Романтик з космосу

Друк

 

Романтик з космосу


Пішов із життя видатний учений, доцент кафедри експериментальної ядерної фізики Євген Степанович ШМАТКО. Він був романтиком з космосу та астрофізики; його не відпускав загадковий і необізнаний світ, який постійно насичував своїми загадками, відкриттями й унікальними спостереженнями.  Вчений був одним з небагатьох, хто зміг поєднати високу сучасну теорію з можливостями експериментальної ядерної фізики у Харківському університеті. У науці залишилося близько 50 його публікацій. Понад 30 років життя Є. С. Шматко віддав викладацькій діяльності на кафедрі експериментальної ядерної фізики.
Роки наукової молодості Є. С. Шматко співпали з бурхливим розквітом експериментальної фізики, коли у науці тісно сплетеними були романтика й азарт ентузіастів, бажання раніше інших на досвіді перевірити передбачення теоретиків. Саме на кафедрі були зроблені значні експерименти з реєстрації ШАЗ – широких атмосферних злів, які виникають з космічних випромінювань і супроводжуються радіовипромінюванням у метрових та короткохвильових діапазонах хвиль. За цю роботу Є. С. Шматко із своїми старшими колегами отримали у 1971 р. Державну премію УРСР. Євген Степанович був наймолодшим у цій команді – йому виповнилося  тоді 27 років!
Вимогливий до себе і порядний, прямий та відкритий. - він насправді був вченим старої школи, романтично висвітленої у свій час Д. Граніним у романах «Йду на грозу» та «Шукачі». Світла пам’ять…


Колектив кафедри експериментальної ядерної фізики.