Нам –  195!

Продовження. Поч. у № 17 за 2011 р., № 1-14 за 2012 р. І знову повертаємось до ювілею загальноуніверситетської газети і продовжуємо розповідати Вам про життя альма матер у 20 столітті на сторінках «Харківського університету».

Перший кольоровий до 175-річчя

Поки університет готується до свого дня народження, наша редакція звертається до історії цього свята у підшивках газети «Харківський університет». Продивившись чимало номерів за різні роки, присвячених дню заснування нашого закладу, ми зупинилися на № 17-20 за 1980 р. «Університету –  175!», –  говорить до нас його перша сторінка. Але нашу увагу привернули не цифри, а барви, адже вперше газета стала РІЗНОКОЛЬОРОВОЮ!

На восьми кольорових сторінках –  дещо з історії університету («Університет –  Батьківщині», «Літопису невелемовний звіт»), статистичні дані («Університет у цифрах»), останні наукові досягнення на кафедрах («На декілька рядків»), поздоровлення-телеграми з різних куточків країни, вірші та новини з життя університетської спільноти.

Із матеріалу «Університет у цифрах» дізнаємося, що у 1980 р. на денному відділенні Каразінського навчалось 7163 студенти (для порівняння: сьогодні це 10358 студентів, а у 1805 році –  56). Свої знання вони здобували на 12 факультетах. Як бачимо, за 32 роки в університеті з’явилося 8 нових факультетів.

Роздивляємось знімки під рубрикою «Дні нашого життя». У їх коротких описах читаємо, що серед зображених –  хімік Олег Калугін (тепер декан хімічного), володар стипендії ім. К. Маркса студент економфаку Валентин Лаптєв (сьогодні заступник декана з навчальної роботи рідного факультету); В. І. Макридін, тоді завідуючий кафедрою геології, і В. Ф. Лаврушин, ректор університету 1960-1966 рр., завідуючий кафедрою органічної хімії (світла їм пам’ять!).

«Літопису невелемовний звіт» –  заміткою саме з такою назвою починається третя сторінка газети. Тут історію Каразінського Т. В. Мигуліна оповідає по експонатам  університетського Музею історії. У цій же замітці знаходимо цифри, які свідчать про неабиякі сміливість, патріотизм та рішучість викладачів і студентів університету під час Вітчизняної війни: батьківщину обороняв кожен другий викладач  і кожні 9 з 10 його студентів. А ми сьогодні здатні на таке?

На день народження університету кафедри дарують свої досягнення, розуміємо з  кореспонденції «На декілька рядків». У третьому абзаці зустрічаємо ім’я першого проректора з наукової роботи проф. І. І. Залюбовського. Будучи тоді лише завідуючим кафедрою експериментальної ядерної фізики, він звітував про наукові досягнення колективу. Кафедра зарубіжної літератури і класичної філології пишається монографією доцента О. Д. Міхільова «Пафос ствердження і заперечення», який згодом стане професором і її завідувачем.

На сторінках 4-5 продовжуються привітання університету зі святом. Свої поздоровлення надіслали міністр освіти Г. Єфименко, ректори Київського і Казанського університетів, академік, завідуючий кафедрою фізіології людини і тварин біологічного  В. М. Нікітін, Герой Радянського Союзу, доцент кафедри історії КПРС Д. А. Ушаков (цікаве спостереження: з постаттю Дмитра Андрійовича ми зустрічаємося майже в кожному номері, про який пишемо!).

На останній сторінці –  фотографії з університетського життя та уривок зі студентського гімну «Gaudeamus», перекладений на російську:

Так да здравствует в веках
Альма матер наша
И её профессора,
И студенчества пора,
Нет которой краше!

Готуючи цю колонку, ми вже в котрий раз переконуємося, що історія університету –  це люди… Побажаймо ж нашому університету ще більше хороших людей і цікавих відкриттів!

Колонку ведуть К. АЛІНІНА, М. КОСАТОВА.