Найстаріше СНТ в Україні

ВІД РЕДАКЦІЇ: Наукове товариство історичного факультету існує з 1936 р. та є найстарішим в Україні. Їх найсерйозніший науковий проект - конференція «Каразінські читання», - кращий фаховий історичний форум для молодих науковців в Україні. Про роботу СНТ та підготовку до цієї масштабної події нам розповів заступник декана з наукової роботи історичного факультету ЛЮБАВСЬКИЙ Роман Геннадійович.

Знайомитися з актуальними подіями наукового життя, ділитися досвідом, спілкуватися в дружньому колі однодумців – так звикли проводити свій вільний час молоді історики. І студентські наукові гуртки їм в цьому неабияк допомагають. На факультеті їх аж вісім.

Засідання гуртків проходять в різних формах,  – говорить Роман Геннадійович. – Класичний варіант – це слухання доповіді та її обговорення. Однак є і виїзні засідання.  Наприклад, члени гуртка мистецтвознавства часто виїжджають на творчі зустрічі з митцями до їхніх художніх майстерень. Це допомагає краще зрозуміти «кухню» мистецтва. Окрім цього проводяться і міжкафедральні круглі столи молодих вчених.  А з початку семестру ми традиційно організовуємо спільне засідання гуртків, де студенти розказують про свої літні освітні подорожі.  Це такий собі обмін досвідом і враженнями – хтось був на стажуванні чи літній школі, а хтось відвідав цікаву конференцію ».

До речі, історичний факультет доволі часто проводить наукові конференції. За минулий рік нарахували близько 15. Студенти також допомагають в організації «дорослих» конференцій, однак їхнім «дітищем» є «Каразінські читання». Цьогоріч ця конференція відбудеться 26 квітня. Працюватимуть  секції за такими напрямами: археологія, історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни, історія стародавнього світу, історія культури, історія освіти, історія міжнародних відносин, нова та новітня історія країн Європи та Америки, Азії та Африки, історія України, історія Слобожанщини, воєнна історія.

– Романе Геннадійовичу, над чим саме працюють студенти, готуючись до такого масштабного дійства?

– Їхня робота полягає у координації та організації заходу від початку і до кінця. Я люблю повторювати, що після СНТ студенти можуть працювати будь-де.  Для того, щоб все пройшло на рівні, їм часом доводиться вирішувати дуже багато питань: розселити 50 гостей з інших міст на країн, організувати транспорт, влаштувати саму конференцію на 100 з гаком людей, нагодувати їх, зверстати збірник тез, перевіривши всі доповіді на антиплагіат… Студент виходить з університету з такими практичними навичками, які поєднують у собі і менеджмент, зокрема і антикризовий, і макетування, і піар…

– Як нагороджуватимете переможців?

– На заключному пленарному засіданні переможцям вручають грамоти і книги. Також на деяких секціях є матеріальні заохочення у вигляді премій та стипендій. Вони – тематичні (стипендія імені Г. М. Донського, премія імені Марина Дрінова, премія імені проф. Ю. Й. Журавського, премія Інституту Конфуція, стипендія імені А. С. Лебедєва, премія імені П. Т. Тронька та ін ). Щорічно на факультеті видається фаховий збірник «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії», де  переможці секцій мають право опублікувати свої доповіді.

–  Назвіть три причини, через які студенту варто вступити до СНТ?

– Перша причина ґрунтується на самому принципові класичного університету – навчання через науку. По-іншому в університеті бути і не може. Не займаючись наукою, неможливо якісно навчитися. Друга причина – це можливість розвивати в собі навички публічного виступу. Вміння вести дискусію – основа розвитку і запорука успіху сучасної людини. Третя –  колосальний досвід, який не купиш ні за які гроші. СНТ – це справжня школа життя, а життя завжди багатше за будь-які нормативні курси.

Карина ТАРАСЕВИЧ