Визнання
Стала номінантом
ВІД РЕДАКЦІЇ. Цей Всеукраїнський конкурс (НБУВ) «Біографічний рейтинг», започаткований Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із нагоди її 100-річного ювілею та 25-річчя Інституту. У 2018 він назвав Лауреатами авторів двох видань Харківського Каразінського університету: «Юрій Шевельов. Я - мене - мені... (і довкруги): Спогади» та «Василь Іванович Танцюра – професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (до 80-річчя від дня народження): біобібліогр. покажч. У 2019 р. у номінації «Довідкові біографічні видання» стала робота історико-бібліографічного напрямку «Вчений і бібліографія» однієї із найстарших співробітниць ЦНБ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Ніни Михайлівни БЕРЕЗЮК. Список Рейтингу налічував десятки видань із 32 міст України. Відбір видань переможців здійснювали 34 авторитетних експерти з числа провідних вчених-біографістів. У результаті у номінації «Довідкові біографічні видання» праця Н. М. БЕРЕЗЮК увійшла до переліку найкращих ТОП-10.
Оригінальний твір Н. М. Березюк присвячений бібліографічній діяльності вчених Харківського університету з початку ХІХ до середини ХХ ст. [Березюк Н.М. Вчений і бібліографія. Х1Х середина ХХ століття : нариси: бібліографія бібліографії / М.Н. Березюк, -- Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2019. – 199 с.]. Що таке бібліографія, в чому її суть і значення, незнищенна цінність для духовного поступу людства? Багато людей несвідомо користуються її інструментарієм, переглядаючи списки літератури або бібліотечні каталоги, зокрема й електронні, тематичні бібліографічні БД тощо, щоб віднайти необхідну інформацію, збережену в документах (книгах, журналах, патентах, медіа…). Без бібліографії дізнатись про їх існування неможливо. Якщо нині бібліографією опікується держава, то в ХІХ на поч. ХХ ст. це була справа сподвижників, ентузіастів…
Коли науковець вперше знайомиться з науковим твором, то він починає зі списку літератури до нього. Тільки відштовхнувшись від раніше створеного, можна відшукати новий шлях у науці. Саме про це йдеться в названому історико-бібліографічному дослідженні. До цього часу бібліографічна спадщина провідних вчених Харківського університету не ставала предметом ретельного історіографічного аналізу. Нічого подібного немає в українській науково-допоміжній бібліографії. В даній розвідці відображено 15 персоналій, де кожна рубрика оздоблена не лише біографічною довідкою, але й аналізом внеску вченого в теорію й практику бібліографування, списками бібліографічних праць кожного, а також переліком публікацій про нього. Так, в книзі містяться відомості про 315 бібліографічних покажчиків ХІХ – ХХ ст., укладені 15 ученими, які десятиліттями використовувалися професорами і студентами університету. Цікаво знати, що крім участі в створенні бібліографних посібників, професори навчали бібліографії своїх студентів. Допомагали бібліотекам і архівам організовувати каталоги. Вони представляли різні галузі знань: математику, фізику, географію, історію, літературознавство, правознавство тощо. Особливих успіхів в бібліографії досягли гуманітарії, для яких документи були і залишаються основними об’єктами опрацювання, зокрема М. Ф. Сумцов, Д. І. Багалій, К. І. Рубинський, М. Ф. Комаров, М. А. Плевако, В. Я Джунковський, математики М. О. Тихомандрицький та Д. М. Синцов та ін. Унікальність даної праці полягає в тому, що вона поставила за мету не лише відобразити бібліографічну обізнаність і професіоналізм університетських учених, але й пов’язати їх з особливим мікросередовищем, в якому вони формувалися. Це Харків ХІХ – ХХ ст. Наша авторка міцно «прив’язала» їх до університету, наукової бібліографії.
…Книга ж Н.М. Березюк не залишить байдужими ні краєзнавців, ні істориків, ні бібліотечних фахівців. Вітаємо Ніну Михайлівну і класичний університет із відзнакою даного твору у ТОП-10 кращих довідкових біографічних видань Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу-2019».