Потрібна нова спеціалізація “ВИВЧЕННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ ТЕХНОГЕННИХ РОДОВИЩ  КОРИСНИХ КОПАЛИН»

У світі за останні декілька десятиліть   видобуто   більше корисних копалин, ніж за всю попередню історію. В пошуках нових джерел мінеральної сировини людство почало освоювати шельфи і дно морів та океанів, зростають глибини  пошуків, розвідки та розробки корисних копалин на континентах. Очевидно, що відкриття і введення в експлуатацію таких родовищ потребує величезних затрат коштів і часу. Разом з тим незворотним наслідком роботи гірничодобувної та переробної промисловості, теплоенергетики та інших галузей народного господарства є утворення та накопичення величезних обсягів різноманітних (особливо твердих) відходів, які до того ж негативно впливають на екологічну ситуацію: з обороту вилучаються сотні тисяч гектарів сільськогосподарських та лісових угідь, забруднюється довкілля, природні води й повітря, що згубно діє на здоров’я людей.
А тому поряд з використанням  та відкриттям нових природних (геогенних) родовищ корисних копалин, необхідно звернути особливу  увагу саме  на   рукотворні (техногенні) родовища, освоєння яких повертає втрачені території, запобігає подальшому  забрудненню навколишнього середовища. Експерти вважають, що використання  таких родовищ  в 10-15 разів дешевше, ніж природних. Більш того, якщо родовища природні “можуть ще й почекати ” то сировина вторинна (техногенна) погіршує нестерпно умови проживання людей уже сьогодні. Одною з головних причин  незадовільного стану з використанням відходів в Україні є дефіцит фахівців, які володіють знаннями та методами вивчення та утилізації специфічних техногенних родовищ. Гадаю, необхідно терміново  організувати підготовку такого роду  фахівців університетського рівня. Переконаний, що саме така підготовка потребує участі й зусиль не лише геологів, мінералогів, геохіміків, але і хіміків, екологів, біологів, технологів, економістів і навіть юристів та відкриття на  роцесс ра вати ій основі нової перспективної спеціалізації – вивчення та утилізація техногенних родовищ мінеральної сировини.
В останні два десятиліття мені як академіку Відділення наук про Землю АН Вищої школи України, завідувачу кафедри мінералогії, петрографії  та корисних копалин, члену бюро Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України та голові наукової секції “Мінеральні ресурси регіону і раціональне їх використання ” центру багато разів доводилося на на всіх рівнях звертати увагу на зростаючу необхідність вивчення та утилізації відходів, які уже давно стали називатися “техногенними родовищами корисних копалин”, а також на термінову організацію підготовки відповідних висококваліфікованих фахівців. Останнім таким звертанням стала наша доповідь з обґрунтуванням такої необхідності відкриття нової перспективної спеціалізації на  VIII Академічних читаннях АН Вищої школи України в лютому 2011 р., яка здобула позитивну оцінку та знайшла відображення  в прийнятих рішеннях. Переконаний, що з роками гострота цієї проблеми лише зростатиме.

П. ЗАРІЦЬКИЙ,  Заслужений професор Харківського університету.