М. Д. Тімашов

Друк

70 років визволення Харкова


Люди. Події. Століття…


М. Д. Тімашов

 

Минає рік, як пішов із життя Микола Дормидонтович ТІМАШОВ, доктор біологічних наук, заслужений професор Харківського національного університету, невтомний трудівник, чудовий керівник, щира, порядна людина.

– Пам’ятаю, як нещодавно святкували 90-річчя нашого улюбленого професора. Зібрався увесь факультет. Теплі слова, подарунки, – говорить Людмила Іванівна ВОРОБЙОВА, декан біологічного факультету. – Микола Дормидонтович був справжнім старожилом університету. Він прожив довге життя і понад 60 років присвятив улюбленій роботі.

…У 1941 р. був призваний у діючу армію в якості сапера Мостобудівного батальйону. Займалися вони установкою протипіхотних і протитанкових мін, охороною мінних полів. Був поранений. У складі 177 окремої роти спецмінування воювали бійці багатьох національностей. Усіх об'єднувала єдина бойова дружба і одне бажання – наблизити перемогу над фашистськими загарбниками. Був демобілізований у жовтні 1945 року…

Микола Дормидонтович пройшов сапером усю Велику Вітчизняну, брав участь у війні з Японією. Він нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом «За мужність» і медалями.

У далекому 1946-му продовжив навчання на біологічному факультеті Харківського університету (до того навчався на біологічному факультеті Воронезького університету).

Ще один заслужений викладач університету Наталія Іванівна ШЕРСТНЮК згадує про студентські роки:

– Я навчалася з Миколою Дормидонтовичем на одному курсі, в одній групі. Потім ми працювали на кафедрі фізіології та біохімії рослин. У нас був величезний курс (80 дівчат і 5 хлопців). Він був відмінником і надзвичайно активним та ініціативним студентом. Закінчив університет з відзнакою, став працювати старшим науковим співробітником відділу фізіології НДІ біології. У 1953 захистив кандидатську дисертацію, у 1971 – докторську. У 1975 році був обраний за конкурсом на посаду професора кафедри фізіології та біохімії рослин, а у 1976 став завідувачем цієї кафедри.

Василь Васильович ЖМУРКО, завідувач кафедри фізіології та біохімії рослин:

– Принципова, відповідальна людина, був прикладом для всіх. Я познайомився з ним, коли ще був аспірантом. Саме він у 1993 р. запросив мене на посаду завідувача кафедри. М. Д. Тімашов був трудолюбивою людиною. Він багато зробив як науковець. Опублікував 56 наукових статей з проблеми ролі мікроелементів у життєдіяльності рослин. На кафедрі розробив і видав 2 навчальних і 3 навчально-методичних посібників. Під його керівництвом було підготовлено і захищено 4 кандидатські дисертації.

Володимир Федорович ТИМОШЕНКО, доцент кафедри фізіології і біохімії рослин, говорить:

– Під керівництвом Миколи Дормидонтовича я захистив кандидатську дисертацію. Якою він був людиною? Доброю. Завжди вислухає, допоможе. Приходиш з проханням  – у  нього ніколи не виникало питання: навіщо це тобі. Він одразу запитував: як це зробити. Мій керівник був надзвичайно уважною і обережною людиною. Був спокійним, ніколи не підвищував голосу. Мені завжди здавалося, що це залишилось у ньому з тих років, коли він був сапером. Ця точність і уважність! Також мене вражали його «енциклопедичні» знання. Пам’ятав імена, прізвища усіх вчених-біологів. Також знав, чим вони займаються, коло їх інтересів. За що йому вдячний? За те, що завжди давав свободу у вирішенні проблеми, ніколи не обмежував у цьому.

Протягом 10 років (1982-1992) М. Д. Тімашов був членом спеціалізованої ради по захисту дисертацій при Інституті фізіології рослин і генетики АН УРСР (м. Київ). Довгий час перебував у складі Європейського товариства фізіологів рослин (FEPS).

У квітні 1999 року Миколі Дормидонтовичу присвоєно звання почесного професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Секретар кафедри Неля Володимирівна СЕВОСТЬЯНОВА говорить:

–  У нас про цю людину найсвітліші спогади. Ветерана Великої Вітчизняної війни, заслуженого професора університету, науковця і людини з великої літери…

Л. ГРУБНІК.