Фізики.  ВИЗНАННЯ

ВІД РЕДАКЦІЇ. У 2018 р. на рахунок Каразінського університету Асоціація EUROfusion перерахувала 7 360,07 євро як визнання високого рівня підготовки студентів і аспірантів у галузі фізики плазми та керованого термоядерного синтезу протягом 2017 року, що здійснюється на фізико-технічному та фізичному факультетах. Це ПЕРШИЙ ВИПАДОК, коли Євросоюз відшкодовує Україні за якісну бездоганну підготовку студентів. Це відбулося завдяки вагомому внеску Харківської школи фізики плазми та керованого термоядерного синтезу до світової скарбниці, а також значним організаційним зусиллям завідувача кафедри прикладної фізики та фізики плазми ФТФ члена-кореспондента НАНУ Ігоря Євгенійовича ГАРКУШІ. Усі подробиці – у члена-кореспондента НАНУ, декана ФТФ   проф. І. О. ГІРКИ.

– Ігорю Олександровичу, розтлумачте, яким чином надійшли гроші на рахунок університету?

– Ось уже багато років мені звідусіль дорікають «Чим ти хвалишся, що наша талановита молодь від’їжджає за кордон. Ми тут народжуємо, даємо освіту – а ніякого з того зиску»… Так воно і було: протягом десятиліть наукові заклади та наукоємні підприємства Європи споживали випускників фізтеху безоплатно. Аж ось маємо перший відомий мені випадок такого відшкодування, коли Євросоюз сплачує Україні, конкретніше Каразінському університету, за підготовку студентів і аспірантів. При чому без прив’язки до того, чи поїдуть наші юнаки та дівчата до Європи, чи залишаться на рідній землі. Головна умова, що ці студенти здобувають освіту за специфічною і актуальною в Євросоюзі галуззю «Фізика плазми та керованого термоядерного синтезу». Цей результат у межах європейської програми «Горизонт-2020» став можливим завдяки ініціативі та організаційним зусиллям завідувача кафедри прикладної фізики та фізики плазми ФТФ І. Є. ГАРКУШІ. Сім тисяч євро – небагато, але це – все, що ми вклали в цю підготовку, за винятком хіба що комунальних платежів. Просто і студентів, які обрали цю спеціалізацію в університеті – небагато. До речі, це – не лише студенти ФТФ, але також і фізичного факультету.

– Хто ж вони і скільки їх, майбутніх науковців світового рівня Харківської школи фізики?

– 2017 р. Каразінський університет готував у галузі фізики плазми та керованого термоядерного синтезу (КТС) чотирьох магістрів і двох аспірантів: п’ятьох – на фізико-технічному і одного – на фізичному факультеті. Максим Шовкун виконував магістерську дипломну роботу в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), де займався моделюванням течії плазми в каналах квазістаціонарного плазмового прискорювача (КСПУ). КСПУ є потужним сучасним інструментом дослідження взаємодії плазми зі стінкою в пристроях КТС. Ігор Омельченко присвятив свою магістерську роботу застосуванню нейронних мереж, які самі навчаються, для моделювання задач поширення електромагнітних хвиль у плазмі КТС. Юрій Марчук вивчав у ННЦ ХФТІ вплив острівної структури магнітних поверхонь на поглинання надвисокочастотної потужності в токамаці Т-10. Цю тему він продовжує розробляти тепер у Інституті фізики плазми ННЦ ХФТІ в якості молодшого наукового співробітника. Тимофій Хван досліджував матеріали, які застосовуються у магнітних пастках. Після успішного захисту магістерського диплому він продовжує працювати над цією темою в Бельгійському ядерному центрі SCK-CEN. Аспірант ФТФ Іван Якименко успішно удосконалює детектори нейтронів – ці прилади знаходять широке застосування і в ядерній,  і в термоядерній енергетиці. Кандидатську дисертацію аспірантки ФТФ Даші Мельник присвячено моделюванню поширення електромагнітних хвиль крізь плазму методом скінченних різниць у часовому діапазоні.

Безумовно, подія такого принципового визнання стала можлива завдяки міжнародному авторитету Харківської школи фізики. Тим не менш, надходження коштів на рахунок університету зафіксувало, що Каразінські фізики затребувані у світових масштабах. Наступні кроки у цьому напрямку, як зазначає Ігор Олександрович, вже готуються, збираються матеріали за 2018 рік аби продовжити добру традицію фінансової підтримки, а також інтеграції у світовий освітньо-науковий простір.

Ліна ТИМАРСЬКА.