Інтерв’ю в номер

Друк

 

Безцінний досVід4: Міжнародний Вишеградський фонд

ВІД РЕДАКЦІЇ. Як і обіцяли, вміщуємо інтерв’ю про реалізацію проекту Міжнародного Вишеградського фонду «Зелено-голуба інфраструктура у містах країн колишнього СРСР - вивчаючи спадщину та досвід країн Вишеградської четвірки» з професором, завідувачем кафедри моніторингу довкілля та природокористування Навчально-наукового інституту екології Н. В. МАКСИМЕНКО, керівником проекту. Нагадуємо: Грант Міжнародного Вишеградського фонду розпочав діяти на базі ННІ екології Каразінського університету на  початку цього року.


- Надіє Василівно, розкажіть про Міжнародний Вишеградський Фонд, на що направлений проект?

- Як відомо, внески Вишеградської четвірки направлені на розвиток демократії,  фінансування освітніх проектів. Наразі, здебільшого це суто освітні проекти, не політичні, не науково-дослідні. Каразінські екологи уже вдруге виконують грантову програму Вишеградського фонду. Перший проект «Політичні та економічні аспекти збереження біорізномаїття в країнах Вишеградської групи» тривав три роки і закінчився у 2019 р. Однією з умов Євроінтеграції України, згідно Договору про асоціацію виконання екологічних умов (пункт 6), а саме – забезпечення збереження біорізноманіття, згідно якого ми підготували проектну заявку, сформували консорціум, до складу якого входять науковці з країн Вишеградської четвірки, що приїжджатимуть та читатимуть каразінським екологам лекції. Міжнародний Вишеградський фонд фінансує лише читання лекцій європейськими вченими, проведення конференцій, круглих столів тощо. З 1990-х років національні системи збереження біорізноманіття в країнах Вишеградської групи (Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина, коротко називають ще країни V4), знаходяться в стадії трансформації від закритих та суто ієрархічних (ієрархія «зверху-вниз») до відкритих та інтегрованих у багаторівневу систему управління, яка діє в ЄС.  В Україні процес реформування системи збереження біорізноманіття знаходиться на початковій стадії, тож досвід країн V4 може допомогти знайти рішення для інтеграції української системи у систему відкритого ринку, де є декілька центрів прийняття рішень, а також допомогти розробити спільні підходи до вирішення різноманітних проблем. Україна має спільні кордони із країнами V4, тож у нас є багато зв’язків та можливостей для співробітництва в цій галузі, однак на даний час це, в основному, стосується охорони та управління біоресурсами, в той час як вплив на систему вищої освіти є обмеженим, особливо в східних областях України. Для вирішення цієї проблеми, в даному проекті узагальнено багаторічний досвід країн V4, накопичений під час трансформації їх систем управління біорізноманіттям, які зараз вже є функціональними частинами європейської системи та відповідають усім вимогам законодавства ЄС.


- Чим обумовлена назва проекту  «Зелено-голуба інфраструктура…»?

- Головний мессидж цього проекту спрямований на те, що в країнах ЄС значимість розбудови зеленої інфраструктури визнана вже давно і користується пріоритетами держави. Це регулювання поверхневого стоку в містах завдяки збільшенню площ територій з зеленим покриттям (газонів, клумб тощо). Простіше кажучи, чим більше асфальту та бетону довкола, тим менше можливості перерозподіляти опади на відкритий ґрунт, на рослини, тобто зайва вода стікає до міської каналізації… А це навантаження на очисні споруди, зростає витрата коштів. Узагальнюючи сказане, щоб зменшити навантаження, скоротити асигнування на очистку зайвих стоків в Європі активно пропагується концепція «Зелено-голубої інфраструктури». Потрібно заміняти кам’яно-бетонні конструкції тротуарів, автостоянок на зелені газони, щоби відбувалося самоочищення поверхневого стоку та всмоктування у грунт, траву, рослини, просочування у ґрунтові води і далі - до річок, що є само по собі природно, ЕКОЛОГІЧНО. Активно впроваджуються зелені дахи, газони, висадка дерев в природний ґрунт. Тож для вирішення описаної вище проблеми, метою проекту є проведення літньої школи та тренінгів для студентів по впровадженню європейського досвіду з розбудови зелено-голубої інфраструктури у містах.

- Надіє Василівно, до чого готуються каразінські екологи найближчим часом?

- У рамках Вишеградського проекту запланована Міжнародна конференція і літня школа. Через карантин конференцію перенесемо з весни на осінь. Готуємося прийняти гостей з Інституту екології Карпат, представників Міжнародної асоціації ландшафтної екології (Білорусь), Вроцлавського природознавчого університету (Польща), Університету м. Острава (Чехія), Університету Південної Чехії, Центру економічних та регіональних досліджень Академії наук Угорщини, Словацького сільськогосподарського університет у м. Нітра (Словаччина), Естонського університету наук про життя. Готуємо спільну колективну монографію за редакцією Н. В. Максименко та білоруської колеги Г. І. Скригаль. Ідейний натхненник проекту - Антон Шкарубо (Естонія). На конференції будемо обмінюватися напрацюваннями над монографією стосовно розбудови зелено-голубої інфраструктури в пострадянських країнах. Літню школу плануємо розпочати в кінці серпня на початку вересня, де проведемо відкриті лекції, майстер-класи нашим студентам. Хочу зауважити, що ці лекції - безцінний досвід, європейський підхід, креативність. Студенти розкриваються, бачать що мають достатньо знань, щоб просувати свої ідеї, і надихаються вивчати, розробляти.


- Як можете відзначити роботу  наших  студентів-екологів відповідно до проекту?

- Реалізація Вишеградського проекту дала поштовх для активізації студентських наукових робіт. Розпочали активно писати роботи по дослідженню зеленої інфраструктури Харкова. Відновили зв'язок з каразінським випускником Володимиром Крівцовим, який наразі працює у Великобританії, у Единбурзькому ботсаду, і зараз готуємо з ним спільне наукове дослідження. Четвертокурсниця Булгакова Маргарита досліджує тему «зелених дахів». Віка Щербань вже закінчує загальне дослідження озеленення Слобідського району Харкова. Активно долучається студент третього курсу Антон Гладкий до дистанційного вивчення зеленої інфраструктури за аерофотознімками. Аспірантка Світлана Бурченко минулого літа була на літній школі в Університеті Тарту (Естонія), де здобула досвід розбудови зелено-голубої інфраструктури європейського міста і вже цього року переорієнтувала свою роботу в аспекті ліквідації пострадянського залишку. Така робота може бути частиною кандидатської.

- Наостанок. Надіє Василівно, що очікуєте, про що мрієте?

- Безумовно, мені б хотілося, щоб швидше пройшла еволюція нашого світогляду, щоб ми швидше почали використовувати сучасні екотехнології у рідному місті! Насправді, у Харкові вже багато у цьому напряму здійснено, а якщо це надалі буде ширитися і на рівні кожної садиби… планета наша дійсно буде красива, безпечна зелено-блакитна!

Спілкувалася Ліна ТИМАРСЬКА.