Наукова продукція

Друк

 

Наука нескінченна

 

ВІД РЕДАКЦІЇ: ХІХ університетська виставка-конкурс навчальної та наукової літератури дипломом І ступеня відзначила викладачів фізико-технічного факультету І. М. Середу, О. Ф. Целуйка та М. О. Азарєнкова за розділ монографії «The Application of Metal Hydride Based on Zr-V Alloy in Hydrogen Plasma». Найбільший внесок у написання розділу зробив кандидат фізико-математичних наук, доцент Ігор Миколайович СЕРЕДА.


 

- Ігоре Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, чому Ви вступили саме на фізтех, чому почали займатися наукою?

 

- Я закінчив середню школу №107. Фізику нам викладала досвідчена вчителька, але час тоді був поганий - 90-ті роки. Ніхто ні до чого не прагнув, люди займалися виживанням. Куди вступати? Великої різниці, як і, на жаль, сьогодні, не було. Модними були економічні та юридичні спеціальності, великий конкурс був на комп’ютерні науки. На фізику конкурсу не було. Напевно, я вступив на фізтех тільки тому, що у мене там працював батько і навчався старший брат. Закінчив університет з червоним дипломом. В аспірантурі моїм науковим керівником був доц.. В. М. БОРИСКО – один із засновників ідеї використання металогідридів в плазмі, яку тепер ми так активно розвиваємо.

 

Вищезгадана наукова праця «The Application of Metal Hydride Based on Zr-V Alloy in Hydrogen Plasma» (укр. «Застосування гідридів металу на основі сплаву Zr-V у водневій плазмі») була написана для американського видавництва Nova Science Publisher, що навесні 2018 р. випустило друком книгу «Hydrides: Types, Bonds and Applications». Ця публікація є квінтесенцією багаторічної праці вчених фізико-технічного факультету Каразінського університету.

 

- Дослідження з моєю участю почалися приблизно з 2000 р., – згадує Ігор Миколайович, - Тоді тривало щільне співробітництво з ІПМаш імені Підгорного. Свого часу частина людей, які там працювали, прийшли до нас зі своїми ідеями. У якості основної з ідей було використання гідридів металу, тобто речовин, що здатні накопичувати водень, а при нагріванні – віддавати його назад споживачеві. Ступінь віддачі може контролюватися як складом самого гідриду, так і силою впливу на нього. В інституті Підгорного ще за радянських часів подібні роботи проводилися з метою зберігання водню, його очистки, безпечного накопичення з подальшою віддачою споживачеві. Одним із завдань тоді було створення автомобіля, що працює на водневій тязі. А коли на фізтех прийшли працювати Михайло Лотоцький та Євген Клочко з інституту проблем машинобудування, ці гідриди металів стали застосовуватися в плазмі. Саме з Євгеном Клочко я починав свій науковий шлях в якості дослідника. Після його від’їзду до University of the Western Cape, Bellville, South Africa, я продовжив працювати з доцентом Олександром Целуйком. В нього була своя програма досліджень, але я дуже вдячний йому, що він погодився мені допомагати.

 

Вчені нашого університету мають великий досвід закордонних публікацій, які користуються попитом серед наукового співтовариства в усьому світі. Тож не дивно, що пропозиція написання розділу для книги «Hydrides: Types, Bonds and Applications» надійшла на електронну пошту І. М. Середи від головного редактора нью-йоркського видання Наді Колумбус. Спочатку запропонували створити абстракт (короткий виклад) майбутньої роботи. Після отримання згоди на повноцінну публікацію автори мали лише три місяці для написання цілого тексту.

 

- Все треба було зробити дуже швидко. Восени 2017 р. прийшла перша пропозиція і в 20-х числах грудня я вже відправив готовий текст. Загалом від першого редакторського листа до виходу книги друком минуло приблизно три місяці. У друкованому вигляді вона з’явилась у квітні 2018 р., а в Scopus проіндексувалась вже десь в травні.

 

- Які плани є щодо подальших досліджень? Чи будете в майбутньому розвивати «металогідридну» тему?

 

- Існує жарт, що коли до британського фізика Ернеста Резерфорда в лабораторію приходив працювати новий співробітник, він давав йому певний напрямок наукового пошуку. Як тільки робітник казав, що завдання виконано, Резерфорд його звільняв. Тобто, насправді виконати до кінця наукову задачу неможливо, адже наука за своєю природою безмежна. Коли ти робиш певну роботу, тут же з'являється маса інших напрямків, у яких далі можна рухатися. І тоді вже потрібно вибирати, куди.

 

Коли ми помістили гідриди металів у плазму, було безліч напрямків. Це і джерела позитивних та негативних іонів, і просто вивчення властивостей розряду, і управління сорбцією/десорбцією та багато іншого. Зараз ми зупинилися на проблемі отримання негативних іонів. Вона є дуже актуальною, бо для сучасної ядерної медицини необхідно напрацьовувати радіоізотопи як для діагностики, так і для контактної терапії злоякісних пухлин. А металогідридні технології спрямовані на те, щоб інтенсифікувати процес отримання негативних іонів за рахунок унікальних властивостей водню, що десорбується з металогідриду, і створити новий клас пристроїв, в то му числі й для прискорювачів.

 

- Хто підтримує дослідження?

 

- Дослідження проходять за підтримки Каразінського університету, а саме - фонду розвитку і модернізації наукового обладнання. Ми закупили дуже багато обладнання та матеріалів, які допомагають в роботі. І також основна частка – це гранти Міністерства освіти і науки України.

 

- Як ставитеся до отриманого на конкурсі наукової літератури диплому?

 

- Без особливого пієтету. Отримав диплом - добре, приємно, дякую. Але для мене, як і для більшості вчених, набагато важливіше визнання своєї роботи науковою спільнотою.

 

Даша КОСТЄВА.