Яку роль відіграв університет в моїй кар'єрі?

Природньо – визначальну. Мені поталанило на блискучих вчителів. Моїми викладачами були такі учені-педагоги як С.І.Сідельников, В.І.Астахов, І.К.Рибалка, І.Л.Шерман, К.К.Шиян, А.П. Ковалевський, Б.А.Шрамко та багато ін. Прекрасні люди, які вписали світлі сторінки в історію Університету. Моїм деканом був А.Г.Слюсарський – зразок високої порядності, людяності і безмежної поваги до студентів. Та не лише їх лекції, але навіть само ії перебування на факультеті створювало особливу атмосферу, стимулювало відповідне ставлення до навчання, до громадського життя і роботи, до оточуючого світу взагалі.
І ще мені дуже поталанило, що поруч зі мною на студентській лаві сиділи юнаки, які пройшли фронт, які розуміли суть добра і зла, знали ціну справжніх знань, дружби, роботи, життя. Що значило для нас, зовсім юних і неумілих, присутність на факультеті Юри Шиловцева, Гриші Бабенка, Івана Гнідаша та Льоші Куца? Лише тепер розумію, як все це вплинуло на кар»єру, на цілеспрямованість та відповідальність, на уміння працювати та постійно удосконалюватися, на умінні дружити, любити, цінувати колектив і віддавати всі душевні сили справі, якій служиш. Саме це , як мені здається, забезпечило кар»єрний зріст, а значить і моє безкінечне признання Альма Матер.

Проф. В.АСТАХОВА, ректор Народної Української Академії.