Я хочу Вам сказати!

Друк

У День Перемоги дідусь плакав…

Тато розповів про дідуся Івана – тата моєї бабусі. Народився він у  м. Біла Церква у 1910 р. У 18 років його призвали до армії до Харкова, тут він проходив службу, де і познайомився з моєю прабабусею Надією. Коли почалася війна, він пішов захищати батьківщину. Дідусь служив піхотинцем в Прибалтиці під Кенігсбергом, отримав поранення і довго пролежав у госпіталі. Мав багато медалей та нагород: медаль «За відвагу», орден Червоної зірки та ще багато інших. На фронті він втратив багато товаришів, кожен раз, коли  чув пісню “День Победы” – плакав… Дідусь розповідав багато про ті часи, про дружбу, про хоробрість і мужність на  війні. Дідусь Іван помер у 2000 році, йому було 90 років. На жаль, я народилась у 2002 р, і так багато запитань не встигла йому поставити... Вічна слава героям!

Настя КОПИЛ,  ЛЖ-12.