Захист перед захистом

Друк

Вперед до роботи!


На кафедрі теоретичної та практичної філософії філософського факультету цього року навчається 17 магістрів. Теми їхніх робіт найрізноманітніші: від «Перспектив метафізики в сучасних філософських дискусіях» у авторстві Павла ЧАЙКИ під керівництвом проф. О. М. КРИВУЛІ, до «Апології зла: від етичного до естетичного» Вероніки ХАЯНІДІ (керівник – доц. О. М. ПЕРЕПЕЛИЦЯ). На те вони і філософи, щоб досліджувати різнобарвні аспекти життя, науки.
Аліса ГАПЄЄВА – одна з небагатьох студенток, яка працює над своєю темою другий рік під керівництвом проф. В. В. ГУСАЧЕНКА. Тема магістерської роботи Аліси – «Стереотипи і феномен поняття». Аліса, п’ятикурсниця філософського факультету: «На четвертому курсі моя бакалаврська присвячувалася темі: «Стереотипи про японську культуру в пострадянських країнах в умовах глобалізації». На п’ятому я продовжую працювати у цьому напрямку. Тема моєї магістерської роботи – «Стереотипи і феномен розуміння». Ще на четвертому курсі у мене був прямий інтерес, пов'язаний з темою Японії, - я вивчаю японську мову. Проблему стереотипів підняли ще в 20-х роках ХХ століття, ми намагаємося її дещо пом'якшити, опредметнити і розширити, тобто шукаємо негативні і позитивні сторони стереотипів. Обґрунтовувала необхідність їх вивчення, а також досліджувала те, яким чином стереотипи формуються, функціонують і зберігаються.
Я досліджую стереотипи тому, що всі у тих же умовах глобалізації проявляють абсолютно інші форми людського життя, підвищується мобільність людей, зміцнюються міжнародні зв'язки, але при всьому цьому людська природа залишається такою ж, як і була раніше. Що власне і доводять стереотипи, що зберігаються і прогресують і у наш час. Крім того, згадуючи проблему Інтернет-інформації та швидкого розповсюдження знань, варто відзначити, що ці знання знову ж таки не перешкоджають, а навіть сприяють появі тих або інших стереотипів, що і привело мене до другої (магістерської) роботи, у якій я вже намагаюся розкрити і довести значення стереотипізації для встановлення розуміння у широкому сенсі цього слова».


В. ЖЕДЕНКО.