Цар звірів у подарунок

ВІД РЕДАКЦІЇ. З цього номеру за ініціативою Центру краєзнавства редакція розпочинає нову рубрику – «Маловідомі факти з історії Харківського університету». Ведучі рубрики – співробітниця Центру краєзнавства Ірина ШИРОБОКОВА та випускниця історичного факультету Марина ГРИГОРЬЄВА.

З моменту свого заснування Харківський університет приймав чимало подарунків. Так, засновник університету В. Н. Каразін передав до його бібліотеки чимале зібрання книг. Завдяки особистому дарунку С. Потоцького в 1804 р. виникла нумізматична колекція університету, що через деякий час стала кращим з подібних університетських зібрань у Російській імперії. Відомий ботанік, почесний академік М. С. Турчанінов подарував вищому навчальному закладу власні унікальну колекцію рослин та бібліотеку. І цей перелік можна продовжувати нескінченно.
Серед цих дарів траплялися і незвичайні. Так, в період ректорства Д. І. Багалія, у вересні 1909 р. відомий промисловець, сахарозаводчик та меценат Павло Іванович Харитоненко (1852 – 1914) подарував нашій alma mater п’ятимісячне левеня. Відзначимо, що Павло Харитоненко був одним з найбільш відомих меценатів Російської імперії. Він зібрав одну з найбільш значних в Росії колекцій живопису, очолював московське відділення Російського музичного товариства, фінансував побудову в Києві пам’ятника Богдану Хмельницькому. Саме Павло Іванович першим відгукнувся на заклик професора Івана Цвєтаєва допомогти в будівництві та утриманні музею вишуканих мистецтв (тепер ДМОМ ім. О. С. Пушкіна в Москві). В Сумах він збудував кадетський корпус, міст через ріку Сумку, жертвував навчальним закладам і церквам, оплачував навчання студентів-українців в Московській консерваторії. Жертвував П. Харитоненко і на будівництво храмів, а церкві в Натальєвці (тепер Краснокутський район Харківської області) подарував для іконостасу власну колекцію ікон XV-XVI ст.ст. Помер Павло Іванович в Натальєвці на Харківщині, але за заповітом був похований поряд з батьком.
Що ж стосується маленького царя звірів, то його було доставлено до Південно-російського товариства акліматизації в Університетському саду.

М. ГРИГОРЬЄВА.