Ювіляри

Друк

Не крапка, а кома

Відсвяткував шістдесятирічний ювілей завідувач кафедри теоретичної і прикладної системотехніки факультету комп’ютерних наук Сергій Ігорович ШМАТКОВ. Працівники деканату характеризують ювіляра як суворого та справедливого керівника, якого поважають колеги та студенти.

«Ювілей - черговий привід проаналізувати здобутки, намітити плани. Не крапка, а кома» - зазначає іменинник. Наш герой - людина скромна. Про себе говорить неохоче. Він вважає, що про успіхи керівника найкраще свідчать досягнення його кафедри.

У 2012-2013 навчальному році кафедра теоретичної і прикладної системотехніки посіла 1 місце в університетському рейтингу. Тут - молоді й амбітні вчені, продуктивна робота: випускають монографії, відбувається рецензування, акредитація. Навчатися складно, але знання студенти отримують ґрунтовні. «Працюємо напружено, адже не можна зупинятися, інакше - загнивання та застій у колективі. Якщо взялись за справу, то доводимо її до кінця» - говорить ювіляр.

Сергій Ігорович з тих, хто не любить ліні, некваліфікованої роботи, але він - не Цербер, просто вимогливий до себе та інших. Працює з неперевершеним колективом, якому аж ніяк не 10 років - він разом з ним з часів Академії імені Говорова.

Сергій Ігорович очолив кафедру в 2005 році, маючи за плечима 30 років служби в Збройних силах України. Прийшов до нашого університету після роботи в Академії імені Говорова з пропозицією створити кафедру. Ректор Каразінського, академік Віль Савбанович Бакіров підтримав цю ідею, дав можливість розвиватися разом з університетом. Сергій Ігорович вважає, що ректор зробив у 2005 році подвиг - завдяки його ініціативі університет має Північний корпус, а значить - новий простір для розвитку! Сергій Ігорович, працюючи в Академії імені Говорова, був начальником кафедри, яка мала воєнне спрямування. Коли ж у 2005 році приміщення передали у власність нашого університету, профіль змінився з воєнного на цивільний. Тож кафедра теоретичної і прикладної системотехніки відносно молода, але її коріння сягає на майже 50-річну глибину.

Сергій Ігорович:  «Я прийшов до альма матер як кандидат наук, доцент, офіцер. Зараз - доктор наук, професор, академік прикладної радіоелектроніки, заступник голови спеціалізованої вченої ради з присудження ступеня доктора наук, завідувач кафедри одного з найкращих вищих навчальних закладів Європи. Отримую іменну стипендію для видатних науковців технічних наук імені Георгія Федоровича Проскури, що була призначена Харківською обласною державною адміністрацією. Все це завдяки 10 рокам роботи в альма матер, адже великий університет розкриває великі можливості, розширює наукові горизонти. Щоденні завдання дають стимул - кафедра постійно розвивається і я разом із нею».

Кома - це продовження всього, що робиш і любиш робити. З роси і води іменинникові…

О. ЯКОВЧЕНКО.