Ювілеї

Друк


Патріарх економічної науки

Є щось символічне у тому, що саме у День знань - 1 вересня - академік Української академії інформатики, Заслужений діяч науки і техніки проф.  В. П. БАБИЧ відзначає свій день народження. Нинішній співпав із 80-річним ювілеєм. Свою першу наукову статтю Володимир Петрович підготував ще молодим фахівцем на заводі імені Малишева. Стаття «Нехай буде один господар» і очолила довгий перелік наукових праць, який сьогодні налічує понад 170 назв (у тому числі 16 монографій). У 1965 р. наш ювіляр захистив кандидатську дисертацію, а в 1975-му - докторську. Із  1964 р. Володимир Петрович розпочинає наукову і педагогічну діяльність в стінах Каразінського університету, а з 1985 - очолює кафедру планування народного господарства та економіки промисловості,  згодом - кафедру економіки та менеджменту, з якою пов'язаний і понині.

Живе у Володимира Петровича незгасиме бажання передавати знання молодому поколінню: він підготував понад 80 докторів і кандидатів економічних наук. Все життя наш ювіляр займає активну громадську позицію. Так і в рідному університеті живе у цій  триєдності - працював завідувачем кафедри, голова спеціалізованої докторської ради і голова товариства Туган-Барановського. Зібраний,  завжди у доброму гуморі, приходить Володимир Петрович до університету:  тут його другий дім, рідний колектив, звідси продовжили науковий шлях талановиті учні, тут здійснюється усе ним задумане. Володимир Петрович жартує: «Далі другої парти я ніколи не сидів. А коли сидиш попереду, то і в житті маєш бути попереду».

З роси і води Вам, шановний Володимире Петровичу, бути з нами і завжди попереду.

Доц. О. ДАВИДОВ,  декан економічного факультету, завідувач кафедри економіки та менеджменту.

Доц. О. ДЕМИДОВА, голова факультетської профспілки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біостанції - 100!

У Гайдарах, за 50 км від Харкова, Зміївського району в Гомільшанському природному парку на крутому березі Сіверського Дінця, знаходиться славетна університетська біологічна станція. Цього року Біостанція ХНУ імені В. Н. Каразіна святкує 100-річчя  від дня заснування! Ще на початку минулого століття сюди приїжджали на практику студенти Харківського університету. Цього мальовничого куточка і дотепер не торкнулися  блага цивілізації,  тут вдалося зберегти багатовидові рослини та звірів. Чудова природа, велика різноманітність флори і фауни, заняття в природних умовах, незабутні «Дні біолога» назавжди залишаються в пам'яті біологів, які проходять тут навчальну практику. Студенти І-ІІ курсів, а ботаніки, зоологи, мікологи та генетики ІІІ-ІV курсів частково проходять тут виробничу та переддипломну  практику. На станції  проводяться наукові дослідження флори і фауни, генетико-селекційні роботи, дослідження доместикації байбаків. Біостанція стала центром регіонального екологічного моніторингу хімічного забруднення північно-східної України.  Кілька годин їзди від Харкова - і ви поринете в студентську атмосферу літнього  табірного життя з невибагливими умовами побуту і з молодим здоровим оптимізмом. Для відпочинку студентів та занять спортом є волейбольна, баскетбольна, площадка для бадмінтону, пляж на березі річки, човнова станція. Біологічна станція пристосована для проживання 150 студентів під час практики та проведення наукових досліджень впродовж всього року. Як тут не згадати День байбака! Прикметно: саме звідси на Стрітення проводяться телерепортажі про байбака, за поведінкою якого можна судити про близькість настання весни.
З Гайдарами пов'язане дитинство відомого радянського письменника Аркадія Голікова. Він не раз відпочивав тут влітку. Письменник так любив ці місця, що коли вирішив взяти собі псевдонім, то назвався Аркадієм Гайдаром.
…Біостанція була створена за ініціативи видатного ботаніка Володимира Митрофановича Арнольді, автора першого російського підручника з альгології (наука про водорості), виданого у Харкові. 25 березня 1914 року Товариство випробувачів природи при Імператорському Харківському університеті на своєму черговому засіданні розглянуло і затвердило «Положення про біологічну станцію». У травні 1917 р. будівництво біостанції закінчилось, 11 липня 1917 року відбулося урочисте відкриття. Отож, 1917 року станція розпочала повноцінну наукову діяльність, але з початком війни робота була частково припинена і відновлена лише на початку 1930-х років, з тих пір станцією завідував видатний вчений, професор Харківського університету Р. Л. Шкорбатов. З 1934 року станція включена до складу Харківського університету. Колектив працював над вирішенням актуальних проблем гідробіології, проводилися регулярні метеорологічні та гідрометричні спостереження. Вдруге роботу станції було припинено через події Великої Вітчизняної війни. У 1944 році біологічна станція відновила функціонування. За перше післявоєнне п'ятиріччя було повністю відновлено більшу частину приміщень. Науково-дослідна робота на біологічній станції до 1952 року полягала в гідробіологічних дослідженнях. З 1952 року біостанція входить до складу біологічного факультету університету як база польових практик. У 1974 році вченими Харківського університету подано клопотання про охорону природного комплексу в районі біологічної станції та створення тут національного парку. Комплексна характеристика парку представлена в книзі «Сіверсько-Донецький природний комплекс» (під ред. Ю. Н. Прокудіна). На основі проведених досліджень в 2004 році був створений національний природний парк «Гомільшанські ліси». З початку 1980-х років на біостанції міститься жива колекція байбаків, зібрана із різних регіонів колишнього СРСР, ведуться роботи по доместикації цих тварин. В цей же час біологічна станція стала основним центром кільцювання птахів Північного Сходу України. Студенти і вчені ведуть дослідження інших груп наземних хребетних, зокрема - кажанів. В кінці 1990-х років широко розгорнуті мікологічні дослідження. На базі біологічної станції регулярно проводяться наукові симпозіуми та конференції.
…В останні роки більш ніж скромне фінансування, скорочення штату співробітників, занепад матеріально-технічної бази і відсутність фінансування наукових проектів поставили біостанцію у вкрай важке становище. Але і зараз біостанція не припиняє своєї діяльності, тривають наукові дослідження і навчальний процес.
А. ТОМАШ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

55-річний ювілей

на спортивній ниві держави та світу відзначив тенісний клуб «Унікорт». Федерація тенісу України назвала  найстаріший в Україні тенісний клуб  національною гордістю і  флагманом у тенісному спорті. За роки  своєї продуктивної діяльності  клуб підготував  п'ятдесят майстрів спорту, серед яких фіналістка  Вімблдонського турніру в змішаному парному розряді Тетяна ПЕРЕБИЙНІС, гравець першої сотні світового рейтингу, переможець турніру серії «Гран Прі» Дмитро ПОЛЯКОВ. Університетський тенісний клуб сьогодні - це 13 відкритих кортів із ґрунтовим та жорстким покриттями та 6 закритих кортів, тренажерний зал, тренувальне приміщення для імітації техніки та занять спеціальною фізичною підготовкою, спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву, в якій виховано близько 30 майстрів спорту та два майстра спорту міжнародного класу. «Унікорт» пишається своїми досвідченими тренерами, якими керує Заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України Валерій  БУРКО. Президент клубу - «Заслужений майстер спорту України», дворазовий олімпійський чемпіон, почесний громадянин Харкова Юрій ПОЯРКОВ. «Унікорт» підтримує тісні дружні відносини з тенісними клубами Англії, Бельгії, Ізраїлю, Німеччини та ін. На кортах клубу проходять різноманітні турніри, серед яких традиційні міжнародні юнацькі турніри ЕТА: «Меморіал М. О. Черницької», Wilson Cup, «Меморіал М. Школьника» (зимовий), «Кубок Дружби» (РТТ) і ветеранський турнір «Фанат».