Кого пам’ятаємо і любимо

Друк

 

Історія життя – історія України


ВІД РЕДАКЦІЇ. У цьому році виповнюється 10 років, як пішов із життя Іван Климентійович Рибалка, професор, завідувач кафедри історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Іван Климентійович Рибалка. Один із покоління тих, хто народився в буремні і жорстокі роки революції, громадянської війни, хто пережив численні і трагічні події, притаманні всьому СРСР і Україні зокрема. Трагічного і героїчного покоління, хто пройшов шляхами Великої Вітчизняної
…Пастух, орач у колгоспі, слюсар у колонії, газетяр в районній газеті, сержант на фронті Червоної Армії, помічник декана історичного факультету, заступник секретаря парткому університету, редактор обласної газети, член обкому партії, кандидат у члени бюро обкому, голова місцевої профспілки, проректор університету та людина неймовірної відданості своїй справі. Це Іван Климентійович Рибалка, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Жага до знань не покидала його усе життя. Він у 1938 році складає вступні іспити до історичного факультету Харківського університету. 13 іспитів. І всі відмінно…
22 червня 1941 року. Вже з жовтня його включають до 31-го запасного стрілецького полку 10-ї запасної стрілецької бригади Південно-західного фронту. Під Прохорівкою - перше поранення у ліву ногу. Госпіталь в Усмані. Після виписки з госпіталю у 1942 році були курси молодших лейтенантів. Знову фронт. Друге поранення - Івану відірвало лікоть. Госпіталь районного міста Анна східніше Воронежа. Лікарі пропонували ампутувати руку, але Іван Рибалка сміливо тримався. Руку врятували , але з війною було покінчено. Він прагнув далі навчатися. Знайшовши у газеті, що в Кизил-Орді у Казахстані працює Об’єднаний Український державний університет (Харківський та Київський університети), вихователь написав заяву на навчання і тримав виклик до Казахстану. Після війни ректор Харківського університету І. М. Буланкін призначив його помічником декана, Іван Климентійович Рибалка починає вести заняття з історії на підготовчому факультеті. У грудні 1945 року Івана Рибалку зачислили до аспірантури з історії України на кафедрі історії СРСР і України, а вже в лютому 1946 року він як викладач читає лекції з історії України.
Кандидатську дисертацію Іван Климентійович написав на тему «Розгром буржуазно-націоналістичної Директорії на Україні» і захистив її у 1950 році. В лютому 1951 року він дістав учене звання доцента кафедри історії СРСР і УРСР. У 1963 році він захистив докторську дисертацію. Навколо професора І. К. Рибалки було створено харківську школу істориків України.
Багато років І. К. Рибалка очолював спеціалізовану раду по присудженню докторських і кандидатських наукових ступенів при Харківському університеті, його внесок у справу підготовки наукових кадрів регіону і України, без перебільшення, є величезним. І. К. Рибалка був нагороджений орденами Слави ІІІ ступеня та Вітчизняної війни І ступеня, багатьма медалями, в тому числі «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 годов». У 1989 р. за багаторічну науково-педагогічну діяльність І. К. Рибалка удостоєний почесного звання Заслуженого діяча науки і техніки України. А в 1999 р. доктора історичних наук, професора Рибалку І. К. обрано дійсним членом і віце-президентом новоствореної Академії історичних наук України.
Він помер у 2001 році у віці 82 років. 60 років прожив в університеті Іван Климентійович Рибалка. Тут він пройшов шлях від студента до професора. Пройшов війну. Все життя досліджував проблеми з історії України. Парадоксально, але його хтось засуджував в націоналізмі, хтось у про радянській політиці, та ніхто ніколи не наважився засуджувати його відданість університетській справі, де він працював 55 років викладачем. Під керівництвом Івана Климентійовича було захищено близько 400 дипломних робіт , 30 аспірантів захистили кандидатські дисертації, 10 чоловік стали докторами наук із консультацією Івана Климентійовича. Світла пам»ять ветерану Університету і Великої Вітчизняної війни. Світла пам»ять Захиснику Вітчизни.


М.ШАЛІМОВА, наш кор..