Наша слава – випускники

Друк

Наша слава – випускники

 

З кого «робити» життя?


Відбувся традиційний день випускника Каразінського університету. Ми починаємо розповіді про наших видатних вихованців: Виповнюється 80 років академіку НАН України, талановитому вченому, випускнику Каразінського університету Вадиму Григоровичу МАНЖЕЛІЮ.

Відомий фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, Заслужений діяч науки та техніки України, почесний професор Інституту низьких температур та структурних досліджень Польської академії наук, лауреат Державної премії УРСР, Державної премії СРСР, премії ім. Б. І. Веркіна Національної академії наук України. Вадим Григорович нагороджений орденами «Знак пошани» (1983), «За заслуги» ІІІ ступеню (2003), «За заслуги» ІІ ступеню (2009), почесним знаком відзнаки Національної академії наук України «За наукові досягнення» (2008), почесним знаком відзнаки Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2008), Почесною грамотою Верховної Ради України (2008), орденом знаком відзнаки «За підготовку наукової зміни» (2010). Він є почесним громадянином м. Валки (2011).

Основний напрямок наукової діяльності В. І. Манжелія – це теплові властивості твердих тіл та неупорядкованих систем: криокристалів, квантових кристалів, глибоко заморожених біологічних систем, фулеритів, газогідратів, твердих простих спиртів, вуглеводних нанотрубок. Вадим Григорович є автором і співавтором 214 оригінальних праць та семи монографій. Підготував 24 кандидатів наук та 6 докторів наук. Більшість з них працюють у галузі науки й освіти в Україні та за її межами (Польща, Швеція, Австралія, Бразилія, Китай).

Кажуть, про кожну людину роман можна написати. Життя нашого героя віддане науці. Біографія, як у сотен ровесників повоєнних поколінь. Тато загинув на фротах Великої Вітчизняної. Мама пройшла медсестрою у фронтовому госпіталі на колесах всю війну… А потім усе життя – вчитель хімії у Валківській середній школі. Вадик зростав у атмосфері вимогливої любові: ну і що, що ти син завуча? Закінчив школу із золотою медаллю. Це дало можливість широкого вибору інститутів. Проте обрав професію не відразу.

Доля розпорядилась – бути йому фізиком. У студентські роки великий вплив на Вадима Григоровича мали Б. Я. Пінес, Б. І. Веркін, Я. Є. Гегузін, О. І. Ахієзер, І. М. Лівшиць, Є. С. Боровик та інші викладачі. У 1960-му році після закінчення університету Вадима виділив серед інших його вчитель і взяв асистентом кафедри експериментальної фізики, де він і працював безпосередньо під керівництвом Б. І. Веркіна. Вадим Григорович проводив дослідження в галузі медицини, які вважалися секретними. За їхніми результатами були опубліковані лише дві роботи. Головна ідея – створення банків крові та кісткового мозку для використання в умовах військових або екстремальних ситуацій. Необхідно було також вирішити проблему консервації еритроцитів в умовах глибокого холоду.

За плечима у ювіляра – дві Державні премії, численні нагороди, читання лекцій у Мюнхенському технічному університеті, безперервний пошук, наукові дослідження, улюблена робота… За словами Вадима Григоровича, фундаментальна наука сьогодні у нашій державі в дуже важкому стані. Сучасне фінансування не може забезпечити навіть елементарного збереження того, що є. Відсутня «продуктивна», середня ланка, молоді люди їдуть з рідної землі за пошуком кращих умов для життя і творчості. Помітне покращення може настати не раніше, ніж коли для всіх буде очевидним провал, тоді, мабуть, почнуться зміни.

Для Вадима Григоровича – наука і завжди наука. Це людина з твердим характером, із почуттям гумору, доброзичлива, працелюбна. Його справи та досягнення варті уваги. І якщо «робити з кого життя», то з Вадима Григоровича його робити молодим можна. Наш славний випускник і вихованець – академік В. Г. Манжелій. З роси і води Вам, Вадиме Григоровичу!


Л. СЕВЕРІНА, випускниця університету.