Я сьогодні навчаюся в Італії

Площа Незалежності, парк ім. Т. Шевченка, Каскад і, звичайно ж, Харківський Університет давно вже стали невід'ємною частиною нашого студентського життя. Нам пощастило навчатися саме в цьому прекрасному місті, чим ми, без сумніву, гордимося. Але, думаю, всі ми, без виключення, час від часу намагалися уявити собі як проходить навчання і студентські будні за межами Харкова і України в цілому. І я, як студентка факультету іноземних мов, завжди була дуже зацікавлена подібним питанням. І нарешті мені випала можливість стати студенткою університету міста Падуї з жовтня 2009 по травень 2010 року дякуючи моєму викладачеві італійської мови доц. А. О. ІВАНЧЕНКО.
Цілий навчальний рік мені належить провести в одному з найстаріших і поважаних університетів Європи, вивчаючи італійську літературу на кафедрі Італьяністики.
Уже перший місяць тут подарував мені ціле море нових вражень, якими мені б хотілося з вами поділитися. Перш за все, небагато інформація про саме місто: Падуя – місто, в якому поєднуються історичні традиції і промислові інновації; це місто мистецтв із багатою архітектурною спадщиною, із величними соборами, старовинними вузькими вулицями, живописними площами; це місто, яке щорічно відвідують тисячі туристів. Крім цього його географічне положення дозволяє швидко і легко дістатися до Віченци, Верони, Болонії і, звичайно ж, Венеції. Практично всі студенти, що приїжджають у Падую, вважають своїм боргом в один із найперших днів відвідати Венецію – найромантичніше місто Італії, щоб потім ще неодноразово туди повернутися. І я не стала винятком. Ніякими словами не можна передати красу площі і собору Сан Мазко, а також інших визначних пам'яток Венеції.
Але повернемося в Падую. Все-таки найголовнішою визначною пам'яткою міста залишається університет. Заснований ще в 1222 році на сьогоднішній день він має у своєму розпорядженні 13 факультетів, на яких навчаються більш ніж 60000 студентів, 70 спеціалізованих шкіл, 50 бібліотек і 45 дослідницьких центрів. Для студентів-іноземців в університеті працює лінгвістичний центр, де всі охочі можуть відвідувати безкоштовні курси італійської мови.
Також при університеті є декілька резиденцій. Вони кардинально відрізняються від того, що ми звикли називати студентськими гуртожитками. Наприклад, резиденція Галлілєї, де живу я, надає собою двомісні апартаменти, що складаються з двох кімнат, а також загальної кухні і ванни. Свою кімнату я ділю з німецькою студенткою, яка вивчає медицину. Від резиденції до центру можна легко добратися на автобусі або ж на найпопулярнішому і улюбленішому не тільки студентами, але і викладачами, виді транспорту – велосипеді, або ж просто гуляючи, якщо дозволяє погода.
Заняття протягом навчального тижня в університеті проходять так само, як і у нас – з понеділка по суботу включаючи. Лекції прочитаються з 8-ми, 9-ти або 10-ти годин ранку, можуть проходити вдень, а також навіть увечері, проте розділення на вечірню і ранкову зміну тут немає. Відвідини лекцій хоч і є обов'язковими, але пропуски ніяк не впливають на фінальну оцінку, якщо весь пропущений матеріал ретельно пропрацював самостійно. Але завдяки підходу викладачів, охочих пропускати заняття без причин практично не залишилося! Лекції ніколи не читають по заготовлених паперах і скоріше нагадують не надиктовки, а розповіді, що робить їх ще цікавіше. В кінці кожної пари викладачі завжди залишають небагато часу для питань студентів.
З цим я ознайомилася за перший місяць, з радістю і далі ділитимуся своїми відкриттями і враженнями.

М. ПРОСКУРОВА, пятикурсниця курсу факультету іноземних мов.