100 років

Проф. П. В. КОВАЛЬОВУ

Виповнилося 100 років від дня народження доктора географічних наук, завідувача кафедри регіональної географії Харківського державного університету (1972-1988) Павла Васильовича КОВАЛЬОВА.

Павла Васильовича і сьогодні пам’ятають в університеті. Він, вихованець геолого-географічного факультету, ветеран-фронтовик, відзначений багатьма урядовими бойовими та трудовими нагородами, талановитий учений, порядна і чесна людина, користувався авторитетом і пошаною у своїх колег, учнів, всіх, хто мав таку світлу можливість спілкуватися із професором. У 1937 р. Павло Ковальов вступає до Харківського університету на геолого-географічний факультет. Прекрасно навчається, живе насиченим громадським життям: займається альпінізмом, здійснює сходження на вершини Великого Кавказу. Природа Кавказу глибоко зацікавлює молодого науковця своїми геоморфологічними та селевими гірськими процесами. У 1940 році він стає свідком великого селевого потоку в долині річки Джаловчат. Велика Вітчизняна війна перериває мирне життя. З перших військових дій 1941 року П. В. Ковальов –  на фронті. Обороняє Харків і Сталінград, б’ється з ворогом на Курській дузі, визволяє Європу, штурмує Берлін... Командир саперного взводу разом із своїми бійцями бере участь у розмінуванні під час Берлінської операції резиденції Гітлера в Тіргартені. Ордени «Червоної зірки» і «Вітчизняної війни» 2-го ступеня, численні медалі прикрашали груди ветерана.

По війні П. В. Ковальов викладає в Харківському університеті, одночасно виїжджаючи в літні періоди на Кавказ як інструктор з альпінізму. У 1953 р. здобуває звання майстру спорту з альпінізму. В 1947-48 роках збирає матеріали і успішно захищає кандидатську дисертацію «Геоморфологія долини ріки Баксан». А ще Павло Васильович отримує від міжнародних організацій право керування високогірними географічними і гляціологічними експедиціями. Їх результатом є публікація восьмитомника «Матеріали Кавказької експедиції». Через науково-дослідницьку роботу в експедиціях, очолюваних П. В. Ковальовим, пройшли й набули гарту професори З. П. Сербіна, І. М. Коротун, К. О. Маца, професори Харківського університету О. П. Ковальов, В. Ю. Некос, І. Г. Черваньов та багато ін. У 1966 р. П. В. Ковальов успішно захистив докторську дисертацію «Четвертинна історія зледенінь Кавказу». З 1968 року протягом 23 років проф. П. В. Ковальов керував  кафедрою  регіональної географії (згодом –  кафедра геоекології та конструктивної географії – зародок майбутнього екологічного факультету). У 1980 році проф. П. В. Ковальов нагороджений Почесним званням Заслуженого діяча вищої школи України. Його обирають почесним членом Географічного товариства СРСР. Упродовж п'яти років (1989 – 1994) його обирають головою Харківського відділу Географічного товариства України. Павло Васильович Ковальов помер 18 квітня 1996 р. до останньої миті залишаючись професором Харківського університету.

Проф. І .ЧЕРВАНЬОВ.