Іноземні студенти
Іноземний студент
Правильно організувати роботу
з іноземними студентами
Як твердить офіційних сайт Центру міжнародної освіти ХНУ імені В. Н. Каразіна, сьогодні на 20 факультетах університету навчається понад 2 600 іноземних громадян із 61 країни світу. Студенти із Азії, Африки і Європи кожного року вступають до Харківського університету. За останні роки фіксується тенденція збільшення кількості іноземних студентів в університеті. Кількість-то збільшується. Але яка ж якість цих студентів?
Щоб отримати відповідь на це та інші питання, пов’язані з навчанням іноземних студентів в університеті, звернемося на кафедру російської мови філологічного факультету, адже там ситуація з іноземними студентами вкрай загострена. Це пов’язано з тим, що на спеціальність, де глибоко вивчається будова російської мови на усіх її рівнях, від фонетики до стилістики, де розвивається мовне чуття, що притаманне людям лише з відмінними знанням мови, навчаються студенти, які жодного російського слова не можуть ні зрозуміти, ні вимовити. Спілкуюся із завідуючою кафедрою Людмилою Вадимівною ПЕДЧЕНКО.
- Людмило Вадимівно, скільки студентів навчається на відділенні? З яких країн?
- На відділенні російської мови навчається близько шістдесяти іноземних студентів, які приїхали до на із Китаю, Туркменістану, Ірану і Південної Кореї
- І як навчаються? Успішно чи навпаки?
- Знаєте, по-різному. Є сильні, талановиті студенти, які, дійсно, приїжджають вчитися. Вони швидко вивчають мову, намагаються засвоювати предмети. З такими студентами легко і приємно працювати. Наприклад, студентки із Туркменістану - Бібігуль і Шамшат ШИХІЄВИ (2 курс), студенти із Китаю - ЧЕН СЮЙ (4 курс), ЦАЙ ФАНЬФАНЬ (5 курс). Вони добре говорять російською, легко засвоюють дисципліни, які іноді і для українських студентів складні. Але таких студентів небагато. На жаль, деякі іноземні студенти мають настільки слабку підготовку, що навіть не реагують на питання: «Як тебе звуть?» Як можна вивчати російську мову із студентами, які не можуть вимовити на ній жодного слова? Особливо це стосується студентів, які приїжджають до нас із Туркменістану.
- А чому саме туркменських студентів?
- Коли до нас вступають студенти із Китаю, то вони до вступу навчаються на підготовчому факультеті і вивчають мову. Вони можуть говорити. Студенти із Туркменістану не проходять таку підготовку. Вони приїжджають до нас із атестатами, де уже виставлена оцінка з предмету «Російська мова». Адже Туркменістан - це одна із колишніх республік СРСР. У них російська мова викладається, і вони отримують оцінки з цього предмету. Але дуже часто ті бали не відповідають реальності.
- Чи складають такі студенти сесії?
- Звичайно, ні. На першому і другому курсі ми або відраховуємо таких іноземних студентів, або вони самі переводяться на інші факультети.
- А що в іноземних студентів з відвідуванням?
- Ситуація з відвідуванням також різна. Більшість студентів, які хочуть навчатися, відвідують пари і намагаються вчитися, як би складно їм не було. А деякі студенти на пари не з’являються взагалі.
- Назвіть головні проблеми навчання іноземних студентів на Вашій спеціальності?
- Перша уже згадувалася - студенти не володіють російською мовою, що унеможливлює їх навчання на цій спеціальності. Друга - відсутність адаптованих програм для іноземних студентів. Ми чудово розуміємо, що іноземні студенти не можуть знати і вчити мову на тому рівні, на якому це можуть робити наші студенти. Тому ми неодноразово зверталися з проханням відкрити на нашому факультеті нову спеціальність «Російська мова як іноземна». У нас на кафедрі є люди, які є фахівцями з цього напрямку. Ми могли б створити відповідні програми і викладати студентам російську мову як іноземну. Справа у тому, що їм саме це і необхідно. Вони їдуть до нас вчити російську мову, щоб потім працювати перекладачами чи викладати її у себе на батьківщині. Їм непотрібні усі ті нюанси, яким ми навчаємо студентів нашого відділення. Третя проблема - для навчання іноземних студентів необхідне технічне обладнання. Нам потрібен як мінімум мультимедійний проектор і екран для викладання аудіовізуальних курсів, показу презентацій. Це у рази спростить роботу з іноземними студентами.
- А як Ви зараз працюєте з іноземними студентами?
- Так як іноземні студенти навчаються включено, тобто в одних групах з нашими, їм дуже складно сприймати матеріал. Ми ніяк не можемо пристосуватися, адже з українськими студентами вивчати ази в університеті недоречно, у них уже є певний запас знань, а в іноземних студентів його немає, їм важко сприймати інформацію на слух, тому дуже часто вони не встигають. Ми йдемо їм назустріч і готуємо роздруківки лекцій, з якими студенти зможуть ознайомитися вдома. Також їх виручають одногрупники - дають переписувати конспекти, допомагають з виконанням домашніх завдань. Також ми додатково займаємося з іноземними студентами на 4 і 5 парах.
- А як іноземні студенти ставляться до одногрупників і до викладачів?
- З цим у нас проблем немає. З одногрупниками вони товаришують, і наші студенти ставляться до них добре. А по відношенню до викладачів іноземних студентів взагалі можна назвати зразковими: шанобливі, коректні, спокійні. Особливо студенти з Туркменістану і Китаю.
- Що ж необхідно робити, щоб вирішити проблеми іноземних студентів на відділенні російської мови?
- По-перше, дозволити кафедрі російської мови брати участь у наборі іноземних абітурієнтів. Зараз цією справою займається кафедра мовної підготовки. Треба проводити жорсткий відбір і не брати студентів, які не можуть розмовляти російською. По-друге, створити на факультеті нову спеціальність «Російська мова як іноземна» і організувати окремі групи для іноземних студентів. Програма цієї спеціальності буде зрозумілою для них і дозволить викладати те, що їм реально знадобиться у майбутньому. Та й викладачам буде легше працювати окремо з іноземними студентами, адже рівень знань у такій групі буде майже однаковим. По-третє, забезпечити нас технічною базою. Нам не хочеться займатися профанацією. Ми хочемо вчити іноземних студентів. Ми розробляємо програми, у нас є кадри, які готові цим займатися. Головне - дати нам можливість правильно організувати роботу з іноземними студентами.
- А як Ви ставитеся до того, що кількість іноземних студентів збільшується?
- Позитивно. У зв’язку з тим, що у 90-ті роки в Україні був низький рівень народжуваності, за останні роки зменшилася кількість вітчизняних вступників. Іноземні студенти у цій ситуації можуть підтримати університет. До того ж навчати іноземних студентів економічно вигідно. Я вважаю, що треба зацікавлювати іноземних студентів, створювати для них спеціальні програми, добре навчати їх, щоб поширювати славу університету у світі і тим самим приваблювати нових студентів.
Л. ГРУБНІК.
На рівні з українськими!
Про те, як проходить навчальний процес у іноземних студентів на економічному факультеті, ми дізнавалися у заступника декана з виховної роботи, Дмитра Валерійовича МАНГУШЕВА.
- Дмитре Валерійовичу, скільки всього іноземців навчається на економічному?
- У нас близько 240 таких студентів. Ця цифра складає приблизно 15% від загальної кількості студентів економічного факультету.
- Це громадяни яких країн?
- Останнім часом у нас навчаються переважно громадяни Туркменістану та Азербайджану. Але є також і студенти з Китаю, В’єтнаму, Росії, Анголи, Турції, Індії, Сирії, Іраку, Йорданії, Грузії, Молдови, Латвії, Нігерії тощо.
- А які спеціальності в основному вони обирають?
- Взагалі практично на кожній спеціальності є іноземні студенти. І у кожної кафедри є окремий викладач, який займається їх навчально-методичним процесом. Але найбільша кількість іноземних студентів у нас на таких напрямах, як «Фінанси та кредит» і «Міжнародна економіка».
- Як же навчаються гості з інших країн?
- Іноземні студенти нічим не відрізняються від українських. Всюди є як відмінники навчання, так і двійочники. Є і ті, що не відвідують заняття – але переважно через те, що перебувають вдома, на Батьківщині у цей час. Серед найуспішніших хотілося б виділити Дінь Тхі Хонг Тхама, – студентку групи ЕФ-21 та Юсіфзада Сеймура – студента ЕМ-31. Найгірше з навчальною програмою у Фарманли Натіга та Сергія Маркелова, що навчаються в ЕМ-31.
- Які Ви виділяєте проблеми, що заважають навчальному процесу іноземних студентів?
- Дуже серйозна проблема – це мовний бар’єр. Особливо це стосується першокурсників, які ще не адаптувались не лише до студентського життя, а й до незвичного їм українського оточення. Через це порушується дисципліна, але ми пояснюємо студентам, що вони знаходяться в університеті – до нас прислуховуються. До речі, у них немає такого предмету, як фізичне виховання. Можливо, якби його було введено, то студенти змогли б усю свою енергію виплескувати саме там, а не в стінах ВНЗ.
- А у чому, на Ваш погляд, переваги навчання такої кількості іноземних студентів у нашому університеті?
- Я взагалі маю до цього позитивне відношення. Адже Харків завжди був студентським містом, у цьому наша перевага серед інших. Підвищується рівень ВНЗ на світовій арені. До того ж, це дуже корисний культурний обмін! Наші іноземні студенти активно беруть участь в заходах різних напрямків. Наприклад, наш студент із Азербайджану – Расулзаде Сабір виступив на заході «Альма-Матер» із грою на гітарі, за що виборов для економічного факультету почесне 1 місце! Також іноземні студенти показують, як зустрічають національні свята у них на Батьківщині. Так, нещодавно ми зустрічали зі студентами Навруз – мусульманське свято весни та нового року.
- А як щодо участі у науковому житті університету?
- Також дуже активно! Іноземні студенти на одному рівні із українськими беруть участь у різних конференціях, засіданнях. 11-12 квітня проходитиме факультетська конференція «Сучасні вектори економічного розвитку», на якій студенти представлятимуть свої наукові розробки.
- Дмитре Валерійовичу, чи є у Вас якісь побажання щодо навчально-методичної роботи з іноземними студентами?
- Я б запропонував розширювати контингент таких студентів: залучати до навчання громадян більшої кількості країн. Також треба підвищувати мовний рівень шляхом проведення конференцій, круглих столів, на яких іноземні студенти могли б розповісти про проблеми своїх країн та обмінятися культурним досвідом із українськими студентами. Тим не менш, висловлюємо подяку нашому центру Міжнародної освіти, що направляє до нас таких студентів та підготовляє їх до навчання в університеті. Разом із цим центром ми працюємо, як єдиний організм!
На МЕВ і ТБ
Серед університетів зараз існує тенденція, що чим більше у них іноземних студентів, тим краще вищий навчальний заклад стоїть на міжнародній арені. Ми вирішили дізнатися, які ж справи з іноземними студентами у нашому університеті, помандрували за інформацією на факультети.
Завітали на факультет міжнародних відношень та туристичного бізнесу. За напрямом цього факультету, можна припустити, що серед студентів тут багато іноземців, але не варто квапитися з висновками. Зараз нам все пояснить заступник декана по роботі з іноземними студентами на факультеті МЕО і ТБ Ольга Олександрівна БІЛЬОВСЬКА.
- Скільки на вашому факультетів іноземних студентів?
- На стаціонарі у нас вчаться 100 іноземних студентів, а на заочному відділенні - 59. Вчаться вони тільки на спеціальності міжнародних економічних відносин, а також на спеціальності туристичного бізнесу. На міжнародній інформації та на міжнародному праві їх нема.
- Порівнюючи з загальною кількістю студентів на МЕО і ТБ, яку частку становлять іноземці?
- На денній формі навчання 629 українців, а на заочній – 223. Тому якщо порахувати, то на стаціонарі від загальної кількості студентів на факультеті іноземці становлять 13 %, а на заочній формі – 21 %.
- Як ви можете прокоментувати такі цифри?
- Як бачимо студентів-іноземців у нас не багато. У цілому все в нормі. Навіть є ще вільні місця, тому сказати, що в нас їх багато, я не можу. Їхня успішність на середньому рівні. Є й сильніші, є й слабші. 4 студента, які йдуть на червоний диплом (два на магістратурі, два на бакалавраті). Іноземні студенти як діти, тому я виконую більше роль їхнього класного керівника. Потрібно допомогти й з підручниками, з перекладом документів. Часто приходять проконсультуватися.
- З яких країн приїздять студенти вчитися?
- На МЄО і ТБ вчаться студенти з 18 країн, але більшість з Азербайджану, Туркменістану, Російської Федерації.
- Що приваблює студентів-іноземців у нашому університеті?
- Каразінський університет відомий, до того ж наш диплом визнається за кордоном. До того ж порівняно з іншими країнами освіта у нас дешевша. Іноземців приваблює тутешнє активне студентське життя.
- Чи є плюси від іноземних студентів для нашого університету?
- По-перше, це престижність. Співпраця університету з іншими країнами підносить його на вищу міжнародну сходинку. По-друге, це фінансова підтримка. Університетові потрібні кошти, щоб існувати. По-третє, це велика студентська база.
О. КАЛАЧ
На факультеті психології: негативна тенденція
Зараз на факультеті психології навчається 18 іноземних студентів із Росії, Казахстану, Китаю, Туреччини, Азербайджану, Нігерії та Придністров’я, найбільше (10 чоловік) – на першому курсі. Вони здобувають освіту на одній спеціальності – «Психологія». Але чи всі прибули до університету Каразіна за знаннями, а не за формальним папірцем? На жаль, спостерігаємо негативну тенденцію. За словами старшого інспектора деканату Оксани Іванівни Карпусь, гарні результати на зимовій сесії показало п’ятеро студентів, які навчаються на бюджеті. Найкраща іноземна студентка – росіянка Анна Павленко. Вона навчається на четвертому курсі, бере участь в університетських конкурсах, міжнародній конференції «Вектори психології», 
є членом СНТ, куратором секції клінічної психології та психотерапії, співпрацює з кафедрою психотерапії та психологічного консультування. Інші ж студенти не уникли труднощів. Бюджетники стараються хоча б задля того, щоб отримувати стипендію, контрактники ж не виявляють особливої активності. Болюча тема – оволодіння російською мовою. Якщо студенти із Росії, Казахстану, Придністров’я російську знають, то вихідці з інших країн такими знаннями похвалитися не можуть. А як можна говорити про повноцінне навчання, коли студент не хоче засвоїти хоча б такі елементарні навички?
Викладач кафедри мовної підготовки Ірина Миколаївна Кушнір зазначає: «Студенти факультету психології завжди показували гарні результати з оволодіння російською мовою. Порівняно з іншими факультетами, їх я назвала б зразковими, навіть кращими. Але цьогорічні першокурсники мене розчарували: студенти пари не відвідують (до того ж, не тільки мої), у навчанні не зацікавлені. З іншими курсами ми їздили на екскурсії до Криму, до садиб Харківської області. Хлопці та дівчата щиро цікавилися культурою України, були націлені на здобування реальної освіти. Минулого року нинішня другокурсниця Айтен Сафарова взяла участь у міжнародній студентській конференції з російської мови, виступила з доповіддю «Про взаємну акультурацію іноземних студентів та викладачів російської мови». За результатами маємо публікацію в студентському науковому журналі».
Ірина Миколаївна працює викладачем уже вісім років, і помітила, що раніше було більше студентів з Китаю. Зараз лише двоє студентів з цієї країни, які навчалися в нашому університеті, вступили на аспірантуру факультету психології. Можливо, це пов’язане з тим, що після повернення на Батьківщину вони не витримують конкуренції? Російську мову китайські студенти опановують найкраще. Це може видатися дивним, адже китайська та російська зовсім різні. Ірина Миколаївна відзначає виняткову працелюбність та організованість вихідців із Китаю, навіть деякий «культ навчання». Тому студенти з повагою ставляться до викладача і не шкодують зусиль задля гарних результатів. «Одного року підготовчих курсів достатньо для того, щоб іноземний студент оволодів мовним базисом для подальшого навчання» - зазначає Ірина Миколаївна.
Проблема в тому, що більшість іноземних студентів прибуває навчатися в Україну лише задля отримання формального документу – диплому. Навчання в нашій державі для них значно дешевше, ніж освіта на Батьківщині. А от питання про те, які знання вони привезуть додому, студентів-іноземців можуть не хвилювати. Сумно спостерігати це явище, адже можливість стати професіоналами своєї страви завдяки навчанню в Харківському університеті імені В. Н. Каразіна є, а от бажання самих студентів часто не вистачає.
О.ЯКОВЧЕНКО
Екологи із закордоння
Сьогодні екологічний факультет навчає п'ятьох іноземних студентів. Незважаючи на таку малу кількість, студенти-іноземці представляють справжнє географічне різноманіття: Китай, Азербайджан, Туркменістан... Як же живеться майбутнім екологам, які задля якісної освіти в Каразінському університеті не побоялися жити за тисячі кілометрів від рідної домівки?
Заступник декана з навчальної роботи Надія Василівна МАКСИМЕНКО не приховує: вчитися іноземним студентам – не так вже і легко. Серед цих п'ятьох Надія Василівна виділяє двох студентів 5 курсу – Ян Хао та Чжао Юнь, які приїхали до нас із Китаю. Обидва вступили на екологічний з підготовчих факультетів, тільки Чжао Юй – з Харківського університету, а Ян Хао – з Донецького. "Ці хлопці, коли прийшли до нас, чудово володіли російською мовою. Всупереч тому, що Чжао Юй, приїхавши сюди вперше, не знав жодного слова! – розповідає заступник декана. – І Чжао Юй, і Ян Хао пройшли з нами літні практики в Криму і в Карпатах, жили з нами і, уявіть собі, розповідали нам анекдоти російською! Також вчили наших студентів китайській мові, відвідували разом з усіма екскурсії, наприклад до Слобожанського національного природного парку".
Ян Хао та Чжао Юнь чудово ввійшли в студентський колектив, хоча їм по 27 років (до вступу до нашого університету вони пройшли навчання в Китаї). Але, за словами Надії Василівни, ближче до старших курсів вони відділилися від українських студентів: все ж такі останні більше тримаються разом, зустрічаються, одружуються... Але стосунки студентів-іноземців з групою збереглися товариськими.
Навчаються Ян Хао та Чжао Юнь посередньо: могли б краще, але за розум беруться, як-то кажуть, коли припече. Надія Василівна характеризує їх так: "Розумні, але ліниві. Доволі тямущі, правильно мислять та сильно відрізняються від тих студентів-китайців, які навчалися в нас у попередні роки. Якщо раніше такі студенти підробляли на ринку "Барабашово" і навіть вважали цей підробіток більш пріоритетним за навчання, то тепер студенти-іноземці націлені на навчання. А якщо вони бажають десь працевлаштуватися, то обирають серйознішу роботу, наприклад, перекладачем в англо-китайському центрі".
На факультеті навчається ще три студенти: Тао Юань з Китаю, Наджафов Пілага з Азербайджану (4 курс) та Ахмєдов Акмірат з Туркменістану (3 курс). Проте тут ситуація складніша: якщо вищезгадані п’ятикурсники мобільні, організовані, цілеспрямовані, то ці – пасивні: як у вивченні мови, навчанні, так і в спілкуванні з українськими студентами. Проте наші студенти намагаються знайти до них підхід, а викладачі, в свою чергу, роблять все для спрощення навчальних умов: дозволяють користуватися на контрольних підручниками, конспектами, дають запитання для опрацювання... Але всупереч всім сприятливим обставинам іноземні студенти продовжують погано вчитися та ще більше відсторонюються від своїх українських колег.
Надія Василівна також розповіла, що цього року заочна форма навчання екологічного факультету набрала студентів на курс дистанційної освіти. І на цьому курсі навчаються ще два іноземці: Мірзоєва Нармін та Йолчієв Фуар Тахід огли (обидва – з Азербайджану). Вони вже зареєструвалися в системі дистанційного навчання, виявляють активність, завантажують учбові матеріали, виконують завдання та збираються їхати сюди складати свою першу сесію.
"Ми намагаємося привернути увагу абітурієнтів з-за кордону: ми вже створили рекламу англійською мовою, завантажуємо англомовну версію нашого сайту... А багато викладачів не проти читати лекції англійською!" – розповідає заступник декана. Тож ми бачимо, що екологічний факультет завжди радий навчати іноземних студентів та виховувати з них справжніх спеціалістів своєї справи.
Є. ПРОРВІНА