я вже працюю, викладаю англійську в школі англійської мови, мені дуже подобається працювати з людьми. Головне − вірити в свої сили!»
Євгеній АФАНАСЬЄВ: «Математики потрібні усюди!»

Випускник  кафедри фундаментальної математики,  групи М-161 Євгеній АФАНАСЬЄВ:  «Мені завжди подобалася математика. Я й зараз від неї в захваті», −  повторює мені Євген. Хлопець вивчає випадкові матриці. Тема його диплому − «Метод грасманового інтегрування в теорії випадкових матриць», а роботою керує Марія Володимирівна Щербина. Педагогічну практику цього року проходив в Харківському ліцеї №161 «Імпульс», а асистентську − на своєму факультеті. Відмінник має  наукову працю в Journal of Statistical Physics. Саме за неї студент отримав премію Національної академії наук України за підсумками 2016 року.
Про викладачів: «Я добре пам’ятаю майже всіх викладачів, які викладали нам протягом шести років навчання. Найбільше враження справили викладачі матаналізу: Анатолій Пилипович Гришин та  Сергій Леонідович Гефтер. Із Сергієм Сергійовичем Бойко я зустрівся на І курсі, коли університет для мене був ще чимось новим,  тому і враження, очевидно, були найяскравішими. По-друге, викладачі матаналізу відомі своєю вимогливістю, що теж мені добре запам’яталося. Вони вимагали самовіддано працювати не тільки на іспитах, колоквіумах, контрольних, але й на усіх парах. Що я й намагався робити»,  − розповідає Євгеній.
Про плани на майбутнє: «Я ще не знаю, де буду працювати. Математики потрібні усюди, але, на жаль, в Україні є великі проблеми із фінансуванням наукової діяльності. Тому, гадаю, і про  закордон доведеться думати…»
Зустріла друзів і Вчителів

Випускниця-магістр історичного факультету Альона ПОХОДНЯКОВА ніколи не ставила собі за мету бути відмінницею навчання, але університет відкрив для неї нові можливості та таланти. За шість років у Каразінському Альона встигла спробувати себе у складі редколегії факультетського студентського журналу, виконувала обов’язки старости студентського наукового гуртка, була головою СНТ. До вступу на історичний факультет захоплювалась історією Арабського халіфату. На першому курсі науковий керівник доц. С. Д. ЛИТОВЧЕНКО запропонував інший варіант, який залишається улюбленим й донині. Тема її дипломної роботи − «Набатейські араби в IV ст. до нашої ери − 106 р. нашої ери». Набатея − це стародавня арабська держава, на території якої зараз розташовується Йорданія. Столицею була Петра, знамените «місто в скелі» і одне з нових чудес світу.
Випускниця вважає за мету бути всебічно розвиненою людиною, окрім вивчення історії, її цікавить малювання, графічний дизайн, декоративно-прикладне мистецтво, філософія, музика, література, кінематограф. Альоні подобається вивчати іноземні мови, а для дипломної роботи довелося освоювати латинь і давньогрецьку. «Вислів із Євангелія «Qui quaerit, reperit» можна застосувати і по відношенню до університету, адже і тут, хто шукає, той знаходить. Університет дає можливості, а як ними розпорядитися залежить тільки від нас. Студентство − насичений і яскравий період життя. В університеті я зустріла  друзів та  Вчителів, причому не тільки в науці, а й у житті», − розповідає випускниця.

Тетяна ШАЛОМАЄВА: «Каразінський − потужна платформа для розвитку»

Тетяна − студентка групи Ф0-67, про яку з повагою кажуть і декан проф. Р. В. ВОВК, і його заступник з навчальної роботи  доц. Д. В. РОХМІСТРОВ. Таня:  «Мій шкільний учитель з фізики − Захар Олександрович МАЙЗЕЛІС, з яким ми всі 5 років вивчення цієї науки в школі готувалися до олімпіад і турнірів різного рівня, був випускником фізичного факультету. До того ж він досі працює на кафедрі теоретичної фізики імені академіка І.М. Ліфшиця, і, за сумісництвом, є моїм науковим керівником уже магістерської дипломної роботи. Коли  я прийшла в університет подавати документи, зустріла в приймальній комісії заступника декана Олега Валерійовича ШЕХОВЦОВА. Студенти мого факультету в захваті від його розповідей про улюблений  факультет. І ось я тут вже шостий рік», − зізнається дівчина. − В цілому тематика моїх наукових досліджень − це теорія квантової інформації».
Працювала студентським деканом фізфаку. Тетяна нині викладає фізику і астрономію в медичному коледжі ХМАПО. У вільний час веде курси "Робототехніка 2.0" і "Наука і технології" в дитячій технічній студії "Винахідник", де з дітками від 6-ти років з «Лего» будує справжніх роботів, пише для них програми, які змушують їх рухатися.

 

Вперед до викладацької діяльності!


ВІД РЕДАКЦІЇ. За плечима Максима Бєляя 6 років студентського життя на економічному факультеті. Та хлопця не лякає наука. У майбутньому він планує вступати на аспірантуру та залишитися викладачем в університеті. Справжня любов до Каразінського! У 2011 навчальному році Максим був заступником голови профбюро економічного факультету. Тож здобуті управлінські навички йому точно стануть в пригоді у викладацькій діяльності.

Максим Бєляй, студент кафедри економіки та менеджменту: «Економічний факультет обрав усвідомлено, адже хотів об'єднати галузі знання, які мене цікавили (соціологія та психологія) з тими, які у мене добре виходили (математика, право, логіка). Взагалі, я сам не з Харкова, закінчив клас з фізико-математичним ухилом Краматорської ЗОШ № 25 (Донецька область). Це одна з найкращих шкіл міста в даному напрямку. Та мене завжди цікавили як гуманітарні, так і природничі науки.

Тож тема дипломного дослідження звучить так: «Аналіз стану корпоративного сектору України». Моїм науковий керівником стала Вікторія Павлівна Третяк, доктор економічних наук, професор кафедри економіки та менеджменту. Загалом диплом розглядає такі аспекти: визначення поточного стану корпоративного сектору в Україні і Європі (особливо цікавили стадії розвитку, проблеми, потенціал), прогноз ймовірного їхнього майбутнього стану, розробка практичних рекомендацій щодо інтеграції українського корпоративного сектору в європейський простір.

Якщо з'являється можливість, то беру участь у всіх наукових заходах: олімпіади з економіки підприємства та менеджменту, щорічна всеукраїнська конференція студентів, аспірантів і молодих вчених. На 5 курсі очолив команду на «першому Харківському економічному турнірі», де ми зайняли друге місце серед команд, а я взяв особисту першість за опонування. Брав участь в конференції, присвяченій 150-річчю дня народження М. І. Туган-Барановського. Також писав роботу «Актуальність поглядів М. І. Туган-Барановського на соціальні основи кооперації для рішення проблем корпоративного управління». Також спробував себе в конкурсі проектів «Харків - місто молодіжних ініціатив». Разом з науковим керівником публікувалися в міжнародному економічному журналі «Бізнес Інформ» і зараз готуємо статтю англійською мовою в видавництво індексації WOS».

З магістрами спілкувалися наші кореспонденти А. СПАСІБКО, А. ОРЛОВА, О. ЯКОВЧЕНКО, К. БОНДАР, Д. КАЛЬНІЦЬКА, Т. ЄРОХІНА.