Держбюджетна тема

Друк

Держбюджетна тема

До світу мікрочастин


Усе, що ми бачимо навколо себе, складається з маленьких-маленьких частинок. Ми навіть не здогадуємось, наскільки багато інформації та властивостей вони містять. Зазирнути і побачити світ мікрочастин -  справа дуже тонка, але з нею впоруються викладачі та студенти фізико-енергетичного факультету. Вивчення мікроскопічних частин - державна тема, на розвиток якої виділяються кошти з держбюджету. Старший науковий співробітник фізико-технічного факультету, доцент кафедри інформаційних технологій в енергетичних системах фізико-енергетичного факультету, Руслан Володимирович СУХОВ:

- Ми займаємося нанотехнологіями. «Нано» означає об’єкти та їх властивості, які є дуже маленькими, менше 100 нанометрів. Справа в тому, що коли від масивного шматка матеріалу ми йдемо в царину маленьких розмірів, то повністю змінюються властивості цього об’єкта: змінюється температура плавлення, кристалізації тощо. Наприклад, беремо великий шматок золота: він плавиться при одній температурі. Беремо шматочок золота діаметром 50 нанометрів - він плавиться при температурі на 200 градусів менше. І таких ефектів багато: яку б властивість об’єкту великого розміру ми не взяли, в маленькому розмірі вона змінюється. І цьому присвячені всі наші дослідження.

- А чим ця тема актуальна?

- Перш за все, своїм практичним значенням. Наприклад, усі ми користуємося персональними комп’ютерами. Із використанням нанотехнологій створюються плати, процесори для комп’ютерів. Люди, які не працюють з нанотехнологіями, навіть не здогадуються, скільки всього вкладено в маленьку мікросхему.

- Які саме наукові дослідження присвячені цій темі?

- Починаючи з бакалаврата, усі наші студенти працюють з нанотехнологіями. Так і в магістратурі, а далі - і в аспірантурі. Студенти стоять за вакуумними установками, самі створюють зразки.

- Чи достатньо у Вас технічного оснащення для проведення подібних дослідів?

- У нас є вакуумні установки, які необхідні для роботи з нанооб’єктами. Справа у тому, що ці об’єкти дуже маленькі, і, якщо працювати з ними на повітрі, вони забруднюються. Також у нас є електронні мікроскопи, за допомогою яких можна побачити результати своєї роботи. Але техніки не вистачає. Обладнання, призначене для такого роду дослідів, коштує мільйони  гривень.

- А як же держава фінансує Ваші дослідження?

- Вкрай скудно.  Нам виділяють десятки, а іноді - сотні тисяч гривень на рік. Але за ці кошти ми повинні слідкувати за обладнанням, підтримувати його в робочому стані, отримувати зарплату… А якщо відлічити з цієї суми оподаткування, витрати на матеріали, то на заробітну плату грошей і не залишається.

- В такому разі, яке б фінансування задовольнило б Ваші дослідження?

- Я гадаю, що близько мільйона гривень на рік. Головне для нас зараз - це закупити нове обладнання. Ті прилади, що в нас є, працюють тільки завдяки тому, що ми власними силами їх підтримуємо. А на це йде багато часу та коштів.

- А чи знижує відсутність новітнього обладнання продуктивність Вашої праці?

- Звісно, ми робимо все, щоб працювати по максимуму, але відсутність новітніх приладів згубно впливає не тільки на нашу роботу, а й на науку в Україні в цілому. Тим не менш, наші дослідження не стоять на місці, ми активно працюємо та отримуємо добрі результати.

- Якими ж результатами Ви можете похвалитись?

- Ми відкрили декілька розмірних ефектів, котрі до нас ніхто не бачив, винайшли декілька методів дослідження фазових переходів у нанорозмірних об’єктах. Тож, незважаючи на фінансування, ми можемо працювати над своєю темою далі і далі. І наші результати - головне, що спонукає нас до діяльності, не дає нам зупинятися.

 

Євгенія ПРОРВІНА.