Музей астрономії: КОНТАКТ з ВСЕСВІТОМ

Відшуміли урочистості з нагоди 215-річчя Каразінського університету і залишили по собі масштабні події. Зокрема,  відкриття оновленого та реконструйованого Музею астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна разом із рішенням Вченої Ради назвати Музей на честь  видатного астронома академіка М.П. Барабашова.

ВІКНО В НЕПІЗНАНИЙ СВІТ

Позаду Головного корпусу Каразінського університету, біля Уніфехту,  знаходиться декілька дещо дивних куполоподібних будівель, то колись була Харківська обсерваторія. Сьогодні – це сучасний  чудовий куточок астрономічної науки – Науково-дослідний інститут астрономії та  унікальний музей, що зберігає знання про неосяжний непізнаний Всесвіт. Зазирнемо туди та поговоримо про одвічні космічні проблеми разом з директором Музею астрономії В. Г. КАЙДАШЕМ.

- Вадиме Григоровичу, чому з-поміж інших астрономів обрали М. П. Барабашова?

- Харків’янин Микола Павлович Барабашов навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету і з того часу вся діяльність М. П. Барабашова як вченого, педагога і громадського діяча була пов'язана з Харківським університетом. Фактично, він є фундатором, засновником школи планетних астрофізичних досліджень планет в Харкові. Власне Микола Павлович Барабашов  стверджував, що досягнення харківських астрономів в докосмічну еру стали надважливими у момент появи космонавтики! Барабашов був саме тією людиною, яка змогла застосувати увесь науковий багаж, наші астрономічні досягнення до ери Космосу. Микола Павлович  запевняв, що космічному апарату можна безпечно висадитися на Місяць, «прилунитися», і астронавт, що крокує Місячною доріжкою, не спотикнеться… Він був ректором університету (1943–1945). У Харкові іменем М.П. Барабашова названі вулиця і станція метрополітену.

- Зоряне небо Музею астрономії неабияк вражає, розкажіть про унікальні задумки музейного простору?

- Дійсно, чарівна стеля головної зали Музею оздоблена унікальним принтом, що відтворює сузір’я із давнього атласу польського астронома  Яна Гевелія, одного із найдавніших найвідоміших астрономічній спільноті світу путівника по зоряному небу. Унікальність експозиції Музею астрономії полягає у тому, що вона створена у приміщенні павільйону меридіанного кола Репсольда (1886 р.), найбільшого інструмента у колекції, та має підземний поверх, що дає можливість ознайомитися із особливостями процесу астрономічних спостережень та улаштуванням конструкції телескопу. Ця ідея розташування належить колективу каразінських астрономів на чолі із попереднім директором нашого інституту, нині завідувачем кафедри астрономії та космічної інформатики професором Юрієм Шкуратовим.  При вході ліворуч знаходиться  архівний зал, у якому  зберігається документи із архіву династії Струве  – відомих астрономів, астрофізиків. Цей архів вміщує унікальне листування представників династії із багатьма відомими ученими і державними діячами Європи та Америки (перша пол. ХІХ ст.), що дає можливість дослідити наукові зв’язки вітчизняних астрономів із вченими світу. Уявіть, збереглися листи, написані рукою професора Харківського університету, директора університетської обсерваторії Струве (1858 –1920) та правнука Отто Людвіговича Струве (1897–1963), що переїхав до США та став видатним астрономом, одним з  визначних астрофізиків першої половини ХХ сторіччя. В архівному залі знаходяться рідкісні книги з бібліотеки О. В. Струве, зокрема видання 18 та 19 сторіч, праці найвідоміших вчених, таких, як Галілео Галілей, Кеплер, Лаланд… Загальне бачення наших вчених і керівництва університету щодо того,  як повинна виглядати астрономічна колекція, було  з успіхом реалізовано архітектором Оленою Фондорко в проекті будівлі та інтер’єрів, за яким був збудований Музей.

- Чи сучасна молодь відвідує  Музей астрономії? Що її найбільше може зацікавити?

- Так. Для юних відвідувачів найцікавішим буде зал історії астрономії, де знаходяться власне астрономічні прилади різних епох.  Зазначу, що деякі прилади збереглися майже неушкодженими, цілими, працюють так, як працювали і свого часу.  В епіцентрі колекції музейних інструментів знаходиться повторювальний круг Борда (1811 р.), - універсальний кутомірний інструмент для геодезичних спостережень, виготовлений відомим майстром навігаційних та астрономічних інструментів Троутоном (Edward Troughton, 1753–1835) у Лондоні. Цей інструмент є матеріальним свідченням того, що астрономічні дослідження в Харківському університеті розпочалися фактично із заснуванням університету.  І цей прилад завжди привертає увагу відвідувачів: від малого до великого.  Під меридіанним колом Репсольда (1886 р.),  знаходиться крісло астронома-спостерігача. Можна зручно вмоститися у крісло і відчути себе приборкувачем зірок.  Загалом у колекції Музею зберігаються інструменти від початку 19 сторіччя до теперішнього часу, що дає можливість досліджувати та вивчати становлення та розвиток астрономії в Харкові, Україні та у світі. Коли ми проводимо екскурсії для молоді, ми наглядно пояснюємо, що астрономи попередніх поколінь винаходили цю апаратуру власноруч, майстрували,  задля того, щоб проводити успішно астрофізичні виміри, отримувати зображення небесних об’єктів, опрацьовувати їх, отримувати інформацію про зірки, галактики, планети. Нашим сучасникам важливо  зрозуміти, як у давнині вирішувались ці задачі, з якими сьогодні впорається звичайний гаджет… Крім того, в нижніх залах,  знаходиться більш сучасна апаратура, що ілюструє також розвиток астрономічної науки в університеті. Там, в буквальному сенсі,  можна доторкнутися до приладів, які вимірювали оптичні властивості місячного ґрунту, позаземної речовини…

- Вадиме Григоровичу, невже тут представлена лише одна історія?

- Основна ідея музею – історія та розвиток астрономічної науки через призму приладів, методів, досягнень, якими володіють харківські астрономи. Наприклад, стенди показують сучасні досягнення наших вчених, те, чим ми пишаємося, що вивчаємо; навіть ту велику кількість небесних світил, що названі іменами харківських університетських вчених. Хочу зауважити, що далеко не всі сторінки історії харківської астрономії відомі людству, навіть фахівцям… і ці сторінки розгортаються лише зараз. Велика кількість давніх документів не до кінця розшифровані через стан старовинних реліквій. І наші музейні хранителі, зокрема Л. Опанасенко, працюють над ними.  І це великий пласт роботи.

ЧИ САМОТНІ МИ У ВСЕСВІТІ?

- А що Ви думаєте про майбутнє, професоре, могли б його передбачити?

- Найближче майбутнє астрономії пов’язане з тим, що Космос  стане ще ближче людині, буде більше космічних досліджень. Космічні апарати будуть в режимі онлайн  передавати дані про погоду, клімат на других планетах. Господарка вдома через Інтернет бачитиме, яка швидкість вітру на Марсі, які космічні кораблі зараз летять навколомарсіанськими орбітами. Тобто Всесвіт – стане частиною буденних справ. Всесвіт стане частиною інтерактивного простору в оточенні людини. На одному екрані ми будемо дивитися футбол, а на іншому – спостерігати за планетами. Крокуючи в майбутнє, ми також хочемо зробити наш Музей астрономії частиною інтерактивного процесу пізнання Всесвіту. Тобто плануємо деякі прибори – оживити!!! Показати як, наприклад, виглядає спектр Сонця, які в даний момент космічні апарати отримуються зображення планет Сонячної системи,  як відбувається запуск космічного корабля, як працює астроном у телескопа...  Щоб відвідувач міг не лише доторкнутися до історії, але на власні очі побачити і відчути контакт з Всесвітом.

- Вадиме Григоровичу, поділіться найближчими планами?

- Готуємо тематичну експозицію за архівами, присвяченому окремим відомим астрономам. Зокрема, наближається 100 років з дня народження директора обсерваторії В. Й. Єзерського. Плануємо розповісти про Володимира Михайлова – харківського астронома, людину, яка в роки війни зберегла  весь астрономічний архів, яким ми володіємо, зумівши його приховати та передати нащадкам. У тяжкі роки думав про наступні покоління... Також в інтерактивному плані будуть представлені такі інструменти, як спектрограф та мікрофотометр. Влітку, 30 червня,  будемо проводити всесвітні День астероїда.

ЕКСКЛЮЗИВНО для газети «Харківський Університет»! Новина з перших вуст! Музей астрономії планує організувати  ДРУГИЙ МЕГАІВЕНТ з назвою «Чи самотні ми у Всесвіті?». Нагадаємо, ПЕРШИЙ МЕГАІВЕНТ  – «Леонардо та Місяць» – відбувся минулого року під егідою італійського професора М. Капачіоллі. І мав величезний резонанс! У планах університетських астрономів разом з італійськими колегами цього року провести у тому ж форматі ДРУГУ МЕГАПОДІЮ присвячену інопланетянам, припущенням та фактам позаземного життя.

Чекаємо з нетерпінням!

Ліна ТИМАРСЬКА.