З нашої пошти

Друк

З нашої пошти

Уроки минулого


У грудні 1943 року відбувся перший судовий процес над нацизмом. Сталося це у Харкові. На лаві підсудних опинилися троє німців та росіянин-водій «душогубки». Два роки потому на Нюрнберзькому процесі було засуджено ідеологію нацизму, на що значною мірою, на думку багатьох дослідників проблеми, вплинув харківський суд 1943 р.

…Холодна зима 1943. У сірій будівлі ХАТОБу не було вистав, не було балетів, а тривав судовий процес. Кожен присутній у найбільшій на той час залі Харкова вдихав атоми напруження. За свої вчинки відповідали: офіцер німецької військової контррозвідки Вільгельм Лангхельд, заступник командира роти СС унтерштурмфюрер СС Ганц Риц, старший єфрейтор таємної польової поліції Рейнгард Рецлав та водій «душогубки» (до речі, душогубку фашисти використали вперше саме в Харкові) Михайло Буланов. Вони виконували накази своїх керівників. Якщо замислитись, то це були випадкові люди, які стали маленькою частиною великої машини – нацистської ідеології.

Дивлюся на пам’ятну дошку і поринаю у роздуми… Увесь світ засудив нацизм. Після Нюрнберзького процесу, а харківський суд був першим прецедентом засудження злочинів проти людства, подія набула розголосу і викликала, як би зараз сказали, фурор. На самому засіданні було багато кореспондентів з різних міст та країн. Письменник Костянтин Симонов теж був присутнім на суді. Потім він згадував: «Приїхали такі відомі у всій країні люди, як Ілля Еренбург й Олексій Толстой, який був заступником голови Надзвичайної державної комісії з встановлення і розслідування фашистських злочинів».

За 705 днів в Нюрнбергу розпочався процес проти нацизму. Було створено Міжнародний військовий трибунал, його статут був опрацьований СРСР, США, Великою Британією та Францією в ході лондонської конференції 1945 р. Документ відобразив позицію 23 країн-учасниць конференції. 29 серпня було опубліковано перший список головних військових злочинців — більше 20 нацистських політиків, військових, ідеологів нацизму. Серед звинувачень – військові злочини, злочини проти миру, злочини проти людяності. Вироки були різні, з огляду на обставини: смертна кара через повішення, довічне ув’язнення, 20, 15 та 10 років ув’язнення.

Людина не народжується апріорі поганою чи хорошою, вона стає такою чи іншою тільки завдяки власним вчинкам. Не можна виправдати вбивство кольором шкіри, очей або походженням людини. З цією тезою погодився увесь світ. Нацистська символіка була заборонена у світі.


М. СКОРОМНА.