Вічна слава

тривала з 24 жовтня 1941 р. (з невеликою перервою у лютому-березні 1943) по  23 серпня 1943 р. Одна із найчорніших сторінок історії рідного міста. У Харкові перед війною мешкало 130250 євреїв, що становило 15,6%  населення міста. У середині грудня все єврейське населення міста було загнано до гетто на території Тракторного заводу. Із 26 грудня людей почали вивозити до Дробицького яру на розстріли. Таким чином, було замордовано 12-15 тис. людей єврейської національності.

На Холодній горі діяв табір для військовополонених, в якому перебувало до 20 тис. людей. Щоденно тут помирало по 100 чол.  Усього знищено тут 10тис. полонених.

Вивезено на роботу до Німеччини 184 тис. остарбайтерів. У серпні 1943 р. місто було перетворене на руїну – 70% зруйновано. У бібліотеці університету на вул. Університетській була влаштована конюшня…

Перед війною у Харкові мешкало близько 900тис. жителів, навесні 1943 залишилося 200тис. харків’ян.

На Нюрнберзькому процесі у 1945 р. серед 14 найбільш зруйнованих міст був названий  Харків.

Шкода, заподіяна Харківській області фашистськими окупантами обчислювалася у 28 млрд. крб.\

Вічна слава героям!

Найпершою звільненою частиною нинішнього Харкова стала Велика Данилівка, частково звільнена 69 армією. 13 серпня 57-а армія звільнила Рогань, а 7-я гвардійська армія того ж дня частково - Орджонікідзевський район (селище ХТЗ), взявши станцію Лосево. 15 серпня 69 армія звільнила Сокольники, частково зайнявши злітну смугу ХАЗу, тобто німецький військовий аеропорт Харків-Центральний. Нагорний район, центр, захід і схід міста (крім південного заходу і південного сходу) були звільнені від фашистів 23 серпня.

О. БОБРИК.