Пішла у позасвіти Велика Людина - Учитель – Наставник. Мова йде про Галину Миколаївну Дмитренко, старшого викладача кафедри української мови, багатолітнього заступника декана філологічного факультету Як згадувала сама – працювала заступником усіх повоєнних деканів: А.С.Колодяжного, Г.І.Шкляревського, П.Я.Коржа, З.С.Голубєвої. Саме як заступника декана Галину Миколаївну пам»ятають тисячі колишніх філфаківців: вона знала всіх поіменно, переймалася не лише успішністю студентів, а й їхніми побутовими, соціальними проблемами. Опікувалася особливо обездоленими, постійно десь «дістаючи» додаткові гроші на допомогу сиротам. А нам пощастило – Галина Миколаївна була у нас, студентів українського відділення 1968-1973 рр., куратором. Вона не просто навчала нас, вона нас виховувала. Кожна політгодина була святом. Вона водила нас на вистави харківських театрів, розповідала про художників, влаштовувала конкурси, відвідувала музеї. А коли на старших курсах почалися одруження, то Галина Миколаївна цікавилася навіть тим, чи достойні хлопці претендують на руку її вихованок. І ось уже десятки років ми несемо своїм вихованцям те, чому навчила нас наш Учитель. Її звертання до студентів «Мої хороші!» з нами на все життя…
Любов ДУБОВИК, випускниця філфаку,
нині Л.САВЧЕНКО, професор кафедри української мови.