Неправда, що без жінок немає життя на світі. Правда інше: без жінок ти начебто б і не жив на світі.
Жінка ніколи не помічає того, що для неї роблять. Але вона завжди помітить, що для неї не роблять.
Жінка одночасно змій, яблуко - і біль у животі.
Жінки завжди перевершують чоловіків у тім виді мудрості, що виникає з досвіду. Бути жінкою - саме по собі колосальний досвід.
Чоловіки: про нашу повагу до жінок ви можете судити по тому факту, що ми стали платити працюючим жінкам, хоча працювати їм заборонили.
Мрія жінки - мати вузьку ногу, а жити на широку.
Коли прекрасні жіночі очі затуманюються слізьми, бачити перестає чоловік.
Жінки створені для того, щоб їх любили, а не для того, щоб їх розуміли.
Кожна жінка - бунтар по натурі, причому бунтує вона винятково проти себе самої.
У жінки разюча інтуїція: вона може здогадатися про усе на світі, крім очевидного.
Поступаючись місцем жінкам, хіба ти не піднімаєшся вище?
А жінка в світ приходить для любові:
Любити ляльку, доки ще мала,
Любити маму поки підросла,
А тільки-но, як ступить за поріг,
Любити небо і м‘який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві,
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки,
Ростуть її і радості й надії.
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде - несеться !
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було!
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа….
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…..
А що ? Якби усе почати знов ?
Оце той борщ щоденний - це любов,
Сорочка чисто випрана - любов
І очі діточок ясні - любов.
Все так було б, якби почати знов!
Жіноча доля в світі - це ЛЮБОВ!