– Неймовірно значуща і неочікувана нагорода. Урочисте засідання Вченої ради проходило 16-го листопада, а у мене в листопаді день народження – тож відзнака стала дивовижним подарунком, про який я навіть і не мріяла. Для мене сам Університет і праця в ньому – це вже нагорода. На неї заслуговує кожен, хто віддано працює в університеті.
– Назвіть, будь ласка, випускників, які запам’яталися?
– Це мої колеги – які були моїми студентами. Я керувала практикою у Олени Анатоліївни НЕВОЄННОЇ, заступника декана з навчальної роботи. Працювала куратором групи у Світлани Германівни ЯНОВСЬКОЇ. Заступник декана Павло Олександрович СЕВОСТ’ЯНОВ теж був моїм студентом. На факультеті ніколи не переривається наукова спадкоємність.
– А хто Ваш наставник?
– Я вже була студенткою, коли тільки починалися набори на відділення психології на біологічному факультеті. Викладачі розпочинали майже «з нуля». Я щаслива, що з багатьма із них мені довелося працювати вже у якості колеги. Завідувач кафедри психології Григорій Кузьмич СЕРЕДА завжди казав мені: «Ти – між тими, хто розпочинав, і тими, хто вже після-після нас». Григорій Кузьмич був моїм науковим керівником, Олена Феліксівна ІВАНОВА була керівником мого диплому, ми і сьогодні разом працюємо. І я продовжую вчитися у тих, хто поруч зі мною: Любов Миколаївна Яворовська вчить мене толерантності, Світлана Яновська – посміхатися, Олена Невоєнна – оптимізму, Олексій Наливайко – розрахованості, Андрій Харченко – готовності діяти, Павло Севост’янов – креативності. Хочу висловити всім нашим викладачам велику вдячність. Вони всі для мене колеги, друзі і вчителі, незалежно ні від чого.
– Рік, що минув?
– Він переконав у тому, що весняне дистанційне навчання і осіннє дистанційне – це різні речі. Саме готовність бути на рівні допомагає нам. Кожного тижня спілкуємося з нашим студентським деканом, щоб вирішувати проблеми, які виникають. За цей час ми стали ще дружнішими. Факультет відзначив своє 20-річчя. Була запланована ціла низка заходів, але пандемія, на жаль, їм завадила. Починаємо підготовку до 50-річчя підготовки фахівців із психології у Каразінському університеті, яке святкуватимемо наступного року.
– Ваші побажання на 2021 рік?
– Щоб студенти скоріше повернулися до університету, бо університет без студентів – як зима без снігу, хоча ми і до неї вже звикли.