Творча праця

Друк

Обрала Долю собі сама

ВІД РЕДАКЦІЇ: Тепер поговоримо про деканат. Місце, куди студенти звертаються, щоб вирішити свої проблеми чи звернутися за порадою. Старший інспектор деканату юридичного факультету Ніна Миколаївна БОГДАНОВА у роботі застосовує гасло: «До деканату студент має звертатися з радістю!» Сама Ніна Миколаївна з дитинства мріяла бути юристом. Згадує, як ще у школі заходила до класу, де її зустрічали вигуками: «Встати! Суд іде!». Зрештою стала філологом, оскільки слово любить і цінує не менше, ніж добро і справедливість. Однак доля дуже часто завертала її до юриспруденції. Ще в молоді роки була народним засідателем Харківського обласного суду, а останні 15 років вона присвячує себе юридичному факультету. От така іронія долі.


У кабінеті Ніни Миколаївни висить багато картин маслом. Виявляється, що й художня творчість завжди була її мрією і, оскільки й тут не стала професіоналом, проте самотужки опанувала всі необхідні знання, демонструє доволі пристойний результат.

Спілкуючись з Ніною Миколаївною, ми помічаємо, як поетично вона формулює свої думки, скільки емоцій і переживань вкладає у спогади і це теж не випадково, адже в неї така душа і її переливи відображає поезія Ніни Миколаївни. Пише вона завжди, чи не з дитинства. І, навіть, має свої надруковані збірники.

«Юридичний факультет Каразінського університету, – говорить Ніна Миколаївна, – це окрема історія. Він почав існувати від часів заснування самого університету, на початку 20-століття його було розформовано з політичних міркувань і лише через майже 100 років, спершу як спеціальність «Правознавство» на філософському, у 2004 році юридичний факультет відновлено у структурі Класичного Каразінського Університету. Це був складний час «майданів і революцій», головним було не схибити і довести всім своє право на існування. Разом ми пройшли багато – від трьох до п’яти кафедр, від однієї до двох спеціальностей, від молодших спеціалістів до магістрів, від відкриття разових аспірантур – до аспірантур на постійній основі і власних кандидатських і докторської спецрад. Маємо серед випускників і родини, що утворилися ще в роки студентства, і власних захищених випускників, і доцентів з числа випускників, і адвокатів, прокурорів, директорів, і просто гарних людей».

Юридичний факультет Каразінського, зі слів Ніни Миколаївни, особисто для неї є другою домівкою. Тут хочеться бути, хочеться творити, передавати досвід, допомагати, вчити, сюди хочеться йти, а це важливо, оскільки робота повинна давати й моральну насолоду. Наостанок Ніна Миколаївна зазначає: «Факультет такий, як він є, завдяки нашій спільній наполегливій праці, зусиллям і старанням на чолі з нашим деканом – професором Тетяною Євгеніївною Кагановською. Тетяна Євгеніївна вміє цінувати кожного! Завдяки її чесності, чуйності, справедливості зміг піднятися такий потужний структурний підрозділ. Ми щасливі, що на наших очах твориться історія. Бажаємо рідному факультету подальшого росту і процвітання, гарних студентів і нових відкриттів на благо Української держави і науки!»

Карина БОНДАР.


А я хочу, хочу опять в деревню.

Там от берез захватывает дух.

Там кот на лавке беззаботно дремлет.

Людей там будит поутру петух.


Там по лугам туман плывет молочный.

Роса на травах блещет серебром.

С расколом дров там во дворах хлопочут

Там мой родной и самый лучший дом.


Он пахнет детством и печеным хлебом

И кашей-пшенкой с теплым молоком.

Дымком, что из печи уходит в небо

И старым-старым маминым платком.


Хочу уткнуться в мамины ладошки.

Себя ребенком снова ощутить

И на рассвете, распахнув окошко.

Чистейший воздух, словно воду пить.


А я хочу, хочу в края родные,

Зов предков будоражит мою кровь.

Все страны в мире для меня чужие

Не подарю я им свою любовь.


11. 01. 2018.

Н. БОГДАНОВА.